- •1.Особливості засобів реабілітації при гострій та хронічній перенапрузі.
- •2.Раціональне харчування як фактор відновлення
- •3.Використання методу варіаційної пульсометрії при аналізі процесів відновлення.
- •4.Загальна характеристика процесу адаптації.
- •5.Питний режим при реабілітації
- •6.Аналіз процесів відновлення після фізичних навантажень різної інтенсивності.
- •7.Основні типи адаптивної поведінки організму та їх характеристика.
- •8.Особливості харчування на різних етапах тренувального та змагального періодів.
- •9.Оцінка міри втоми за рахунковими параметрами системи кровообігу.
- •10.Хвороба і адаптація. Поняття про донозологічні стани.
- •11.Загальна характеристика фармакологічних засобів профілактики і відновлення.
- •12.Оцінка міри втоми за рахунковими параметрами системи дихання.
- •13.Загальні вимоги до програм з фізичної реабілітації.
- •14.Загальна характеристика вітамінів як засобу реабілітації.
- •15.Функціональні проби системи дихання як метод оцінки розвитку втоми.
- •16.Визначення поняття реабілітація, її види і загальна характеристика.
- •17.Загальна характеристика гідротерапії як засобу реабілітації.
- •18.Використання розрахункових показників при аналізі процесів відновлення.
- •19.Адаптація (термінова і стійка) серцево-судинної системи організму до м’язової роботи.
- •20.Загальна характеристика бальнеотерапії як засобу реабілітації.
- •21.Визначення типів реакції організму на фізичні навантаження.
- •22.Здоров’я та хвороба в світі теорії адаптації.
- •23.Залежність реабілітаційних заходів від адаптивних можливостей організму.
- •24.Загальна характеристика основних принципів фізичної реабілітації.
- •25.Визначення адаптаційного потенціалу організму.
- •26.Загальна характеристика педагогічних засобів реабілітації.
- •27.Дієтотерапія як засіб реабілітації.
- •28.Роль активного відпочинку як засобу відновлення організму.
- •29.Загальна характеристика медико-біологічних засобів реабілітації.
- •30.Фітотерапія як засіб реабілітації
- •31.Побудова ламаної відновлення.
- •32.Загальна характеристика основних принципів фізичної реабілітації.
- •33.Загальна характеристика психологічних засобів реабілітації.
- •34.Оксигенотерапія, її різновиди та характеристика.
- •35.Особливості відновного процесу при проведенні повторних навантажень.
- •36.Загальна характеристика втоми, іі види і теорія.
- •37.Фізіотерапія, види, характеристика.
- •38.Вивчення рівня працездатності при розвитку втоми (за індексом Руфье).
- •40.Гідротерапія, види, характеристика, ефективність.
- •41.Діагностика розвитку втоми за даними центральної гемодинаміки.
- •42.Об’єкт, предмет і етапи реабілітації.
- •43.Загальна характеристика масажу як засобу реабілітації.
- •44.Оцінка ступеню втоми за рахунковими параметрами системи кровообігу. Див. Пит. 9
- •45.Основні методи діагностики втоми.
- •46.Пелоїдотерапія як засіб реабілітації.
- •47.Фактори, які впливають на зниження працездатності.
- •3. Гостре та хронічне перенапруження
- •48.Загальна характеристика кліматотерапії як засобу реабілітації.
- •49.Оцінка функціонального стану за рахунковими параметрами дихальної системи.
- •50.Поняття про відновлення, загальна характеристика структури відновного процесу.
- •51.Застосування анаболічних стероїдів та стимуляторів, їх негативний вплив на організм.
- •52.Використання методу амплітудної пульсометрії при аналізі процесів відновлення.
- •53.Загальна характеристика педагогічних засобів відновлення.
- •54.Особливості проведення реабілітаційних заходів в циклічних видах спорту.
- •55.Загальна характеристика психологічних засобів відновлення.
- •56.Особливості проведення реабілітаційних заходів в ациклічних видах спорту.
- •57.Поняття про реабілітаційний центр, його структура, особливості.
- •58.Особливості фізичної реабілітації осіб різної статі, віку з різними функціональними станами організму.
- •59.Загальна характеристика окремих ланок центру реабілітації.
- •60.Особливості відновного процесу при проведенні повторних навантажень.
- •61.Поняття про адаптаційний синдром, його характеристика та види.
