- •1.Особливості засобів реабілітації при гострій та хронічній перенапрузі.
- •2.Раціональне харчування як фактор відновлення
- •3.Використання методу варіаційної пульсометрії при аналізі процесів відновлення.
- •4.Загальна характеристика процесу адаптації.
- •5.Питний режим при реабілітації
- •6.Аналіз процесів відновлення після фізичних навантажень різної інтенсивності.
- •7.Основні типи адаптивної поведінки організму та їх характеристика.
- •8.Особливості харчування на різних етапах тренувального та змагального періодів.
- •9.Оцінка міри втоми за рахунковими параметрами системи кровообігу.
- •10.Хвороба і адаптація. Поняття про донозологічні стани.
- •11.Загальна характеристика фармакологічних засобів профілактики і відновлення.
- •12.Оцінка міри втоми за рахунковими параметрами системи дихання.
- •13.Загальні вимоги до програм з фізичної реабілітації.
- •14.Загальна характеристика вітамінів як засобу реабілітації.
- •15.Функціональні проби системи дихання як метод оцінки розвитку втоми.
- •16.Визначення поняття реабілітація, її види і загальна характеристика.
- •17.Загальна характеристика гідротерапії як засобу реабілітації.
- •18.Використання розрахункових показників при аналізі процесів відновлення.
- •19.Адаптація (термінова і стійка) серцево-судинної системи організму до м’язової роботи.
- •20.Загальна характеристика бальнеотерапії як засобу реабілітації.
- •21.Визначення типів реакції організму на фізичні навантаження.
- •22.Здоров’я та хвороба в світі теорії адаптації.
- •23.Залежність реабілітаційних заходів від адаптивних можливостей організму.
- •24.Загальна характеристика основних принципів фізичної реабілітації.
- •25.Визначення адаптаційного потенціалу організму.
- •26.Загальна характеристика педагогічних засобів реабілітації.
- •27.Дієтотерапія як засіб реабілітації.
- •28.Роль активного відпочинку як засобу відновлення організму.
- •29.Загальна характеристика медико-біологічних засобів реабілітації.
- •30.Фітотерапія як засіб реабілітації
- •31.Побудова ламаної відновлення.
- •32.Загальна характеристика основних принципів фізичної реабілітації.
- •33.Загальна характеристика психологічних засобів реабілітації.
- •34.Оксигенотерапія, її різновиди та характеристика.
- •35.Особливості відновного процесу при проведенні повторних навантажень.
- •36.Загальна характеристика втоми, іі види і теорія.
- •37.Фізіотерапія, види, характеристика.
- •38.Вивчення рівня працездатності при розвитку втоми (за індексом Руфье).
- •40.Гідротерапія, види, характеристика, ефективність.
- •41.Діагностика розвитку втоми за даними центральної гемодинаміки.
- •42.Об’єкт, предмет і етапи реабілітації.
- •43.Загальна характеристика масажу як засобу реабілітації.
- •44.Оцінка ступеню втоми за рахунковими параметрами системи кровообігу. Див. Пит. 9
- •45.Основні методи діагностики втоми.
- •46.Пелоїдотерапія як засіб реабілітації.
- •47.Фактори, які впливають на зниження працездатності.
- •3. Гостре та хронічне перенапруження
- •48.Загальна характеристика кліматотерапії як засобу реабілітації.
- •49.Оцінка функціонального стану за рахунковими параметрами дихальної системи.
- •50.Поняття про відновлення, загальна характеристика структури відновного процесу.
- •51.Застосування анаболічних стероїдів та стимуляторів, їх негативний вплив на організм.
- •52.Використання методу амплітудної пульсометрії при аналізі процесів відновлення.
- •53.Загальна характеристика педагогічних засобів відновлення.
- •54.Особливості проведення реабілітаційних заходів в циклічних видах спорту.
- •55.Загальна характеристика психологічних засобів відновлення.
- •56.Особливості проведення реабілітаційних заходів в ациклічних видах спорту.
- •57.Поняття про реабілітаційний центр, його структура, особливості.
- •58.Особливості фізичної реабілітації осіб різної статі, віку з різними функціональними станами організму.
- •59.Загальна характеристика окремих ланок центру реабілітації.
