- •1.Охарактеризуйте влив інформаційних революцій на розвиток сучасного суспільства.
- •2. Охарактеризуйте вплив науково-технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства.
- •3. Охарактеризуйте вплив науково-технологічного прогресу на міжнародні відносини.
- •4.Проаналізуйте перспективи інноваційного науково-технологічного розвитку.
- •5.Охарактеризуйте міжнародні інформаційні відносини як спеціалізовану галузь міжнародного співробітництва.
- •6.Проаналізуйте особливості діяльності акторів міжнародних інформаційних відносин.
- •7. Проаналізуйте основні поняття міжнародних інформаційних відносин.
- •8. Проаналізуйте проблеми інформаційно-комунікаційного розвитку для країн світу. Визначити сутність поняття «інформаційний розрив»
- •10. Охарактеризуйте вплив процесів глобалізації комунікації та інформації на різні сфери міжнародного співробітництва.
- •9. Охарактеризуйте специфіку впливу інформаційного розвитку на позиції країн у міжнародних відносинах.
- •Охарактеризуйте причини та сутність суперечливості процесів глобалізації.
- •12. Проаналізуйте концептуальні наукові підходи до вивчення феномену глобалізації.
- •Індекс глобальних міст 2012
- •Швейцарський Інститут дослідження бізнесу (kof)
- •14. Визначить ключові чинники глобальних трансформацій до 2015-2030 рр. Проаналізуйте роль інформаційної революції у формуванні визначених чинників.
- •Глобальные тенденции 2015:
- •Наука и технология.
- •Мировая экономика и глобализация.
- •Будущие конфликты.
- •«Глобальні тенденції – 2020»
- •Ключові тенденціями розвитку світу до 2020р.
- •«Глобальні тенденції 2025»
- •«Глобальные тенденции 2030. Альтернативные миры»
- •Влияние новых технологий
- •14.Ключові чинники глобального розвитку людства до 2015 р.
- •Демографічний розвиток:
- •Природні ресурси та навколишнє середовище
- •Наука і технології
- •Політичний розвиток, національне та міжнародне управління
- •Світовий економічний розвиток
- •Конфлікти
- •Роль сша у світовому розвиткові
- •Ключові тенденціями розвитку світу до 2020р.
- •Глобальні тенденції 2025
- •Глобальні тенденції 2030
- •Охарактеризуйте прогностичні сценарії глобального розвитку людства до 2015-2030 рр. За аналітичними дослідженнями rand. Альтернативні дослідження провідних аналітичних установ.
- •За дослідженнями глобальних тенденцій 2015 р Версії майбутнього:
- •Представлені сценарії 2020р
- •Глобальні тенденції 2025
- •"Глобальні тенденції 2030: Альтернативні світи".
- •Теорія «Чорного лебедя». (альтернатива)
- •Проаналізувати основні характеристики інформаційного суспільства.
- •Охарактеризуйте концептуальні підходи до вивчення феномену становлення та розвитку глобального інформаційного суспільства
- •10.Теорії та концепції постіндустріального / інформаційного суспільства.
- •Охарактеризуйте базові принципи побудови інформаційного суспільства
- •Принципи побудови інформаційного суспільства
- •Принципи побудови європейського іс:
- •Пріоритетні сфери практичного застосування:
- •Проаналізуйте позитивні та негативні наслідки становлення інформаційного суспільства.
- •Проаналізуйте стратегії розбудови інформаційного суспільства (національні, регіональні та глобальні).
- •Проаналізуйте моделі становлення інформаційного суспільства.
- •Як модель працює:
- •Проаналізуйте моделі становлення інформаційного суспільства.
- •Базові принципи побудови іс
- •Моделі побудови інформаційного суспільства різних регіонів світу
- •22. Проаналізуйте мету, завдання та етапи Світового саміту з інформаційного суспільства 2003-2005 рр.
- •23. Охарактеризуйте базові документи Світового саміту з інформаційного суспільства (2003- 2005 рр.)
- •1. Декларація принципів «Побудова іс – головне завдання нового тисячоліття»
- •2. План дій до 2015
- •3. Туніське зобов’язання
- •24. Охарактеризуйте специфіку становлення інформаційного суспільства в окремих регіонах світу на прикладі регіональних зустрічей в рамках Світового саміту з інформаційного суспільства
- •Проаналізуйте теоретичні засади міжнародної інформаційної політики.
