- •Міністерство освіти і науки україни
- •Кіровоградський національний технічний університет
- •Кафедра вищої математики
- •Комбінаторіка та елементи теорії ймовірностей
- •Елементи комбінаторики.
- •Тема 1. Перестановки, розміщення, сполучення без повторень. Теоретичні відомості
- •Приклад 2. В групі 13 хлопців та 12 дівчат. Скільки танцювальних пар вони можуть утворити?
- •Розміщення та перестановки без повторень.
- •Біном Ньютона.
- •Задачі 1.1-51.1
- •Сполучення без повторень.
- •Тема 2. Перестановки, розміщення, сполучення з повторенням. Теоретичні відомості Розміщенням з повторенням
- •Визначення. Розміщенням з повторенням з n елементів по k називається кортеж (вибірка з повторенням) довжини k з n елементів.
- •Задачі 52.2-72.2
- •Тема 3. Простір елементарних подій. Події та операції над ними. Теоретичні відомості
- •На рисунку 1 подію а в схематично зображено заштрихованою областю.
- •Ненастанням події в (рис. 3).
- •Задачі 73.3-86.3
- •Тема 4. Класичне означення ймовірності. Геометричне означення ймовірності. Статистичне означення ймовірності. Теоретичні відомості
- •Статистичне означення ймовірності: Статистичною ймовірністю події а називається відношення кількості m випробувань, в яких подія а відбулась, до загальної кількості виконаних випробувань n:
- •Тема 5. Теореми додавання та множення. Теоретичні відомості
- •Теорема додавання.. Ймовірність суми двох несумісних подій (або а або в ( )) дорівнює сумі ймовірностей двох подій:
- •Задачі 163.5-225.5
- •Тема 6. Формула повної ймовірності. Формула Бейєса. Теоретичні відомості
- •Задачі 226.6-277.6
- •Тема 7. Послідовні випробування. Формула Бернуллі.
- •Задачі 278.7-311.7
- •Тема 8. Теорема Пуассона. Локальна та інтегральна формули Муавра-Лапласа. Теоретичні відомості
- •Задачі 312.8-352.8
- •Тема 9. Випадкові величини. Закон розподілу випадкової величини. Інтегральна функція розподілу. Диференціальна функція розподілу.
- •Математичне сподівання квадрата відхилення значень випадкової величини від її математичного сподівання називається дисперсією.
- •Задачі 353.10-394.10
- •Тема 11. Закон великих чисел. Нерівність Чебишева. Граничні теореми теорії ймовірності.
- •1. Закон великих чисел.
- •2. Нерівність Чебишева
- •3. Теорема Чебишева
- •4. Теорема Бернуллі
- •Задачі 395.11-310.11
- •Тема 12. Деякі види розподілів випадкових величин.
- •Правило трьох сигм для нормального закону
- •Розв’язання.
- •Задачі 411.12-449.12
- •Література
Тема 9. Випадкові величини. Закон розподілу випадкової величини. Інтегральна функція розподілу. Диференціальна функція розподілу.
Теоретичні відомості
Випадкова величина – це величина, яка в результаті випробуваня набуває одне (певне) значення з можливих, яке наперед невідоме, бо залежить від випадкових причин, що не можуть бути враховані.
Випадкові величини можуть бути дискретні і неперервні.
Дискретною випадковою величиною називається величина, яка набирає лише певні (конкретні) можливі значення з певними ймовірностями. Звідси випливає, що множина значень дискретної випадкової величини скінчена.
Неперервною називають випадкову величину, що може набувати довільні значення з певного скінченого або нескінченого проміжку. Кількість можливих значень неперервної випадкової величини – нескінчена.
Законом
розподілу дискретної випадкової величини
називають однозначну відповідність
між можливими значеннями випадкової
величини
та
їх ймовірностями
Ця
відповідність може бути задана в вигляді
таблиці, в верхньому ряду якої записують
в порядку зростання всі її можливі
значення, а у нижньому-відповідні
ймовірності, або у вигляді графіка, який
представляє собою ламану лінію з
вершинами в точках
.