- •62.Загальні принципи та методи оцінки ефективності засобів реабілітації.
- •63.Вивчення впливу розминки на характер процесів відновлення.
- •64.Гостре та хронічне перенапруження, особливості реабілітації.
- •65.Сумісність та раціональне поєднання засобів відновлення.
- •67.Роль активного відпочинку як засіб відновлення.
14.Загальна характеристика вітамінів як засобу реабілітації.
Вітаміни — необхідні учасники усіх без винятку обмінних процесів в організмі. Недолік їх приводить до розвитку хвороб, а повна відсутність — до загибелі.
Одним з найбільш важливих для нормальної діяльності людини є вітамін C. При його участі відбуваються всі окисні процеси, синтез гормонів, зміцнення судинних стінок, підвищення імунітету. Він значно підвищує працездатність, сприяє загоєнню раней, прискорює процеси відновлення після фізичних навантажень. Добова потреба у вітаміні C складає 70-100 мг. При заняттях важкою фізичною працею або спортом потреба в ньому зростає вдвічі і більш. Вітаміном C багаті овочі, фрукти і ягоди. Дуже багато його в чорній смородині, цитрусових, шипшині, яблуках, стручковому перці.
Без вітамінів групи B неможлива нормальна діяльність нервової системи, здійснення функцій органів кровотворення, слизуватих оболонок і шкірних покривів. Вони відіграють велику роль в обміні білків, жирів і вуглеводів. Постачальниками вітамінів групи B служить житній і пшеничний хліб грубого помелу, бобові, м'ясо, печінка, яєчний жовток, молоко й особливе пивні дріжджі.
Для нормальної роботи органів зору, повноцінної функції покривних тканин, слизуватих оболонок, дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту необхідний вітамін A. Він сприяє обмінові речовин, росту, підвищує стійкість до інфекцій. В організмі може синтезуватися з каротину, що утримується в моркві, зеленій цибулі, помідорах, абрикосах. Продукти, багаті вітаміном А — вершкове масло, печінка тварин і риб, яєчний жовток.
Велике значення для нормальної діяльності організму мають солі калію, кальцію, натрію, заліза, фосфору і ряду інших солей. Без участі калію і кальцію неможливі були б м'язові скорочення і робота серця; залізо — неодмінний структурний елемент еритроцитів (червоних кров'яних тілець); калій і натрій регулюють кислотно-лужну рівновагу і водний обмін; фосфор, кальцій, магній необхідні для формування кісткової тканини і т.д.
Постійно враховувати необхідну кількість вітамінів, солей і мікроелементів при складанні щоденного раціону практично неможливо, тому треба виходити з того, що всіма цими компонентами володіють овочі, фрукти, і домагатися, щоб у харчуванні вони складали не менш 15-20%.
При значних фізичних напругах, що супроводжуються великою витратою енергії, деструктивними процесами,сильним виділенням поту, що веде до появи дефіциту вітамінів в організмі, можна додатково використовувати фармакологічні полівітамінні препарати типу ревіт, пентавіт, аеровіт. Прийом їх необхідно погоджувати з лікарем. У щоденне меню повинні входити такі коштовні продукти харчування, як молоко і кисломолочні продукти, м'ясо, риба, яйця.
15.Функціональні проби системи дихання як метод оцінки розвитку втоми.
(Пит. 12)
Функціональна діагностика – комплексна система аналітико-методичних підходів до визначення й оцінки функціонального стану органів і систем організму.
Систематичні фізичні навантаження викликають комплекс морфо-функціональних змін у дихальній системі. До них належить, зокрема, зміни показників ЖЄЛ (життєва ємність легенів), ЧД (частота дихання), ХОД, функціональних проб.
У тренованому організмі у стані спокою ЖЕЛ (до 6000 мл) та максимальна вентиляція легень (до 200 л/хв.-1) значно вища, при цьому резервний об’єм а у не тренованих – за рахунок частоти дихання. Затримка дихання на вдиху та на видиху більша у тренованих, ніж у нетренованих. Проба Штанге в стані спокою у спортсменів становить 50-60 сек. і більше, а проба Генчі – 30-40 сек.
До ознак втоми дихальної системи можна віднести значне зростання ЧД у поєднанні з зменшенням ДО та ХОД, зниження ЖЕД, максимальної швидкості вдиху та видиху, погіршення результатів функціональних проб.