- •Головні напрями
- •До пріоритетів
- •Міжнародної інформаційної політики відносять:
- •Охарактеризуйте діяльність міжнародних організацій у системі міжнародних інформаційних відносин.
- •Характеристики:
- •Охарактеризуйте діяльність оон та її спеціалізованих установ у галузі інформації і комунікації
- •Базові підходи оон у сфері міб
- •Провідну роль у реалізації зазначених принципів відіграють:
- •Базові підходи оон у сфері нормотворчої діяльності:
- •Міжнародний союз електрозв'язку
- •Діяльність мсе охоплює такі питання:
- •Сектори мсе та telecom
- •Аналітична діяльність мсе
- •28. Проаналізуйте міжнародну інформаційну політику юнеско та мсе
- •29.Міжнародні міжурядово-корпоративні організації
- •Міжурядова Міжнародна організація супутникового зв'язку “інтелсат”
- •Міжнародна організація морського супутникового зв'язку “інмарсат”
- •Євтелсат
- •Інтерсупутник
- •Інтерсупутник холдинг лтд.
- •30. Охарактеризуйте мету та функції міжнародних неурядових організацій у сфері міжнародних інформаційних відносин
- •31. Проаналізуйте особливості регіональної інформаційної політики (визначення, мета, пріоритети у сфері інформації та комунікації).
- •32. Охарактеризуйте стратегії європейської інформаційної політики (1994 - 2014 рр.).
- •33. Визначить основні напрями інформаційної політики Європейського Союзу.
- •34. Охарактеризуйте сучасні та перспективні напрями інформаційної політики Ради Європи.
- •35. Охарактеризуйте вплив інформаційної революції на міжнародну систему підтримання миру і безпеки.
- •Науково-технічний прогрес і міжнародні відносини
- •36. Проаналізуйте основні поняття міжнародної інформаційної безпеки.
- •37. Проаналізуйте теорії міжнародної інформаційної безпеки
- •38. Охарактеризуйте специфіку рівнів міжнародної інформаційної безпеки (глобальний, регіональний, національний).
- •Проаналізуйте типологію інформаційних загроз за сферами життєдіяльності суспільства. Охарактеризуйте загрози для визначеної сфери. Наведіть приклади інформаційних операцій.
- •Виклики та загрози для міжнародної інформаційної безпеки за сферами життєдіяльності суспільства
- •Політична сфера
- •Суспільна сфера
- •Економічна сфера
- •Військова сфера
- •Науково-технологічна сфера
- •Духовна сфера
- •Проаналізуйте типологію інформаційних загроз за способом здійснення. Охарактеризуйте кібер-, медіа- та психозагрози. Наведіть приклади з практики інформаційного протиборства.
- •Кіберзагрози
- •Кібертероризм –
- •Медіазагрози
- •Психотероризм
- •Наслідки впливу психотероризму
- •Охарактеризуйте моделі міжнародної інформаційної безпеки. Наведіть приклади з практики інформаційного протиборства.
- •Проаналізуйте методи інформаційного протиборства на прикладі однієї інформаційно-психологічної операції. Наведіть приклади з практики здійснення конкретних операцій.
- •Визначить мету, завдання, класифікацію зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •Традиційні
- •44. Проаналізуйте рівні інформаційно-аналітичного забезпечення (інформаційний, аналітичний)
- •45. Визначить типологію тематичних блоків міжнародної інформації та їх використання у системі зовнішньої політики (інформаційні масиви з різнотематичним контентом).
- •46. Охарактеризуйте особливості використання новітніх зовнішньополітичних комунікативних технологій у сучасних міжнародних відносинах.
Проаналізуйте методи інформаційного протиборства на прикладі однієї інформаційно-психологічної операції. Наведіть приклади з практики здійснення конкретних операцій.
(У презентаціях немає, знайшла якусь статтю)
Вплив на функціонування інформаційних систем з метою виводу їх із ладу, поширення в них інформації для прийняття рішень, які б відповідали інтересам того, хто здійснює підготовку такої інформації тощо, прийнято визначати терміном інформаційно-психологічна війна.
