- •Бетонування конструкцій.
- •Ремонт і підсилення дерев’яних конструкцій.
- •Попередня оцінка вартості реконструкції і доцільність її проведення.
- •Суть загального обстеження будівель і споруд.
- •Підсилення і способи усунення дефектів стін.
- •Варіанти підсилення конструкцій будівлі у зв’язку із зміною призначення.
- •Класифікація та способи ремонту і підсилення з/б конструкцій.
- •Способи ремонту і підсилення металевих конструкцій.
- •Реставрація кам’яних споруд.
- •Особливості реконструкції виробничих будівель.
- •Проектування, ремонт і підсилення з/б конструкцій.
- •Загальні вимоги при реконструкції будівель.
- •Підсилення та зміцнення перемичок.
- •Захист конструкції від природних і техногенних впливів.
- •Подача даних та проектування реконструкції.
- •16. Суть обстеження будівель і споруд.
- •17.Перепланування і модернізація житлових будівель.
- •18. Заміна перекриттів.
- •19. Розрахунок підсилення з/б конструкцій.
- •20. Ремонт і підсилення армокам’яних конструкцій.
- •21. Реконструкція окремих будівель.
- •22. Надбудови над будівлями.
- •23. Підсилення фундаментів.
- •24. Обгрунтування проведення реконструкції будівель.
- •25. Ремонт і підсилення з/б конструкцій.
- •26. Контроль якості і примінення робіт при монтажі.
- •27. Земляні роботи в зимових умовах.
- •28. Підвищення теплозахисту та звукоізоляції будівель.
- •29. Підсилення колон і кам’яних стовпів.
- •30.Фундаменти глибокого закладання, їх реконструкція
- •31. Класифікація способів ремонту підсилення колон і кам’яних стовпів
- •32. Основні причини, які привели до розрушення фундаментів і конструкцій
- •33. Особливості бетонних робіт в зимових умовах
- •34. Підсилення і зміцнення перемичок, балок та ригелів
- •35. Дотримання нормативних вимог до перебудови будинків і споруд
- •36. Вимоги до впровадження робіт по ремонту і підсиленню кам’яних і армокам’яних конструкцій
- •37.Підсилення сталевих конструкцій і вимоги до виконання робіт
- •38. Контроль якості робіт реконструкції будівель і споруд
- •39. Подача даних про матеріали для проектування реконструкції
- •40. Основні види дефектів з/б конструкцій
- •41. Вимоги до впровадження робіт по підсиленню з/б конструкцій на підприємствах хімічної промисловості
- •42. Модернізація інженерного обладнання підприємств харчової та легкої промисловості
- •43. Вимоги до виконання ремонту та підсилення дерев’яних конструкцій.
- •44.Підсилення фундаментів, обладнання, які працюють в агресивному середовищі
- •Особливості бетонних робіт під водою.
- •Проектування і підсилення сталевих конструкцій після впливу на них високих температур.
- •Інженерні вишукування будівельного майданчика об’єкту, який підлягає реконструкції.
- •Мета і завдання обстеження будівель і споруд.
- •Захист кам’яних і армокам’яних конструкцій від природних і техногенних впливів.
- •Підсилення конструкцій промислових будівель (ферми, балки, колони, ригеля, плити покриття і перекриття).
- •Умови розміщення об’єктів громадського призначення в будинках, які підлягають реконструкції.
- •Прийом перепланування існуючих будинків.
- •Особливості земляних робіт при реконструкції.
- •Поточні ремонти при перебудові будинків.
- •Організаційно-технічні прийоми реконструкції.
- •Порядок одержання дозволу на перебудову та перепланування.
- •Знос, розбірка, демонтаж будівельних конструкцій.
- •58. Особливості монтажно-демонтажних робіт при реконструкції.
- •59. Склад проектної документації для реконструкції будинків.
- •Контроль якості і приймання робіт по ремонту і підсиленню армокам’яних конструкцій.
- •61Основи і фундаменти. Вимоги при реконструкції.
- •Особливості земляних робіт при реконструкції промислових будівель.
- •Захист дерев’яних конструкцій від грибків.
- •Система планово-запобіжних ремонтів будівель і споруд.
- •Заміна перекриттів при реконструкції.
- •72.Технологія заміни дерев’яних перекриттів.
- •71. Особливості монтажно-демонтажних робіт в зимовий період.
- •70.Склад проектної документації при реконструкції будівель і споруд.
- •69.Порядок отримання дозволу на перепланування.
- •68,Характеристика дефектів будівельних конструкцій.
- •67,Визначення фактичних характеристик конструкцій
- •66,Підсилення сталевих колон і ферм
30.Фундаменти глибокого закладання, їх реконструкція
Фундаменти глибокого закладання виконуються з бурових опор або тонкостінних оболонок, що занурюються в ґрунт на задану глибину.
