Психотероризм

Наслідки впливу психотероризму

«Міжнародний інформаційний тероризм» розуміється як використання телекомунікаційних та інформаційних систем і ресурсів і вплив на такі системи і ресурси в міжнародному інформаційному просторі в терористичних цілях;

«Міжнародна інформаційна злочинність» визначається як використання телекомунікаційних та інформаційних систем і ресурсів, вплив на такі системи і ресурси в міжнародному інформаційному просторі у протиправних цілях.

Інформаційне протиборство - суперництво соціальних систем (країн, блоків країн) в інформаційній сфері з приводу впливу на ті або інші сфери соціальних відносин і встановлення контролю над джерелами стратегічних ресурсів, у результаті якого одна група учасників суперництва отримує переваги, необхідні їм для подальшого розвитку.

Приклад – холодна війна, події в Югославії тощо.

Охарактеризуйте моделі міжнародної інформаційної безпеки. Наведіть приклади з практики інформаційного протиборства.

Слід підкреслити ,що стратегії глобального інформаційного протиборства лежать в основі аналітичних розробок дослідницьких інституцій різних країн, метою яких є саме забезпечення інформаційного лідерства у сфері міжнародної безпеки. За результатами досліджень аналітики виділяють такі моделі системи глобальної інформаційної безпеки:

Погляд на такий розвиток подій покладено у відомому дослідженні Дж. Ная та У. Оуенса «America's Information edge strategy and force planning», 1996 p. («Головна сила Америки - її інформаційні можливості»), в якому стверджується домінуюча роль США в інформаційній революції, тобто у використанні надважливих засобів комунікації та інформаційних технологій (супутникового спостереження, прямого мовлення, швидкісних комп'ютерів, унікальних можливостей в інтегруванні складних інформаційних систем), у політиці стримування і нейтралізації традиційних воєнних загроз та нових видів озброєнь.

У сучасному світі, де трансформовано поняття «ядерної парасольки» та стратегії неядерного стримування, наявність інформаційних переваг обумовлює інтелектуальний зв'язок між зовнішньою політикою США та їх військовим потенціалом, збереження світового лідерства за допомогою нових засобів впливу та закріплення домінуючої ролі в альянсах і тимчасових коаліціях. Інформаційне лідерство посилює ефект американської дипломатії як інструменту «м'якої сили», уможливлює використання інформаційних ресурсів для конструктивного діалогу із потенційними противниками - Китаєм, Індією, Росією та іншими інформаційно- розвинутими країнами з проблем міжнародної безпеки, і одночасно інфолідерство США забезпечує протидію нарощуванню інформаційних озброєнь в потенційно агресивних країнах (Ірак, Пакистан).

Концепція глобальної інформаційної безпеки з точки зору політичних інтересів США полягає у впровадженні доктрини «інформаційної парасольки», що замінить доктрину «ядерної парасольки», на основі взаємовигідного обміну інформацією різного характеру для міжнародної співпраці та підтримки миру.

Проведені в 1999 р. Пентагоном навчання з імітації несанкціонованого проникнення в інформаційні системи воєнного призначення показали, що 88% інформаційних атак увінчались успіхом, із яких 4% були виявлені. За даними американської розвідки сьогодні в ЗО країнах світу ведуться програми по створенню засобів інформаційного протиборства (інформаційної зброї), які у майбутньому можуть бути використані проти США.

В умовах сучасної інформаційної революції переваги "м'якої сили" США можуть бути використані для остаточного становлення демократичної системи в інших країнах світу, для попередження регіональних конфліктів, для протидії новим загрозам глобального масштабу.