З точки зору фахівців Пентагону, інформаційно-психологічна війна може бути визначена як сукупність різноманітних форм, методів і засобів впливу на людей з метою зміни у бажаному напрямку їх психологічних характеристик (поглядів, думок, ціннісних орієнтацій, настроїв, мотивів, установок, стереотипів поведінки), а також групових норм, масових настроїв і громадської свідомості в цілому. В деяких джерелах ці дії визначають також терміном інформаційне протиборство.
Керівництво США під цим терміном розуміє комплексний вплив на систему державного та військового управління протидіючої сторони, її політичне та воєнне керівництво, який вже в мирний час призводив би до прийняття сприятливих для Сполучених Штатів рішень, а в ході війни повністю паралізував як державну, так і військову структуру управління противника.
Одночасно з наступальним впливом інформаційне протиборство передбачає і надійний захист національної інформаційної інфраструктури держави.
На сьогодні у військовому відомстві США розроблено концепцію ведення інформаційної війни на двох рівнях: державному та військовому.
На державному рівні метою інформаційного протиборства в широкому розумінні цього слова є послаблення позицій конкуруючих держав за рахунок інформаційного впливу на політичну, дипломатичну, економічну та інші сфери діяльності країни.
Під час ведення інформаційно-психологічної війни психологічний вплив, який здійснюється на людей, може проводитись різноманітними засобами.
По-перше, це інформаційні засоби. Наприклад, у передвоєнний період керівництво держави через засоби масової інформації прагне сформувати у свого населення патріотичні погляди і переконання, забезпечити у масовій свідомості пріоритет цілей державної політики. В той же час вірогідний противник прагне прищепити населенню та військовослужбовцям цієї держави вигідні тільки йому протилежні за спрямуванням ідеї та настрої: розпалює націоналістичні забобони, незадоволення політичними чи економічними заходами керівництва держави, що нерідко призводить до зниження рівня морально-психологічного стану населення і особового складу збройних сил.
По-друге, психологічний вплив може здійснюватися військовими засобами. Наприклад, СРСР з метою психологічного тиску розташовував свої війська та ракети біля кордону з Китаєм, у В’єтнамі, на території Куби. США неодноразово намагались досягти своїх політичних цілей за допомогою демонстрації військової сили, направляючи військово-морські угруповання в різні райони світу.
По-третє, з метою психологічного впливу може використовуватися система торгових і фінансових санкцій, спрямованих на підрив економіки потенційного противника. Так, економічні санкції (в тому числі й від імені ООН) вводились проти Іраку, Югославії, Куби, Лівії, Судану та деяких інших країн. Ці дії тягнуть за собою значне зниження рівня життя більшості населення, побутові труднощі, зростання захворюваності, дефіцит продовольства і, як наслідок, масове незадоволення громадян існуючим ладом.
По-четверте, психологічний тиск може здійснюватися політичними засобами. До них можна віднести створення чи підтримку існуючих опозиційних партій та рухів з метою тиску на керівництво держави.
Інформаційні операції на державному рівні також можуть вирішувати завдання захисту національних інтересів, попередження міжнародних конфліктів, недопущення провокаційних та терористичних акцій, а також забезпечення безпеки національних інформаційних ресурсів.
На військовому рівні інформаційні операції являють собою комплекс заходів, які проводяться у масштабах збройних сил, їх видів, і є складовою частиною воєнної кампанії. Вони спрямовані на досягнення інформаційної переваги над противником (у першу чергу – в управлінні військами) та на захист своїх систем управління.
Так, перед збройними силами США перед вторгненням до Іраку вперше було поставлено завдання впливати на противника ще в період загрози, тобто до початку бойових дій, для забезпечення вигідного для США спрямування процесів управління і прийняття рішень протидіючою стороною.
Зміст психологічного впливу реалізується шляхом проведення психологічних операцій
Психологічна операція (ПсО) – головний елемент психологічної війни. Її проведення передбачає використання на практиці в умовах збройної боротьби складної сукупності узгоджених за метою, завданнями, регіоном, часом та об’єктами видів, форм, способів і прийомів інформаційно-психологічного впливу.
