європейські – РЄ, ЄС, НАТО, ОБСЄ;

азійські – АТЕС, АСЕАН, ШОС;

американські – ОАД тощо.

32. Охарактеризуйте стратегії європейської інформаційної політики (1994 - 2014 рр.).

Стратегічні документи:

Ø Доповідь Мартіна Бангеманна “Європа і глобальне інформаційне суспільство для всіх” (1994 р.)

Основна ідея – створення інформаційного суспільства на основі процесу європейської інтеграції для:

-         забезпечення економічної стабільності країн Європи,

-         економічного зростання традиційних і нових (інформаційних) виробництв,

-         розв’язання соціальних проблем,

-         створення нових робочих місць і зайнятості населення,

-         надання можливостей для вільного доступу до глобальних мереж з метою освіти, охорони здоров’я та адміністративного управління

Рекомендації для ЄС:

-         лібералізації сектора ІКТ,

-         стимулювання розвитку ІКТ,

-         узгодження правових рамок використання ІКТ

Ø План дій «Європейський шлях до інформаційного суспільства» (1994 р.).

цілі :

-         прискорити повну лібералізацію телекомунікаційних послуг та інфраструктур,

-         підсилити і переорієнтувати програми дослідження ІКT,

-         включити нові аспекти інформаційного суспільства до політики Співтовариства в інших галузях.

проблеми:

-         регулювання та законодавство (формування сприятливого правового середовища) ,

-         мережі, базові послуги, застосування та інформаційний зміст;

-         соціальні, суспільні та культурні аспекти;

-         інформаційні кампанії.

Ø     Електронна Європа (1999/2000 рр) – Лісабонська стратегія

Мета – до 2010 року перетворити Європу на регіон з найбільш конкурентоспроможною економікою, що динамічно розвивається та побудувати суспільство, засноване на знаннях, на основі:

-         формування європейського інтелектуального потенціалу,

-         удосконалення інформаційної та телекомунікаційної інфраструктур,

-         стимулювання інноваційної діяльності й структурної реформи економіки,

-         модернізацію системи освіти,

-         розробку підходів до європейської соціальної моделі, криза якої супроводжується прогресуючим демографічним дисбалансом населення.

Пріоритетні напрями нової стратегії

-         забезпечення громадян якісними і доступними за ціною Інтернет-послугами,

-         лібералізація ринку телекомунікацій та телекомунікаційних послуг,

-         розширення практики використання інструментів широкосмугового доступу,

-         сприяння розвитку електронної комерції, системи електронних платежів,

-         створення інфраструктури підтримки технологій використання смарт-карток,

-         сприяння капіталовкладенням у високотехнологічні підприємства та інноваційні проекти,

-         втілення концепції електронного врядування

-         реалізація програм електронної освіти, електронної медицини та інформатизація транспортної системи тощо.

Реалізація зазначених цілей можлива за таких умов:

-         Формування сприятливого політичного і правового середовища.

-         Побудова потужної інформаційної інфраструктури

-         Інвестиції у розвиток людських ресурсів.

-         Постійна взаємодія державного і приватного сектору.

-         Підтримка підприємництва.

Ø «ЕЕ-2002»

Основні пріоритети:

-         забезпечення вільного доступу до нових засобів комунікації шляхом обмеження державного регулювання в цій області, що веде до лібералізації ринку й зниженню цін;

-         забезпечення безпеки громадян і компаній у кіберпросторі;

-         сприяння створенню й поширенню контенту, необхідного для розвитку й інтеграції мобільного й широкосмужного зв'язку;\

-         сприяння розвитку електронної комерції, особливо залученню до неї малого та середнього європейського бізнесу;

-         сприяння подоланню “електронної нерівності”, надаючи всім рівні можливості доступу до нових засобів комунікації й навчання користуванню ними.

Ø  «ЕЕ-2005»

-         Сучасні он-лайнові публічні послуги,

-         Динамічне середовище для електронної комерції ,

-         Безпечна інформаційна інфраструктура ,

-         Широкосмуговий доступ і фінансування .

Для досягнення цих цілей необхідно:

-         створити розвинену інфраструктуру високошвидкісного доступу до Інтернету,

-         розробити систему інформаційної безпеки,

Основними інструментами реалізації програми є:

-         законодавче регулювання,

-         широкий обмін досвідом

-         координація зусиль, контроль з боку держави та суспільства.

-         Пріоритетними завданнями визнані:

-         зниження вартості високошвидкісного доступу для європейських громадян,

-         подолання “цифрового розриву” між європейськими країнами.

