14.Загальна характеристика вітамінів як засобу реабілітації.

Вітаміни — необхідні учасники усіх без винятку обмінних процесів в організмі. Недолік їх приводить до розвитку хвороб, а повна відсутність — до загибелі.

Одним з найбільш важливих для нормальної діяльності людини є вітамін C. При його участі відбуваються всі окисні процеси, синтез гормонів, зміцнення судинних стінок, підвищення імунітету. Він значно підвищує працездатність, сприяє загоєнню раней, прискорює процеси відновлення після фізичних навантажень. Добова потреба у вітаміні C складає 70-100 мг. При заняттях важкою фізичною працею або спортом потреба в ньому зростає вдвічі і більш. Вітаміном C багаті овочі, фрукти і ягоди. Дуже багато його в чорній смородині, цитрусових, шипшині, яблуках, стручковому перці.

Без вітамінів групи B неможлива нормальна діяльність нервової системи, здійснення функцій органів кровотворення, слизуватих оболонок і шкірних покривів. Вони відіграють велику роль в обміні білків, жирів і вуглеводів. Постачальниками вітамінів групи B служить житній і пшеничний хліб грубого помелу, бобові, м'ясо, печінка, яєчний жовток, молоко й особливе пивні дріжджі.

Для нормальної роботи органів зору, повноцінної функції покривних тканин, слизуватих оболонок, дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту необхідний вітамін A. Він сприяє обмінові речовин, росту, підвищує стійкість до інфекцій. В організмі може синтезуватися з каротину, що утримується в моркві, зеленій цибулі, помідорах, абрикосах. Продукти, багаті вітаміном А — вершкове масло, печінка тварин і риб, яєчний жовток.

Велике значення для нормальної діяльності організму мають солі калію, кальцію, натрію, заліза, фосфору і ряду інших солей. Без участі калію і кальцію неможливі були б м'язові скорочення і робота серця; залізо — неодмінний структурний елемент еритроцитів (червоних кров'яних тілець); калій і натрій регулюють кислотно-лужну рівновагу і водний обмін; фосфор, кальцій, магній необхідні для формування кісткової тканини і т.д.

Постійно враховувати необхідну кількість вітамінів, солей і мікроелементів при складанні щоденного раціону практично неможливо, тому треба виходити з того, що всіма цими компонентами володіють овочі, фрукти, і домагатися, щоб у харчуванні вони складали не менш 15-20%.

При значних фізичних напругах, що супроводжуються великою витратою енергії, деструктивними процесами,сильним виділенням поту, що веде до появи дефіциту вітамінів в організмі, можна додатково використовувати фармакологічні полівітамінні препарати типу ревіт, пентавіт, аеровіт. Прийом їх необхідно погоджувати з лікарем. У щоденне меню повинні входити такі коштовні продукти харчування, як молоко і кисломолочні продукти, м'ясо, риба, яйця.

15.Функціональні проби системи дихання як метод оцінки розвитку втоми.

(Пит. 12)

Функціональна діагностика – комплексна система аналітико-методичних підходів до визначення й оцінки функціонального стану органів і систем організму.

Систематичні фізичні навантаження викликають комплекс морфо-функціональних змін у дихальній системі. До них належить, зокрема, зміни показників ЖЄЛ (життєва ємність легенів), ЧД (частота дихання), ХОД, функціональних проб.

У тренованому організмі у стані спокою ЖЕЛ (до 6000 мл) та максимальна вентиляція легень (до 200 л/хв.^-1) значно вища, при цьому резервний об’єм а у не тренованих – за рахунок частоти дихання. Затримка дихання на вдиху та на видиху більша у тренованих, ніж у нетренованих. Проба Штанге в стані спокою у спортсменів становить 50-60 сек. і більше, а проба Генчі – 30-40 сек.

До ознак втоми дихальної системи можна віднести значне зростання ЧД у поєднанні з зменшенням ДО та ХОД, зниження ЖЕД, максимальної швидкості вдиху та видиху, погіршення результатів функціональних проб.