19. Розрахунок підсилення з/б конструкцій.

2.5.1 Підсилення конструкцій розраховується за граничними станами першої і другої

груп.

2.5.2 При перевірному розрахунку існуючих конструкцій повинні бути перевірені

перерізи конструкцій з дефектами і пошкодженнями, а також перерізи, у яких при

натурних обстеженнях виявлені зони бетону, міцність яких менша за середню на

20% і більше. Дефекти і пошкодження враховуються шляхом зменшення площі

перерізу бетону і арматури, яка вводиться у розрахунок. Необхідно також

враховувати вплив дефекту чи пошкодження на міцні­сні та деформативні

характеристики бетону, на ексцентриситет поздовжньої сили, на зчеплення арматури

з бетоном.

2.5.3 Розрахункові характеристики бетону і арматури існуючих конструкцій

визначаються згідно зі СНІП 2.03.01. При цьому клас бетону підсилення за міцністю

на стиск, як правило, дорівнює класу бетону конструкцій, що підсилюються, не

менше В 15 ­ для наземних конструкцій і В 12,5 ­для фундаментів.

2.5.4 Залізобетонні конструкції, що підлягають підсиленню, слід проектувати згідно з

вимогами СНІП 2.03.01 при підсиленні бетоном і залізобетоном і СНІП ІІ­23 ­ при

підсиленні сталевим прокатом.

27.12.2015 Ремонт і підсилення несучих і огороджувальних будівельних конструкцій і основ промислових будинків та споруд

http://innovation­group.com.ua/sprav/cd5/print/11_1_print.php 24/72

2.5.5 Розрахунок підсилення повинен виконуватися для двох стадій роботи

конструкції:

­до включення в роботу підсилення на навантаження, що включають навантаження

від підсилення (розрахунок ведеться тільки за першою групою граничних станів);

­після включення в роботу на експлуатаційні навантаження (за першою і другою

групами граничних станів). При проектуванні підсилення залізобетонних конструкцій

слід забезпечити включення в роботу елементів конструкцій підсилення та спільну їх

роботу з конструкцією, що підсилюється.

2.5.6 Для конструкцій, що мають значні ушкодження (при руйнуванні 50 % і більше

перерізу бетону чи 50 % і більше площі перерізу робочої арматури), елементи

підсилення необхідно розраховувати на сприйняття повного навантаження. При

цьому конструкція, що підсилюється, в розрахунку не враховується.

2.5.7 При проектуванні підсилення конструкцій слід передбачати, щоб навантаження

в період підсилення не перевищувало 65 % від його розрахункової величини. При

складності чи неможливості досягнення потрібного ступеня розвантаження

допускається виконувати підсилення під більшим навантаженням. У цьому випадку

треба вводити коефіцієнт умов роботи

2.5.8 Зусилля в елементах статично невизначених конструкцій необхідно визначати з

урахуванням можливого їх перерозподілу, величина якого для підсилених

конструкцій не повинна перевищувати 25 %. При перевищенні цієї величини на

окремих ділянках конструкцій останні необхідно перевіряти розрахунком, у першу

чергу, на розкриття тріщин, на міцність стиснутої зони бетону.

2.5.9 При підсиленні конструкцій попередньо напруженими стержнями величина

попереднього натягу приймається за СНІП 2.03.01. Максимальна величина

попереднього натягу не повинна перевищувати 0,9 розрахункового опору для

стержневої і 0,7 ­ для дротової арматури. Мінімальну величину попереднього натягу

необхідно приймати не менше 0,4 розрахункового опору арматури.

2.5.10 При розрахунку елементів, підсилених попередньо напруженими стержнями,

втрати попереднього натягу необхідно приймати за СНІП 2.03.01. При

визначенні втрат від деформацій анкерів треба враховувати обтиснення упорних

пристроїв, яке може прийматися 4 мм.

2.5.11 Згинальні і відцентрово стиснуті елементи, що підсилюються бетоном і залізо­

бетоном, слід розраховувати, як елементи суцільного перерізу за умови додержання

конструктивних і розрахункових вимог щодо забезпечення спільної роботи старого і

нового бетонів. Для цього слід передбачати спеціальні конструктивні заходи

(створення шорсткості, шпонок на поверхні конструкцій, що підсилюються,

установку спеціальної додаткової арматури та ін.). Повинен забезпечуватися

гранично допустимий за конструктивними вимогами крок і діаметр хомутів, а також

за необхідності і конструктивної арматури.

2.5.12 У випадку прикладання динамічних навантажень слід додатково перевіряти

розрахунком міцність контакту конструкції, що підсилюється, та обойми підсилення

як збірно­монолітної конструкції.

2.5.13 Розрахунок залізобетонних елементів, що підсилюються бетоном, арматурою

і залізобетоном, слід виконувати за міцністю для перерізів, нормальних до

поздовжньої осі елемента, похилих і просторових (при дії крутних моментів), а також

на місцеву дію навантаження {стиск, продавлювання, відрив) згідно зі СНІП 2.03.01

та з урахуванням наявності у елементі, що підсилюється, бетону та арматури різних

27.12.2015 Ремонт і підсилення несучих і огороджувальних будівельних конструкцій і основ промислових будинків та споруд

http://innovation­group.com.ua/sprav/cd5/print/11_1_print.php 25/72

класів.

2.5.14 При підсиленні елементів залізобетонних конструкції поперечне армування

слід конструювати замкнутим, а при підсиленні тристоронніми сорочками його слід

замикати чи з'єднувати зварюванням із спеціальними анкерами з кутикової чи

смугової сталі, розташованими на четвертій, небетонованій стороні елемента,

передбачаючи їх захист від корозії. Поперечну в'язану арматуру приймають

діаметром не менше 8 мм, зварну ­ діаметром 8 мм і встановлюють із кроком у 15

діаметрів поздовжньої арматури, але не більше трикратної товщини обойми і не

більше 200 мм. Площу поздовжньої арматури визначають розрахунком, але ЇЇ діаметр

має бути не менше 16 мм для стиснутих і 12 мм для розтягнутих стержнів.

2.5.15 При влаштуванні місцевого підсилення обоймою її слід завести на непошко­

джені ділянки:

­ на довжину не менше 500 мм і не менше п'ятикратної товщини обойми підсилення;

­ на довжину анкерування поздовжньої арматури підсилення;

­ на розмір подвійної ширини більшої грані елемента, що підсилюється, (для стерж­

невих конструкцій);

2.5.16 При підсиленні залізобетонних каркасів одно­ і багатоповерхових будинків

слід керуватися такими положеннями;

­ перевірні розрахунки каркасів з урахуванням дефектів і пошкоджень окремих

елементів, вузлів, зміщення опор виконують з урахуванням фізичної нелінійності

матеріалів;

­ при розрахунку і конструюванні підсилення слід забезпечити міцність, стійкість,

жорсткість і тріщиностійкість окремих елементів, міцність з'єднань, а також

просторову жорсткість та стійкість каркаса в цілому;

­ слід передбачати у повному обсязі конструктивні заходи, що забезпечують

потрібну жорсткість та стійкість каркасів будинків у цілому за рахунок утворення

жорсткості дисків покр