Зазвичай при правильному плануванні психологічні операції проводяться перед застосуванням воєнної сили, а потім супроводжують чи доповнюють її використання. Вони здійснюються в рамках державної політики, а їх військова і прикладна сторони узгоджуються і координуються з діяльністю відповідних державних закладів.
У залежності від мети, характеру, масштабу та змісту завдань, які вирішуються, психологічні операції підрозділяються за своїм рівнем на стратегічні, оперативні і тактичні, за часом проведення – на ті, які проводяться у мирний час (загрозливий) період, у воєнний час і в ході миротворчих операцій. Крім того, за спрямуванням психологічні операції діляться на ПсО для введення противника в оману, ПсО проти цивільного населення противника, ПсО на підтримку бойових дій, ПсО з сприяння опозиційним силам та дисидентським рухам, ПсО для здійснення культурної експансії і диверсій, консолідуючі ПсО, а також ПсО в ході миротворчих операцій.
Стратегічні ПсО мають глобальний характер і здійснюються протягом тривалого часу (від місяця до кількох років). Ці операції зазвичай мають яскраво виражений політичний характер, і, як правило, являють собою інформаційно-пропагандистські кампанії, об’єктом яких може бути навіть уся світова спільнота, включаючи й населення власної країни. В ході проведення психологічних операцій стратегічного рівня широко використовуються друковані та електронні засоби масової інформації.
Головними цілями стратегічної операції є здійснення тиску на воєнно-політичне керівництво противника для того, щоб воно прийняло вигідне для об’єкта рішення, а також підготовка громадської думки для сприйняття прямого збройного втручання у внутрішні справи іноземних держав.
Одними з основних способів впливу на стратегічному рівні є психологічна ізоляція та дезінформація об’єкта впливу.
Психологічна ізоляція об’єкта включає в себе заходи в політичній, економічній та військовій галузях.
У політичній галузі це може бути дипломатичний вплив, який здійснюється на керівництво держав, сусідніх з об’єктом впливу. Так, в ході підготовки до операції у Гренаді в жовтні 1983 року США створили військово-політичний союз східнокарибських країн, який виступив з різким засудженням політики керівництва Гренади. До цього союзу увійшли Антигуа і Барбуда, Домініка, Сент-Люсія, Сент-Вінсент та Гренадіни. Виникнення цього альянсу дозволило засобам масової інформації західних країн трактувати його з’яву як результат загального невдоволення карибских країн політикою М. Бішопа та його кабінету.
В економічній галузі психологічна ізоляція, як правило, впроваджується шляхом введення торгових і економічних санкцій та ембарго. Так, адміністрація Р. Рейгана використала свій вплив на Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку і Міжамериканський банк розвитку, щоб не допустити надання фінансової допомоги Гренаді.
Психологічна ізоляція у військовій сфері зводиться, в основному, до демонстрації рішучості використати збройні сили з метою вирішення кризової ситуації.
Другим способом інформаційно-психологічного впливу, який активно використовується з метою тиску на населення інших країн, є дезінформація. Вона використовується для того, щоб в найкоротші строки переконати власне населення та світову спільноту у необхідності вирішення проблеми, яка виникла, силовими методами.
Вплив на політичних та військових лідерів, а також на керівників (найвидатніших представників) засобів масової інформації, культури і мистецтв супротивної сторони є важливим аспектом інформаційного протиборства в цілому і психологічної операції зокрема. У зв’язку з цим, наприклад, у США особливої уваги надається створенню колективних та індивідуальних моделей поведінки представників вищої і середньої ланки державного і воєнного керівництва, створенню так званих психологічних портретів керівників.
На оперативному рівні інформаційно-психологічні операції проводяться для забезпечення успішного ходу операції чи кампанії в цілому, вирішення головних завдань операції. Їх мета – вплив на системи зв’язку, системи тилового забезпечення та бойового управління збройними силами з одночасним захистом аналогічних систем як власних збройних сил, так і збройних сил союзників.
Інформаціно-психологічні операції на тактичному рівні проводяться з метою забезпечення вирішення тактичних завдань. Вони, як правило, зосереджені на інформаційних системах та інформації, які стосуються бойового управління, розвідки, зв’язку, і безпосередньо забезпечують ведення бойових дій частинами і з’єднаннями противника. Одночасно вживаються заходи для захисту власних аналогічних систем та систем союзників.