Ø Ініціатива “і2010” (2005 р.)

«i2010 – Європейське інформаційне суспільство заради зростання і зайнятості»

Пріоритетні напрями

-         завершення формування єдиного європейського інформаційного простору, що сприяє формуванню відкритого і конкурентноздатного внутрішнього ринку для інформаційного суспільства та медіа;

-         посилення інновацій та збільшення інвестицій у дослідження ІКТ задля економічного зростання та покращення умов праці;

-         досягнення повністю сформованого, всеохоплюючого європейського інформаційного суспільства, що засноване на зростанні та працевлаштуванні, таким чином, що є сумісним з постійним розвитком і що має пріоритетом покращення якості життя європейців.

Ø Цифровий порядок денний для Європи (2010 р.)

Конкретні кроки

1. Телеіндустрія.

2. Дистанційне навчання.

3. Комп’ютерні мережі в університетах та дослідницьких центрах.

4. Телематичні послуги для малих та середніх підприємств.

5. Управління автомобільними шляхами.

7. Мережі системи забезпечення здоров’я.

8. Електронні ринки послуг.

9. Транс’європейська мережа громадської адміністрації.

10. Міська інформаційна магістраль.

Ø «Європа-2020: стратегія розумного, стійкого та всеохоплюючого зростання»

встановлює три основні чинники зміцнення економіки:

-         Розумне зростання: розвиток економіки, заснованої на знаннях та інноваціях.

-         Стійке зростання: створення економіки, заснованої на раціональному використанні ресурсів, екології та конкуренції.

-         Всеохоплююче зростання: сприяння підвищенню рівня зайнятості населення, досягнення соціально та територіальної згоди

цілі:

-         75% населення у віці від 20 років до 64 років повинні бути працевлаштовані.

-         3% ВВП ЄС має бути інвестовано в дослідження і розробки.

-         Досягнення цілей енергетичної політики і політики щодо зміни клімату (включаючи 30%-ве зменшення забруднення навколишнього середовища).

-         Частка учнів, що кинули школи, не повинна перевищувати 10%. Не менше 40% молоді повинні мати вищу освіту.

-         Скорочення числа людей, що знаходяться на межі бідності, на 20 млн.

Для досягнення цілей ЄС вважає пріоритетними такі напрями діяльності:

§  «Інноваційний Союз» для покращення умов і можливостей фінансування досліджень та інновацій, для гарантування того, що інноваційні ідеї будуть використані у виробництві товарів та послуг, що сприятиме економічному зростанню і створенню нових робочих місць.

§  «План розвитку цифрових технологій в Європі» для прискорення всеохоплюючого розвитку високошвидкісного Інтернету і надання можливостей участі у загальному цифровому комерційному просторі для приватних фізичних і юридичних осіб.

33. Визначить основні напрями інформаційної політики Європейського Союзу.

Європейський Союз визначив програму становлення інформаційного суспільства в Європі як визначальну стратегію діяльності організації у ХХІ столітті.

Пріоритети діяльності ЄС:

§  Розвиток європейської інформаційної економіки,

§  розвиток конкурентоспроможності Європи на світових ринках,

§  підтримка змін в економічній та соціальній структурі суспільства,

§  сприяння прогресивному розвитку технологічних досліджень,

§  вдосконалення правової і регулятивної бази для інформаційного суспільства

§  реалізація проектів з метою трансформації європейських інтеграційних процесів.

Структури Європейський Союз, що забезпечують реалізацію європейської інформаційної політики

§  Європейська Комісія ЄС (Розробка стратегій та програм)

§  Європейська Рада ЄС (Розробка нормативних документів)

§  Генеральний директорат ЄС з інформаційного суспільства (Реалізація програм)

§  Форум інформаційного суспільства ЄС (Незалежна експертиза програм та рішень ЄС)

§  Інформаційні центри ЄК ЄС інформують ЄК про ситуацію в країнах-членах; поширюють інформацію про ЄС, політику і законодавство ЄС у політичних, ділових та суспільних колах країн, що співпрацюють з країнами ЄС.

В рамках ЄС реалізуються близько 500 програм і проектів, спрямованих на всебічний розвиток інформаційного сектору, ефективність індустрії та впровадження високих технологій в усі сфери життєдіяльності країн-членів ЄС (IMPACT, ЕSPRIT, ЕSPRIT Prosoma,  Info2000, ACTS, Arcada, Leonardo, Socratus, Copernicus, Multi- lingvo, ТЕCHNO-service, Libraries programme, Value Programme, TEN’S. Cordis тощо.

