Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Komb_2.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Тема 9. Випадкові величини. Закон розподілу випадкової величини. Інтегральна функція розподілу. Диференціальна функція розподілу.

Теоретичні відомості

Випадкова величина – це величина, яка в результаті випробуваня набуває одне (певне) значення з можливих, яке наперед невідоме, бо залежить від випадкових причин, що не можуть бути враховані.

Випадкові величини можуть бути дискретні і неперервні.

Дискретною випадковою величиною називається величина, яка набирає лише певні (конкретні) можливі значення з певними ймовірностями. Звідси випливає, що множина значень дискретної випадкової величини скінчена.

Неперервною називають випадкову величину, що може набувати довільні значення з певного скінченого або нескінченого проміжку. Кількість можливих значень неперервної випадкової величини – нескінчена.

Законом розподілу дискретної випадкової величини називають однозначну відповідність між можливими значеннями випадкової величини та їх ймовірностями

Ця відповідність може бути задана в вигляді таблиці, в верхньому ряду якої записують в порядку зростання всі її можливі значення, а у нижньому-відповідні ймовірності, або у вигляді графіка, який представляє собою ламану лінію з вершинами в точках .

Сума всіх значень ймовірностей дорівнює 1.

Закон розподілу дискретної випадкової величини, яка набуває n значень:

…

…

.

Приклад. 1. Баскетболіст кидає м’яч у кошик до першого попадання. Ймовірність попадання дорівнює 0,7. Записати закон розподілу даної випадковоі величини.

Розв’язання: Ймовірність протилежної події дорівнює . За теоремою про ймовірність множення незалежних подій маємо:

Закон розподілу дискретної випадкової величини

1

2

3

0,7

0,21

0,063

Даний закон розподілу називаеться геометричним, так як послідовність 0,7; 0,21; 0,063; ... є геометричною прогресією.

Приклад. 2. Баскетболіст кидає м’яч у кошик 3 рази. Ймовірність попадання дорівнює 0,7. Записати закон розподілу випадкової величини – кількості попадань м’яча в кошик.

Розв’язання. Оскільки події незалежні і ймовірність не змінюється при кожному випробуванні, ймовірність обчислюємо за формулою Бернуллі.

Враховуючи, що ,

Закон розподілу дискретної випадкової величини:

0

1

2

3

0,027

0,189

0,441

0,343

Даний закон розподілу називається біноміальним законом.

Інтегральною функцією розподілу випадкової величини називають функцію , яка визначає для довільного ймовірність того, що випадкова величина набуває значення, меншого за , тобто

.

Приклад 3. Побудуємо функцію розподілу та її графік для тільки що розглянутого приклада.

Закон розподілу дискретної випадкової величини

0

1

2

3

0,027

0,189

0,441

0,343

Можливі значення випадкової величини ділять числову вісь на п’ять частин . Для проміжка функція розподілу дорівнює нулю, тому що не існує значень випадкової величини менших за значення з цього проміжка.

Для проміжка функція розподілу дорівнює 0,027, тому що існує одне значення випадкової величини менше за значення з цього проміжка, це .

Для проміжку функція розподілу дорівнює 0,027+0,189=0,216, тому що існують два значеня випадкової величини менше за значення з цього проміжка, це та .

Для проміжку функція розподілу дорівнює 0,027+0,189+0,441=0,657, тому що існують три значеня випадкової величини менше за значення з цього проміжка, це та та .

Для проміжку функція розподілу дорівнює 0,027+0,189+0,441+0,343=1, тому що всі чотири значення випадкової величини менше за значення з цього проміжка.

Запишемо для функції розподілу остаточний вираз:

Побудуємо графік інтегральної функції розподілу.

Д ля неперервної випадкової величини інтегральна функція розподілу має вид:

, функція називається диференціальною функцією розподілу випадкової величини . Існує співвідношення .

Ймовірність попадання випадкової величини в інтервал (a;b),

, якщо

Приклад 4. Випадкова величина задана функцією розподілу:

Знайти а) диференціальну функцію, б) ймовірність попадання випадкової величини в інтервал (2,5;3), в) побудувати графіки інтегральної та диференціальної функції.

Розв’язання.

а) диференціальну функція :

б)

в) графік інтегральної функції розподілу

F(x)

x

графік диференціальної функції розподілу

f(x)

Т

x

ема 10. Числові характеристики випадкових величин.

Теоретичні відомості

Математичне сподівання.

Нехай якась дискретна випадкова величина X, може набувати різних значень . В результаті проведення випробувань випадкова величина X набула разів значення , разів значення ,… разів значення .

Зрозуміло, що . Знайдемо середнє значення випадкової величини X в

даному експерименті.

Оскільки відносні частоти приймаємо за ймовірності ( ),то математичне сподівання дискретної випадкової величини дорівнює сумі добутків можливих значень випадкової величини на відповідні ймовірноті:

.

Дисперсія.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]