«Глобальные тенденции 2030. Альтернативные миры»

Рост влияния отдельных людей. «Снижение бедности и увеличение глобальной доли среднего класса на фоне более доступного образования и лучшего здравоохранения ознаменует собой тектонический сдвиг в человеческом обществе». Впервые в истории человечества, по прогнозам экспертов, большая часть населения мира будет жить в достатке, нежели в бедности.

Усиление многополярности в мире. Страны Азии к 2030 г. превзойдут Северную Америку и Европу в плане веса на мировой арене. Объем ВВП, численность населения, военные расходы и технологические затраты будут выше в Азиатском регионе. Согласно оценкам аналитиков Китай выйдет на первое место в табеле о экономических рангах мира, опередив США, незадолго до 2030 г. Согласно прогнозам, Pax Americana, эра американского доминирования на мировой арене, подходит к своему завершению. По мнению экспертов, США будут «первыми среди равных», но больше не будут ярко выраженным лидером.

Демографические сдвиги. Здесь в докладе отмечается рост численности населения с 7,1 млрд человек в 2012 г. до 8,3 в 2030 г. Кроме того, аналитики также указывают на продолжение процесса старения населения.

Рост спроса на еду, воду и энергоносители. Согласно прогнозам к 2030 г. спрос на продовольствие в среднем вырастет на 35%, на воду - на 40%, на энергоносители - на 50%. В результате некоторые регионы и даже отдельные континенты, в частности Африка и Ближний Восток, будут испытывать серьезную нехватку еды и воды.

поєднання зростання кількості населення й урбанізації, що буде сприяти нестабільності

зниження рівня народжуваності й швидке старінням населення у країнах з розвинутою економікою, в країнах нової демократії та в окремих країнах з ринковою економікою

збільшення міграційних потоків у світі

зростання соціальної й політичної конфліктогенності, трансформації національної ідентичності

збереження, а в багатьох випадках і поглиблення існуючих проблеми навколишнього середовища;

технологічний прогрес буде сприяти збільшенню виробництва продуктів харчування й задоволенню зростаючого попиту на енергоресурси.

нестача їжі в окремих районах Африки на південь від Сахари можлива через слабкість інфраструктури та системи розподілу, політичну нестабільність і хронічну бідність

енергоресурсів для задоволення потреб буде достатньо; згідно з останніми оцінками, в надрах міститься ще 80% відсотків видобутих запасів нафти і 95% газу.

існуватимуть дві відносно відокремлені системи регіонального розподілу енергоресурсів: одна буде обслуговувати споживачів (в тому числі США) із запасів басейну Атлантичного океану, а інша - переважно азійських споживачів (Китаю та Індії) з родовищ Перської затоки і, в меншій мірі, Каспійського регіону та Центральної Азії.

до 2030 р. прогнозується “сланцева революція” у США, що звільнить державу від енергетичної залежності.

нові технології збільшення видобутку вуглеводнів підірвуть контроль з боку ОПЕК за цінами на енергоресурси, що може призвести до колапсу нафтових цін і найсильнішому негативному ефекту для економік, залежних від експорту нафти і газу.