- •Бетонування конструкцій.
- •Ремонт і підсилення дерев’яних конструкцій.
- •Попередня оцінка вартості реконструкції і доцільність її проведення.
- •Суть загального обстеження будівель і споруд.
- •Підсилення і способи усунення дефектів стін.
- •Варіанти підсилення конструкцій будівлі у зв’язку із зміною призначення.
- •Класифікація та способи ремонту і підсилення з/б конструкцій.
- •Способи ремонту і підсилення металевих конструкцій.
- •Реставрація кам’яних споруд.
- •Особливості реконструкції виробничих будівель.
- •Проектування, ремонт і підсилення з/б конструкцій.
- •Загальні вимоги при реконструкції будівель.
- •Підсилення та зміцнення перемичок.
- •Захист конструкції від природних і техногенних впливів.
- •Подача даних та проектування реконструкції.
- •16. Суть обстеження будівель і споруд.
- •17.Перепланування і модернізація житлових будівель.
- •18. Заміна перекриттів.
- •19. Розрахунок підсилення з/б конструкцій.
- •20. Ремонт і підсилення армокам’яних конструкцій.
- •21. Реконструкція окремих будівель.
- •22. Надбудови над будівлями.
- •23. Підсилення фундаментів.
- •24. Обгрунтування проведення реконструкції будівель.
- •25. Ремонт і підсилення з/б конструкцій.
- •26. Контроль якості і примінення робіт при монтажі.
- •27. Земляні роботи в зимових умовах.
- •28. Підвищення теплозахисту та звукоізоляції будівель.
- •29. Підсилення колон і кам’яних стовпів.
- •30.Фундаменти глибокого закладання, їх реконструкція
- •31. Класифікація способів ремонту підсилення колон і кам’яних стовпів
- •32. Основні причини, які привели до розрушення фундаментів і конструкцій
- •33. Особливості бетонних робіт в зимових умовах
- •34. Підсилення і зміцнення перемичок, балок та ригелів
- •35. Дотримання нормативних вимог до перебудови будинків і споруд
- •36. Вимоги до впровадження робіт по ремонту і підсиленню кам’яних і армокам’яних конструкцій
- •37.Підсилення сталевих конструкцій і вимоги до виконання робіт
- •38. Контроль якості робіт реконструкції будівель і споруд
- •39. Подача даних про матеріали для проектування реконструкції
- •40. Основні види дефектів з/б конструкцій
- •41. Вимоги до впровадження робіт по підсиленню з/б конструкцій на підприємствах хімічної промисловості
- •42. Модернізація інженерного обладнання підприємств харчової та легкої промисловості
- •43. Вимоги до виконання ремонту та підсилення дерев’яних конструкцій.
- •44.Підсилення фундаментів, обладнання, які працюють в агресивному середовищі
- •Особливості бетонних робіт під водою.
- •Проектування і підсилення сталевих конструкцій після впливу на них високих температур.
- •Інженерні вишукування будівельного майданчика об’єкту, який підлягає реконструкції.
- •Мета і завдання обстеження будівель і споруд.
- •Захист кам’яних і армокам’яних конструкцій від природних і техногенних впливів.
- •Підсилення конструкцій промислових будівель (ферми, балки, колони, ригеля, плити покриття і перекриття).
- •Умови розміщення об’єктів громадського призначення в будинках, які підлягають реконструкції.
- •Прийом перепланування існуючих будинків.
- •Особливості земляних робіт при реконструкції.
- •Поточні ремонти при перебудові будинків.
- •Організаційно-технічні прийоми реконструкції.
- •Порядок одержання дозволу на перебудову та перепланування.
- •Знос, розбірка, демонтаж будівельних конструкцій.
- •58. Особливості монтажно-демонтажних робіт при реконструкції.
- •59. Склад проектної документації для реконструкції будинків.
- •Контроль якості і приймання робіт по ремонту і підсиленню армокам’яних конструкцій.
- •61Основи і фундаменти. Вимоги при реконструкції.
- •Особливості земляних робіт при реконструкції промислових будівель.
- •Захист дерев’яних конструкцій від грибків.
- •Система планово-запобіжних ремонтів будівель і споруд.
- •Заміна перекриттів при реконструкції.
- •72.Технологія заміни дерев’яних перекриттів.
- •71. Особливості монтажно-демонтажних робіт в зимовий період.
- •70.Склад проектної документації при реконструкції будівель і споруд.
- •69.Порядок отримання дозволу на перепланування.
- •68,Характеристика дефектів будівельних конструкцій.
- •67,Визначення фактичних характеристик конструкцій
- •66,Підсилення сталевих колон і ферм
Мета і завдання обстеження будівель і споруд.
Основне завдання дослідження полягає у встановленні якості фактичного стану конструкцій в таких ситуаціях як:
• Виявлення дефектів і пошкоджень конструкцій.
• Планування робіт з технічного переозброєння та реконструкції.
• Вплив факторів, не передбачених проектом: пожежі, стихійні лиха та інші.
• Профілактика різних відхилень, забезпечення безпеки і підтримання нормального експлуатаційного стану.
У процесі проведення обстежень увага акцентується на визначенні технічного стану конструкцій та їх елементів, на виявленні наявних дефектів і встановленні їх причин. А також оцінюється надійність і безпеку експлуатації даного об'єкта.
Обстеження будівель та споруд здійснюється в певному порядку і складається з наступних етапів:
• Вивчення проектно-технічної документації та архівних матеріалів, аналіз даних і показників технічних паспортів, моніторинг за деформаціями і опадами (при виявленні), збір даних про геологічну і гідрогеологічному будові ділянки (при необхідності).