Сума всіх значень ймовірностей дорівнює 1.
Закон розподілу дискретної випадкової величини, яка набуває n значень:
|
|
|
… |
|
|
|
|
… |
|
.
Приклад. 1. Баскетболіст кидає м’яч у кошик до першого попадання. Ймовірність попадання дорівнює 0,7. Записати закон розподілу даної випадковоі величини.
Розв’язання:
Ймовірність
протилежної події дорівнює
.
За теоремою про ймовірність множення
незалежних подій маємо:
Закон розподілу дискретної випадкової величини
1 |
2 |
3 |
|
|
|
0,7 |
0,21 |
0,063 |
|
|
|
Даний
закон розподілу називаеться геометричним,
так як послідовність 0,7; 0,21; 0,063;
...
є
геометричною прогресією.
Приклад.
2. Баскетболіст
кидає м’яч у кошик 3 рази. Ймовірність
попадання дорівнює 0,7. Записати закон
розподілу випадкової величини
– кількості попадань м’яча в кошик.
Розв’язання. Оскільки події незалежні і ймовірність не змінюється при кожному випробуванні, ймовірність обчислюємо за формулою Бернуллі.
Враховуючи,
що
,
Закон розподілу дискретної випадкової величини:
0 |
1 |
2 |
3 |
0,027 |
0,189 |
0,441 |
0,343 |
Даний закон розподілу називається біноміальним законом.
Інтегральною
функцією розподілу випадкової величини
називають функцію
,
яка визначає для довільного
ймовірність того, що випадкова величина
набуває значення, меншого за
,
тобто
.
Приклад 3. Побудуємо функцію розподілу та її графік для тільки що розглянутого приклада.
Закон розподілу дискретної випадкової величини
0 |
1 |
2 |
3 |
0,027 |
0,189 |
0,441 |
0,343 |
Можливі
значення випадкової величини ділять
числову вісь на п’ять частин
.
Для проміжка
функція розподілу дорівнює нулю, тому
що не існує значень випадкової величини
менших за значення
з
цього проміжка.
Для
проміжка
функція розподілу дорівнює 0,027, тому що
існує одне значення випадкової величини
менше за значення
з
цього проміжка, це
.
Для
проміжку
функція розподілу дорівнює 0,027+0,189=0,216,
тому що існують два значеня випадкової
величини менше за значення
з
цього проміжка, це
та
.
Для
проміжку
функція розподілу дорівнює
0,027+0,189+0,441=0,657, тому що існують три значеня
випадкової величини менше за значення
з
цього проміжка, це
та
та
.
Для
проміжку
функція розподілу дорівнює
0,027+0,189+0,441+0,343=1, тому що всі чотири значення
випадкової величини менше за значення
з
цього проміжка.
Запишемо для функції розподілу остаточний вираз:
Побудуємо графік інтегральної функції розподілу.
Д
ля
неперервної випадкової величини
інтегральна функція розподілу має вид:
,
функція
називається диференціальною функцією
розподілу випадкової величини
.
Існує
співвідношення
.
Ймовірність попадання випадкової величини в інтервал (a;b),
,
якщо
Приклад 4. Випадкова величина задана функцією розподілу:
Знайти а) диференціальну функцію, б) ймовірність попадання випадкової величини в інтервал (2,5;3), в) побудувати графіки інтегральної та диференціальної функції.
Розв’язання.
а) диференціальну функція :
б)
в) графік інтегральної функції розподілу
F(x)
x
графік диференціальної функції розподілу
f(x)
Т
x
Теоретичні відомості
Математичне сподівання.
Нехай
якась дискретна випадкова величина X,
може набувати
різних значень
.
В результаті проведення
випробувань випадкова величина X
набула
разів значення
,
разів значення
,…
разів значення
.
Зрозуміло,
що
.
Знайдемо середнє значення випадкової
величини X
в
даному експерименті.
Оскільки
відносні частоти приймаємо за ймовірності
(
),то
математичне сподівання дискретної
випадкової величини дорівнює сумі
добутків можливих значень випадкової
величини на відповідні ймовірноті:
.
Дисперсія.