Зведення фундаментів глибокого закладання - це комплексний технологічний процес, який складається з простих процесів: укрупнювальне збирання секції оболонок, занурення оболонок, розробка і витягування ґрунту з порожнини, розбурювання скельної основи, заповнення порожнин оболонок бетонною сумішшю, армування і бетонування ростверку.
При зануренні оболонок з секцій з'єднують зварюванням арматуру і закладні деталі або виконують фланцеві з'єднання на болтах. Залізобетонні циліндричні оболонки звичайно занурюють вібраційним і віброударним способами. Оболонки малого діаметра (до 1…1,2 м) занурюють пароповітряними молотами одиночної і подвійної дії, дизельними штанговими і трубчастими молотами.
ІНСТРУКЦІЯ З ЗМІЦНЕННЮ ПАЛЬОВОГО фундаменту будинку usilenie svainogo fundamenta
Реконструкція пальового фундаменту залежить від того, які саме елементи фундаменту деформовані.
Зміцнювати пальовий фундамент будинку необхідно в залежності від того, які саме елементи потребують реконструкції та посилення. Це можуть бути стовбури паль, грунт близько паль, ростверк або ж весь фундамент.
Ростверки посилюються, виходячи з характеру пошкоджень. У разі якщо зовнішній шар ростверку пошкоджений корозією, тоді необхідно використовувати торкретування, яке виробляється шляхом нанесення на попередньо очищену поверхню розчину цементу під досить високим тиском. Очищати можна за допомогою сталевих щіток або ж спеціальним піскоструминним апаратом.
Така технологія зміцнення підстави має ряд особливостей. Насамперед, торкретування потрібно виконувати по металевій сітці з осередками розміром від 5 до 10 см. Сітка виготовляється з дроту діаметром 5 мм. Вона зв'язується за допомогою в'язального дроту і анкерів. Тиск повинен знаходитися в межах 0,4-0,6 МПа. Кількість шарів - 2-3. Товщина шару - 2-4 см.
31. Класифікація способів ремонту підсилення колон і кам’яних стовпів
Залізобетонні колони підсилюються шляхом установлення обойм. Обойми можуть бути металевими та залізобетонними.
Ці обойми підсилюють існуючу конструкцію, сприймаючи стискаюче навантаження як безпосередньо, так і стримуючи поперечні деформації. Непряме армування, наприклад спіральною арматурою, призводить лише до зменшення поперечних деформацій бетону. Такі конструкції обойм через малу жорсткість на стиск не можуть безпосередньо сприймати поздовжні сили. Якщо металеві обойми охоплюють весь переріз конструкції, то залізобетонні можуть улаштовуватись як з усіх чотирьох , так і з трьох, двох чи навіть однієї сторони перерізу колони. Зчеплення старого бетону з новим забезпечується при цьому виконанням певних технологічних вимог, а саме: виконання насічки на поверхні бетону; очищення поверхні від зруйнованого матеріалу, сміття; зволоження поверхні бетону за 1-1,5 години до початку бетонування (калюж на поверхні бетону бути не повинно); ретельне укладання та вібрування бетонної суміші; догляд за бетоном у період набирання ним міцності (зволоження для попередження виникнення усадкових тріщин, недопущення заморожування матеріалу в період твердіння).
При підсиленні колон залізобетонними сорочками навантаження на бетон та арматуру обойми передається за рахунок зчеплення нового бетону зі старим. Для включення в роботу сталевих обойм їх виготовляють попередньо напруженими. Попереднє напруження в поздовжніх кутиках обойми досягається тим, що попередньо заготовлені елементи розпірок (два кутики з привареними до них поперечними планками) виготовляють непрямолінійними (величина перелому при цьому визначається розрахунком). Ці елементи закріплюються жорстко, як правило, шляхом приварювання в опорних вузлах, а потім за допомогою натяжних монтажних болтів стягуються до прямолінійної форми, при цьому попередньо напружуються і включаються в роботу зі сприймання зовнішнього поздовжнього зусилля. В такому попередньо напруженому стані доварюються всі поперечні планки.
Кам'яні стовпи підсилюються шляхом узяття їх в обойми. Найбільш розповсюдженими є сталева, залізобетонна та армоштукатурна обойми. В перших двох випадках підсилення кам'яної конструкції відбувається як за рахунок безпосереднього приймання поздовжньої стискаючої сили елементами обойми (металевими кутиками в сталевій обоймі чи залізобетонною сорочкою (бетоном та поздовжньою арматурою) — в залізобетонній), так і непрямим шляхом – за рахунок стримування поперечних деформацій кам'яної кладки, так званий ефект обойми.
Підсилення кам'яних стовпів обоймою із цегляної кладки повинне виконуватись із ретельним зачеканюванням пустоти між кладкою й обоймою цементним розчином та обов'язково армуватись поперечними замкнутими арматурними хомутами, які встановлюються в кожний розчинний шов по висоті обойми. Такі обойми і їх робота є ще малодослідженими, тому відсутні рекомендації щодо розрахунку їх міцності.