• Попереднє обстеження об'єкта. Визначення конструктивної схеми, ділянок розтинів і взяття проб, аналіз і опис стану конструкцій та інженерної системи. Опис виявлених пошкоджень та дефектів, відступів від норм, стандартів і правил технічної експлуатації.
• Обміри частин будівлі і складання виконавчих схем.
• Детальне обстеження конструкцій, з'єднань і вузлів за допомогою спеціальних інструментів для визначення міцнісних і геометричних характеристик матеріалів. Визначення несучої здатності конструкцій, виявлення прихованих пошкоджень та дефектів.
Захист кам’яних і армокам’яних конструкцій від природних і техногенних впливів.
Захист кам'яних і армокам'яних конструкцій від впливу агресивних газоподібних і твердих середовищ здійснюється:
- Вибором матеріалів кам'яної кладки, вяжущегораствора і добавок для розчину;
- Захистом поверхні конструкцій вапняної іліцементно-вапняної штукатуркою (вміст цементу не більше 20% по массевяжущего).
Підсилення конструкцій промислових будівель (ферми, балки, колони, ригеля, плити покриття і перекриття).
Підсилення плит монолітних залізобетонних покриттів і перекриттів проводиться наступними способами:
бетонуванням по верху потовщуючої плити, армованої проти-усадочною сіткою, і, при необхідності, арматурою над опорами на балки, що працює на негативний момент; посилена конструкція розраховується з посиленням, як монолітна; зчеплення між старим і новим бетоном забезпечується очищенням поверхні від пилу, тривалим зволоженням старого бетону до бетонування з прибиранням калюж води перед самим бетонуванням і ретельним доглядом за новим бетоном;
бетонуванням другий самостійно армованої плити поверх старої у випадку, якщо зчеплення бетону нової та старої плит не може бути забезпечено через промаслювання, забруднення. У цьому випадку несуча здатність плити розраховується як сума несучих здібностей старої і нової плит;
приваркою додаткової робочої арматури знизу і торкретуванням нижньої поверхні плити; при цьому розрахунок проводиться як для монолітної плити зі збільшенням кількості пролітної робочої арматури;
підбиттям поперечних балок зі зміною розрахункової схеми плити з балочної на оперту або забиту по контуру; розрахунок посилення плити ведеться за новою статичній схемі як опертої з урахуванням робочої і розподільної арматури; підводиться балки армуються зварним каркасом і бетонуються в підвісну опалубці крізь щілини, прорубані в старій плиті; ширина балочок приймається до 100 мм, а висота 1:10 - 1:12 прольоту; можуть бути підведені і сталеві балки
Підсилення балок виробляють для збільшення їх несучої здатності по вигинає моменту і по поперечній силі в залежності від характеру ушкоджень.
При визначенні необхідності і способу підсилення балок крім розрахунку несучої здатності повинно враховуватися стан анкерування арматури.
Посилювати балки можна одностороннім або двостороннім нарощуванням залізобетону за допомогою тристоронніх сорочок або замкнутих чотиристоронніх обойм. Розрахунок посилених перетинів проводиться як монолітних; у випадку, якщо відстань від існуючої арматури до знову установлюваної додаткової перевищує 1/4 висоти посиленою балки, то при розрахунку приймаємо її з коефіцієнтом 0,8.
Для посилення колон застосовується кілька типів обойм, які відрізняються між собою конструктивними особливостями, матеріалом, виробництвом робіт і ефективністю посилення.
Одним з типів залізобетонних обойм є обойми зі звичайною поздовжньої і поперечної арматурою без зв'язку обойми з арматурою підсилюваної колони. Перед бетонуванням обойми необхідно обов'язково призвести підготовку поверхні конструкцію, що підсилюється (виконати насічку бетону і промити його струменем води). Товщина обойми колони залежить від ступеня посилення і зазвичай не більше 300 мм і не менше 70 - 80 мм (в крайньому випадку 50 мм). Клас бетону обойми приймається по класу бетону підсилюваної колони, але не нижче В25.
Площу поздовжньої арматури обойми визначається розрахунком, але її діаметр повинен бути не менше 16 мм для стиснутих і 12 мм - для розтягнутих зон. Поперечна арматура приймається діаметром не менше 6 мм і встановлюється з кроком 15 діаметрів поздовжньої арматури, але не більше трикратної товщини обойми і не більше 200 мм. У місцях можливої концентрації напрузі крок хомутів повинен бути зменшений удвічі.
При пристрої місцевої обойми на пошкодженій ділянці вона повинна виходити за його межі не менше п'яти товщин обойми, не менше ширини більшої грані колони і не менше 400 мм.
Посилення стиснутих елементів ферми може виконуватися залізобетонними обоймами, сорочками і одно- або двосторонніми нарощуваннями, металевими обойку, металевими попередньо напруженими розпірками і шпренгельні системами
Стягування вигнутих галузей розпірок здійснюється за допомогою стяжних болтів, встановлених у місцях перегину розпірок. Сполучні планки або хомути приварюють до розпіркам після створення в них попередньої напруги.
Посилення розтягнутих залізобетонних елементів рекомендується проводити металевими затяжками. Найбільш ефективні попередньо напружені затягування. Попереднє напруження затяжок можна створювати механічним, термомеханічним і електротермічним способами. Вибір того чи іншого способу визначається умовами провадження робіт і наявністю необхідного обладнання.