2. Міжнародна система „ Зелена картка „

«Зелена картка» - назва системи міжнародних договорів, що застосовуються в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка". Органом, що представляє Україну в системі "Зелена картка" є Моторне Транспортне Страхове Бюро України (МТСБУ).

У разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договір міжнародного страхування.

Якщо водій, який має поліс "Зелена картка", став винуватцем дорожньо-транспортної пригоди на території країн - членів міжнародної системи "Зелена картка", та його транспортний засіб став причиною пошкодження або знищення майна, нанесення шкоди життю та здоров'ю третіх осіб, то всі збитки відшкодує страхова компанія, таким чином наявність такого полісу позбавить його власника від сплати відшкодування потерпілим особам.

Україна прийнята в члени "Зеленої карти" з січня 1997 р., а продаж українських полісів "Зеленої карти" розпочався з 1 червня 1998 р. Страховики, котрі займаються цим видом страхування, об'єднані в Моторне (Транспортне) страхове бюро України (МТСБУ).

Організаційна схема цього виду страхування дещо складніша, ніж традиційного страхування відповідальності.

В цьому страхуванні може брати участь чотири або і шість учасників. Якщо з вини українського водія буде здійснений дорожньо-транспортний випадок в іншій країні, то в його документуванні візьме участь дорожна поліція країни відвідання, а у визначенні збитку і виплаті відшкодування - одна із страхових компаній країни відвідання. Після звернення потерпілої особи у страхову компанію остання в першу чергу перевірить дійсність поліса "Зеленої карти" в українського страховика і повідомить йому орієнтовну суму збитку. Після підтвердження українським страховиком реальності видачі "Зеленої карти" зарубіжний страховик завершує визначення збитків і виплачує відшкодування потерпілій особі. Підготувавши усі необхідні документи про випадок він пересилає їх українському страховику з розрахунком страхового відшкодування і обґрунтуванням величини своїх витрат, пов'язаних з визначенням збитку (так званої "комісійної винагороди"). Отримавши і проаналізувавши ці документи, український страховик повинен перерахувати належну суму страховику в країну, де трапився ДТП. Якщо український страховик тимчасово неплатоспроможний, банкрут, або якщо поліс "Зеленої карти" виявиться фальсифікованим, відшкодування збитку здійсниться за рахунок МТСБУ.

При цьому страхуванні застосовується два основних види ризиків, котрі можуть трапитися з учасниками автодорожнього руху: 1) збитки життю і здоров'ю людей; 2) збитки майну юридичних чи фізичних осіб. Визначення збитку і виплата страхового відшкодування в кожній з країн-членів "Зеленої карти" відбувається з врахуванням національного законодавства, а також врахуванням директив Європейського Союзу.

Тривалість дії договору страхування "Зелена карта" - від 15 днів до одного року. Страхові тарифи встановлюються в твердих сумах страховиками кожної країни самостійно і залежать від терміну дії договору і типу автомашини. Характерною особливістю цього виду страхування є відсутність договору, а наявність лише поліса "Зеленої карти". В ньому міститься невелика, але достатня кількість інформації для його використання. На зворотній стороні поліса знаходиться перелік, адреси і телефони усіх національних бюро "Зеленої карти".

Поліс видається особі, яка уклала договір страхування, в трьох примірниках (оригінал і дві копії). При ДТП одна з копій залишається в складі документів для отримання потерпілою особою страхового відшкодування. В багатьох країнах Європи страхові суми за внутрішнім і зовнішнім страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів є однаковими і в такому випадку поліс "Зеленої карти" для закордонних поїздок видається безплатно.