ЄС розвиває програми наукових досліджень в галузі інформаційних технологій у різних контекстах за стратегічними напрямками європейського розвитку на основі інтелектуального потенціалу і об’єднання інформаційних ресурсів. Основними є Рамкові програми 1984-2014 років і на період до 2025 року, реалізація яких здійснюється через численні проекти ЄС.

Рамкова програма з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (2014-2020

У новій програмі поєднано окремі елементи Рамкової програми з науково-технологічного розвитку ЄС (FP7), Рамкової програми розвитку конкурентоспроможності та інновацій (Competiveness and Innovation Programme - CIP ) та проектів Європейського інституту інновацій і технологій.

Запланований бюджет програми «Горизонт 2020» - близько 80 млрд.євро.

Програма складається з трьох основних пріоритетів:

§  «Передова наука»

націлений на підвищення рівня наукових досліджень ЄС та забезпечення конкурентоспроможності європейської науки.

Програма підтримуватиме кращі наукові ідеї та надаватиме вченим доступ до дослідницької інфраструктури.

Цілями пріоритету є:

-         Підтримка видатних дослідників та їх наукових груп ;

-         Фінансування спільних досліджень , які сприятимуть розширенню сфер досліджень ;

-         Проведення тренінгів та програм з підвищення кваліфікації ;

-         Надання доступу до дослідницьких інфраструктур.

§  «Індустріальне лідерство»

сприятиме перетворенню Європи на місце тяжіння інвестицій в НДДКР.

Програма сприятиме залученню інвестицій в ключові промислові технології, зростанню і виведенню на світові ринки європейських компаній.

Цілями пріоритету «Індустріальне лідерство » є:

-         Досягнення лідерства в галузі промислових технологій у сфері інформаційно-комунікаційних технологій , нанотехнологій, нових матеріалів, біотехнологій та космосу;

-         Підтримка інноваційних малих та середніх компаній;

-         Полегшення доступу до управління фінансовими ризиками .

§  «Соціальні виклики»

націлений на вирішення основних соціальних проблем.

Програма об'єднає ресурси і знання в різних наукових сферах.

Фінансування буде сфокусовано на наступних сферах:

-         охорона здоров'я, демографічні зміни і благополуччя ;

-         безпека продуктів харчування , сільське господарство , морські дослідження та біо-економіка ;

-         безпечна , чиста і ефективна енергетика ;

-         екологічно - безпечний транспорт;

-         вплив клімату та раціональне використання ресурсів

Міжнародне співробітництво

Співпраця з третіми країнами (що не входять до ЄС і не є асоційованими членами Рамкових програм) було важливим елементом Рамкових програм. Лідерами з участі в Рамкових програмах були наукові організації зі США і країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР). Міжнародне співробітництво як ключовий елемент програми збереглося й у програмі «Горизонт 2020».

Країни міжнародного співробітництва будуть розділені на 3 групи:

-         Розвинені країни і країни з економікою, що розвивається (фінансуються на певних умовах)

-         Країни-кандидати для вступу до ЄС і сусідні країни (підлягають автоматичному фінансуванню)

-         Країни, що розвиваються (підлягають автоматичному фінансуванню)

.

34. Охарактеризуйте сучасні та перспективні напрями інформаційної політики Ради Європи.

-         Основні напрями діяльності:

-         захист та зміцнення плюралістичної демократії і прав людини,

-         пошук шляхів вирішення соціальних проблем,

-         підтримка європейської культурної самобутності,

-         розвиток політичного партнерства з новими демократіями в регіоні,

-         надання допомоги країнам континентальної Європи в їх політичних, законотворчих та конституційних реформах.

-         здійснює свою діяльність через спеціалізовані установи та структурні підрозділи політичної, правової та загальної компетенції:

-         Комітет Міністрів - забезпечує виконавчі рішення та керує діяльністю організації;

-         Урядові експертні комітети - втілюють рішення Комітету шляхом розробки рекомендацій, резолюцій, конвенцій та інших правових і неправових документів;

-         Парламентська Асамблея є дорадчим форумом РЄ та об’єднує представників парламентів країн-членів;

-         Конгрес європейських місцевих та регіональних органів влади - сприяє розвиткові демократії на місцевому та регіональному рівнях, судові та інші структури, які здійснюють свої функції згідно з положеннями конвенцій чи угод, укладених під егідою РЄ.

-         Європейський суд з прав людини функціонує на постійній основі, його юрисдикція поширюється на всі питання, що стосуються тлумачення і застосування Європейської Конвенції про права людини  та протоколів до неї.