- •60.Особливості відновного процесу при проведенні повторних навантажень.
- •61.Поняття про адаптаційний синдром, його характеристика та види.
- •62.Загальні принципи та методи оцінки ефективності засобів реабілітації.
- •63.Вивчення впливу розминки на характер процесів відновлення.
- •64.Гостре та хронічне перенапруження, особливості реабілітації.
- •65.Сумісність та раціональне поєднання засобів відновлення.
- •67.Роль активного відпочинку як засіб відновлення.
56.Особливості проведення реабілітаційних заходів в ациклічних видах спорту.
До ациклічних видів, що складаються з різних циклів руху, відносяться легкоатлетичні стрибки і метання, важка атлетика і багато інших.
У відновленні працездатності штангістів, варто враховувати і такий важливий фактор як регулювання маси тіла. Доведено, що тренувальна діяльність відображається на фізіологічних і психологічних показниках у спортсменів, які знижують вагу, майже в однаковій мірі, за винятком показників емоційної сфери: додаткове навантаження найбільш гостро відображається на ступені психічної напруженості безпосередньо після виконаної роботи. Застосовується три методи зниження маси: форсований (за 2-4 дні), розосереджений (за 5-15 днів) і тривалий (за 20 і більше днів).
Найбільш ефективним є розосереджений метод, при якому відзначене поліпшення більшості показників (спеціальна витривалість, сила, час реакції, упевненість).
Динаміка відновлення після навантаження в штангістів, що знижують масу, виражається в ранньому ефекті відновлення -безпосередньою реакцією на навантаження і генералізованою картиною адаптації, у віддаленому процесі відновлення - зниженням рівня довільної регуляції розслаблення м'язів.
При застосуванні відновлювальних засобів (ванни, душі, ручний і підводний масажі, басейн) варто враховувати дані, отримані при обстеженні штангістів високої кваліфікації. Так використання хвойних ванн після занять з удосконалення техніко-тактичної майстерності є ефективним засобом відновлення. Ванни дають більш виражений ефект як у терміновому, так і у двгостроковому тренувальних ефектах. Такі процедури рекомендуються в навчально-тренувальному процесі і після занять з удосконалення техніко-тактичної майстерності, причому зі зменшенням об'єму і збільшенням інтенсивності останніх, ефект даного засобу зростає.
Показано і позитивний вплив душів (Шарко, циркулярний), що застосовувалися в комплексі через 40-50 хв. після спеціальних тренувальних занять. Спочатку застосовувався душ Шарко, потім циркулярний. На думку спортсменів, душі позитивно впливають на нервово-м'язовий апарат, усуваючи вагу і «забитість» м'язів, що варто враховувати при плануванні відновлювальних заходів. Душі з успіхом можуть використовуватися після занять з ЗФП, СФП при роботі з «каміннями» чи на «лапах», їх можна також застосовувати після тренувальних занять по удосконаленню техніко-тактичної майстерності.
Дослідження впливу підводного масажу через 1-2 год. після чергового тренувального заняття на стан штангістів у терміновому і відставленому тренувальному ефектах дозволило встановити, що підводний масаж має визначений тонізуючий ефект, обумовлений динамікою психофізіологічних показників. При цьому відбувається нормалізація білкового, жирового обміну (визначається за динамікою біохімічних показників). Спортсмени відзначали відчуття легкості, свіжості, зникнення почуття «забитості» м'язів, що може свідчити про прискорення процесів відновлення рухової функції. Разом з тим, після порівняння впливу зазначених процедур у терміновому і відставленому тренувальному ефектах відзначається менший вплив душів на психоемоційну сферу і показники білкового та жирового обміну в порівнянні з впливом хвойних ванн і електросну.
Застосування різних типів лазень рекомендується для швидкого зниження маси, відновлення працездатності при різних за спрямованістю тренувальних навантаженнях, спортивній реабілітації після деяких травм і захворювань. У боротьбі і боксі застосування сауни не супроводжується порушенням спортивної форми.
Усі види спортивного масажу необхідно використовувати не тільки під час тренувань, але і під час змагань. За допомогою масажу можна налаштуватися і підготуватися до навантажень.