Практичне втілення моделі спостерігається в перебігу інформаційної операції «Союзницька сила» 1999р., яку США та країни-члени НАТО здійснили проти Союзної Республіки Югославії. Експерти підкреслюють формування безпрецедентної за масштабами системи управління інформаційними потоками для проведення військових операцій (спроможність надавати розвідувальну інформацію безпосередньо кожному з учасників бойових дій), масових пропагандистських кампаній з широким спектром інформаційних методик (від технологій PR для формування сприятливої громадської думки, вибіркового інформування із заданим ефектом сприйняття контенту до всебічної дискредитації політики противника, і навіть відвертої дезінформації світової громадськості), спрямованого інформаційно-психологічного впливу, потужного використання Інтернет та комп'ютерного протиборства для модифікації національного інформаційного простору і контролю за інформаційною інфраструктурою Югославії Нові стратегії проведення інформаційних операцій, продемонстровані США та їх союзниками по НАТО, засвідчили могутність інформаційних озброєнь розвинутих країн і необхідність міжнародного вирішення проблеми інформаційної безпеки.

Дослідження ЦРУ 90-х років та на перспективу до 2020 року визначали як основні джерела загроз в кіберпросторі для США тільки дві країни - Росію і Китай. У новій військовій доктрині збройних сил США (Концепція Force XXI, 1996 p.), де було запропоновано дві складові театру воєнних дій - традиційний простір і кіберпростір, основними об'єктами впливу стали інформаційна інфраструктура і психологічна сфера (human network) противника.

На сучасному етапі експерти США відзначають, що стратегію різних видів інформаційних операцій, спрямованих проти країни, планують і здійснюють більше 20 країн світу, а конфронтуючі зі США держави включають інформаційну війну у свої воєнні доктрини. Тому стратегія «Force XXI» як фактор стримування експансії в міжнародному інформаційному просторі є інструментом інформаційної переваги США в глобальному протиборстві.

У рамках міжнародної антитерористичної операції «Помста» (Афганістан, 2001 р.) мета спеціалізованих центрів США, відповідальних за проведення інформаційних операцій, полягала у плануванні психологічних кампаній, реагуванні на зміну ситуації, у підтримці інформаційних ресурсів та безпеки військових сил і цивільного населення. «США мали намір нейтралізувати і знищити всю терористичну мережу, яка загрожує Америці і решті цивілізованого світу, - заявив на прес-конференції для міжнародних мас-медіа тодішній держсекретар США К. Пауелл. - Мета операції «Помста» полягала не тільки у боротьбі проти тероризму, а й у переконанні певних режимів, які підтримують політику тероризму в тому, що така стратегія не відповідає їх власним інтересам. США задоволені реакцією світової спільноти та політичних лідерів більшості країн на пропозиції щодо глобальної боротьби з тероризмом».

Так, Північний Альянс вперше в історії застосував статтю 5 Статуту НАТО, яка спрямована на забезпечення загального захисту країн-членів перед викликами зовнішніх загроз; держави ЄС, країни-учасниці ГУАМ підтвердили підтримку дій США в акції «Помста» і консолідацію зусиль міжнародного співтовариства у протиборстві з міжнародним тероризмом у спільній заяві та меморандумі дій; політичний лідер Росії В. Путін запропонував розробити нову систему глобальної безпеки, враховуючи, що тероризм і його різновиди медіа- та кібертероризм стали глобальною загрозою для міжнародного миру у XXI ст.

Газета «USA Today» подає модель інформаційної війни проти режиму Талібан, яка включає проведення психологічної операції в інформаційному просторі Афганістану з одночасним блокуванням національних радіостанцій, поширенням пропагандистських матеріалів з уривками з Корану з метою протидії закликам до джихаду та формування у суспільній свідомості відчуття неодмінної перемоги антитерористичного альянсу в ході операції «Помста».

Враховуючи високу здатність інформаційних озброєнь до інтеграції з іншими традиційними і технологічно новими видами військових засобів, потенційні наслідки безконтрольного застосування багатошарового страту можуть виявитися катастрофічними для існування людства. Тому тільки широке багатостороннє співробітництво може гарантувати світові вирішення нових складних проблем інформаційної доби і забезпечити реальну міжнародну інформаційну безпеку.