11. Охарактеризуйте причини та сутність суперечливості процесів глобалізації.

Амбівалентність глобалізації

• складність та розмаїття соціальних акторів, включених у процеси глобалізації, та суперечливістю інтересів, які вони уособлюють.

• глобалізація є досить складним процесом, який змінює не лише окремі параметри розвитку її акторів, а й всю систему інститутів та ідей, цінностей і оцінок.

• суперечлива природа глобалізації: вона поєднує в собі як процеси інтеграції, так і дезінтеграції, як конвергенцію, так і дивергенцію, як прогрес, так і регрес.

• глобалізація – не самоціль, це засіб, яким можна практично користуватися.

• розвиток глобалізаційних процесів здійснюється в мультикультурному середовищі, а тому криє в собі його суперечливість і конфліктність.

Причина та прояви амбівалентності глобалізації (зі статті, де вона взяла причини, викладені вище)

Амбівалентність глобалізації обумовлена, перш за все, склад-ністю та розмаїттям соціальних акторів, включених у процеси глобалізації, та суперечливістю інтересів, які вони уособлюють. Як на рівні національних суспільств існують різноманітні соціальні інтереси й соціальні групи, які є їхніми носіями, так і на глобальному рівні існує складна система відносин, яка містить в собі потенціал суперечливості та конфліктності.

З іншого боку, глобалізація є досить складним процесом, який змінює не лише окремі параметри розвитку її акторів, а й всю систему інститутів та ідей, цінностей і оцінок. Погодимося з думкою російського науковця Н.Покровського, який зауважує, що глобалізація, будучи комплексним і системним процесом, послідовно змінює всі без винятку параметри соціальної структури суспільства. „Усі без винятку” означає, на його думку, що змінюються не тільки окремі характеристики соціальних інститутів і процесів, але і ціннісне забарвлення, смисл і значення для людей. Те, що зараз нам здається в глобалізації „жахливим”, таким, що свідчить про деградацію, в системі інших ціннісних координат, скоріше за все, набуде іншого і, можливо, позитивного сенсу. Вчений вважає, що саме так відбувалося в історії при переході від однієї епохи до іншої. І в цьому сенсі глобалізаційна епоха зовсім не оригінальна [22, 624].

По-третє, сама природа глобалізації досить суперечлива: вона поєднує в собі як процеси інтеграції, так і дезінтеграції, як конвергенцію, так і дивергенцію, як прогрес, так і регрес.

По-четверте, глобалізація – не самоціль, це засіб, яким можна практично користуватися. Як слушно зазначають російські дослідники, глобалізація – це не панацея від усіх лих, але й не прокляття: це такий інструмент, за допомогою якого можна звести будинок, або храм – як у Кіжах, а можна все зіпсувати ще й собі зашкодити. З нею – як з механізацією, електрифікацією, меліорацією. Цими процесами потрібно вміти грамотно користуватися. Хто вміє, той виграє, хто не вміє, на жаль, програє. За допомогою меліорації можна болото пере-творити в квітучий сад, а можна родючі землі – у солончаки. Від глобалізації можуть виграти всі. Але для того, щоб реально скористатися цим шансом, країни, що перебувають на різних ступенях економічного розвитку та мають економіки, різною мірою наділені капіталом, інформацією та іншими ресурсами, повинні вміти повертати глобалізацію на свою користь [23].

По-п‟яте, розвиток глобалізаційних процесів здійснюється в мультикультурному середовищі, а тому криє в собі його супе-речливість і конфліктність. Чим більш різноріднім є соціо-культурне середовище існування соціальних суб‟єктів, тим більше інтересів функціонує в ньому, тим більше можливостей для їх зіткнення.

Глобалізація має як позитивні, так і негативні ефекти.

Позитивні наслідки глобалізації

• поширення свободи і демократичних цінностей;

• розвиток інформаційних технологій, який сприяв створенню нових робочих місць головним чином у невиробничій сфері,

• інтенсифікував глобальний інформаційний обмін і зв’язки між народами та державами;

• зростання кількості та поліпшення якості товарів

Негативні наслідки глобалізації

• збільшення розриву між бідними і багатими країнами;

• посилення впливу на національні держави з боку агентів глобалізації і втрата нею традиційної ролі;

• зростання негативного впливу масової культури, що веде до втрати масової і культурної ідентичності;

• погіршення стану екологічного середовища.