12. Проаналізуйте концептуальні наукові підходи до вивчення феномену глобалізації.

Прибічники глобалізації (глобалісти

• Переконані, що держави-нації втрачають свій вплив, у майбутньому найважливіші рішення будуть ухвалювати ТНК спільно з регіональними урядами

• Глобалізація тісно пов'язує економічні і політичні інтереси акторів міжнародного життя і виключає конфлікти між великими державами.

• В самій же глобалізації вбачають джерело майбутнього розквіту і добробуту, підносять блага ринкового капіталізму і ліберальної демократії.

• Прибічники першого – революційного підходу (гіперглобалісти) абсолютизують певні сторони глобального поступу, недооцінюючи інші, також пов’язані з глобалізацією (Р. Кеохейн і Дж. Най, К.Омає, Т. Фрідмен, М. Дойл та ін.).

• Прибічники другого – поміркованого підходу (трансформаціоналісти) виходять з визнання глобалізації не як єдиного та лінійного процесу, а як багатопланового феномену, що охоплює різні сфери діяльності і взаємодії (Дж.Розенау та Е.Гідденс).

• Антиглобалізм – теорія та ідеологія, що заперечують об’єктивну природу глобалізації і тому обґрунтовують необхідність призупинення процесів глобалізації там, де вона вже здійснюється, й уникнення її там, де вона ще не розпочалася (М.Шуман, Т.Мартін, М.Вінсенс, Д.Лайон, О.Дугін, О.Панарін та ін.).

• Антиглобалістський рух виник у 1994 році, його засновником вважається субкоманданте Маркос – сформував Сапатистську армію національного визволення

• Перша всесвітня зустріч проти «глобалізації» відбулася в штаті Чьяпас на контрольованій сапатисти території, влітку 1996 уже р.

• Сапатистська армія національного визволення

• АТТАК – “Дія за податок Тобіна на допомогу громадянам»

• «Reclaim the Street» («Повернемо собі вулицю»)

• «Tute bianche» («Білі халати»)

• «Movimiente de resistencia global» («Рух глобального опору», Іспанія) і «Globalize Resistance» («Глобалізуем опір», Велика Британія)

• Focus for the Global South

• «Via campesina» («Селянський шлях») тощо

• Альтерглобалізм (контрглобалізм) – це теорія та ідеологія демократичної глобалізації, ідейно-політичне обґрунтування нового світового порядку. Прибічники альтерглобалізму, погоджуючись з неминучістю глобалізації, шукають шляхи актуалізації її позитивних наслідків та нейтралізації негативних (З.Бауман, Н.Кляйн, О.Бузгалін, Б.Кагарлицький, Ф.Утар, Н.Хомскі та ін.)

• Альтерглобалізм (контрглобалізм) – це теорія та ідеологія демократичної глобалізації, ідейно-політичне обґрунтування нового світового порядку. Прибічники альтерглобалізму, погоджуючись з неминучістю глобалізації, шукають шляхи актуалізації її позитивних наслідків та нейтралізації негативних (З.Бауман, Н.Кляйн, О.Бузгалін, Б.Кагарлицький, Ф.Утар, Н.Хомскі та ін.)

• Альтерглобалізм як мережева структура

  • Не- ієрархізованість, децентралізація, переважно горизонтальна та /або функціональна кооперація учасників;

  • Гнучкість, рухливість, мінливість форм та конфігурацій, легкість та швидкість створення та розпаду структур;

  • Відкритість мереж для “входу” та “виходу”;

  • Загальнодоступність ресурсів (передусім – інформаційних) мережі;

  • Рівність учасників мережі незалежно від їх ролі, масштабу, ресурсів;

  • Некомерційний та антиринковий характер діяльності;

  • Вторинність форм та структур на противагу первинності змісту діяльності;

  • Унікальність мереж.

13. ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ КРАЇН СВІТУ

Індекс - узагальнений показник, сконструйований спеціальним чином і вживаний для спостереження за кількісними характеристиками соціальних об'єктів, явищ або подій, з урахуванням їх якісної своєрідності.

Глобальні індекси створюються дослідниками та дослідницькими центрами для зіставлення країн світу за певними характеристиками: ступеня розвиненості економіки, рівнем конкурентоспроможності, добробуту та іншим.

1. Теорія – поняття, категорії

2. Метод – індикатори, змінні

3. Розрахунок – збирання даних, розрахунок індексу

4. Аналіз – інтерпретація, зв’язок з іншими індексами

1. Журнал Foreign Policy та консалтингова компанія Е.T.Keрні створили індекс, що визначає індикатори оцінки рівня глобальної інтеграції, які охоплюють технологію, фінанси, торгівлю, політику, подорожі та індивідуальні контакти (загалом – 12 показників).

12 показників поділені на 4 категорії:

• • економічна інтеграція,

• • соціальна інтеграція і особисті контакти,

• • технологічна інтеграція ;

• • політична залученість.

10 найбільш глобалізованих країн світу (за дослідженнями Foreign Policy та Е.T.Keрні, 2007р.):

• 1. Сінгапур

• 2. Гонконг

• 3. Нідерланди

• 4. Швейцарія

• 5. Ірландія

• 6. Данія

• 7. США

• 8. Канада

• 9. Йорданія

• 10. Естонія

10 найменш глобалізованих країн світу (за дослідженнями Foreign Policy та Е.T.Keрні, 2007р.):

• 1. Іран

• 2. Індія

• 3. Алжир

• 4. Індонезія

• 5. Венесуела

• 6. Бразилія

• 7. Китай

• 8. Туреччина

• 9. Бангладеш

• 10. Пакистан