-         Керівний Директорат з мас-медіа та нових комунікаційних послуг (CDMM, з 2005р. - CDMC) складається з експертів, призначених урядами країн-членів РЄ, з 1 січня 2012 р. - Керівний Директорат з мас-медіа та інформаційного суспільства.

-         Діяльність Директорату спрямована на

o   розвиток співробітництва між країнами-членами РЄ у галузі ЗМК,

o   розвиток співробітництва з метою подальшого зміцнення свободи поглядів і інформації у плюралістичному демократичному суспільстві, вільного обміну інформацією,

o   становлення європейського інформаційного суспільства.

-         Результати політичного співробітництва країн-членів Ради Європи відображені в документах спеціалізованих конференцій з інформації і комунікації 1986-2009 рр.

-         І Європейська Конференція (Відень, Австрія, 9-10 грудня 1986 р.) "Майбутнє телебачення в Європі"

-         ІІ Європейська Конференція (Стокгольм, Швеція, 23-24 листопада 1988 р.) "Європейська політика у галузі засобів масової комунікації у міжнародному контексті"

-         ІІІ Європейська Конференція (Нікосія, Кіпр, 9-10 жовтня 1991 р.) "Європейська медіаполітика в оновленій Європі 90-х років"

-         ІV Європейська Конференції (Прага, Чехія, 5-7 грудня 1994 р.) "Політика засобів масової комунікації у демократичному суспільстві"

-         V Європейська Конференція (Салоніки, Греція, 11-12 грудня 1997 р.) "Інформаційне суспільство – виклик для Європи"

-         VІ Європейська Конференція (Краків, Польща, 15-16 червня 2000 р.) "Пан’європейська медіаполітика: її майбутнє"

-         VІІ Європейська Конференція (Київ, Україна, 10-11 берзня 2005 р.) "Інтеграція та різноманітність: нові тенденції європейської політики у сфері ЗМІ та нових комунікаційних послуг”

На конференціях обговорювалися питання:

-         становлення європейського інформаційного суспільства,

-         координації європейської інформаційної політики,

-         створення нових каналів та засобів здійснення політики ЗМК у Європі,

-         сприяння розвиткові європейської аудіовізуальної продукції та міжнародного обігу європейської аудіовізуальної продукції,

-         сприяння розвиткові суспільного і приватного телебачення.

-         проблеми економіки засобів комунікації,

-         проблеми політичного та культурного плюралізму ЗМК,

-         свободи вираження та інформації у кризових ситуаціях тощо.

Міністерська конференція міністрів, відповідальних за медіа та нові комунікаційні послуги “Нове розуміння медіа?” (Рейк'явік, Ісландія, 28 і 29 травня 2009 р.)

      Проблеми, що обговорювалися:

-         формування нового розуміння ролі ЗМІ у сучасному світі,

-         проблема управління Інтернетом та ресурсами Інтернет

-         боротьба з тероризмом і свобода слова та інформації

З січня 2012 р. – Директорат з питань медіа та інформаційного суспільства

Міністерська конференція міністрів, відповідальних за медіа та інформаційне суспільство “Свобода слова і демократія у добу цифрових технологій: можливості, права та обов'язки” (Белград, 7-8 листопада 2013 р.)

Проблеми, що обговорювалися:

-         проблеми захисту свободи слова та інших прав людини, пов'язаних з Інтернетом,

-         проблеми захисту в Інтернеті приватного життя,

-         проблема насильства по відношенню  до журналістів за розгляд способів протидії їх тиску та переслідуванням,

-         права та обв'язки  журналістів, блоггерів, інформаторів та активістів захисту прав людини,

-         заходи, що сприяють плюралізму, різноманіттю та покращенню параметрів якості роботи ЗМІ в умовах, що змінюються.

Сучасні та перспективні напрями діяльності РЄ:

§  Розвиток європейського інформаційного суспільства,

§  Еволюція медіа та визначення їх нової ролі у реалізації базових принципів діяльності РЄ (медіа і демократія, м. і суспільство, м. і освіта, м. і культура, м. і свобода слова, монополізація м., м. під час криз, медіа і тероризм),

§  Інтернет та інформаційне суспільство (нейтралітет Інтернету, управління використанням Інтернету, вплив Інтернету на права людини, на свободу слова, на приватність, ксенофобія і Інтернет, тероризм і Інтернет тощо),

§  Новітні інформаційні технології (розвиток та впровадження в демократичну систему управління, освіту, соціальні програми, зокрема, зайнятість, вплив на права людини тощо).