- •Міністерство освіти і науки україни
- •Кіровоградський національний технічний університет
- •Кафедра вищої математики
- •Комбінаторіка та елементи теорії ймовірностей
- •Елементи комбінаторики.
- •Тема 1. Перестановки, розміщення, сполучення без повторень. Теоретичні відомості
- •Приклад 2. В групі 13 хлопців та 12 дівчат. Скільки танцювальних пар вони можуть утворити?
- •Розміщення та перестановки без повторень.
- •Біном Ньютона.
- •Задачі 1.1-51.1
- •Сполучення без повторень.
- •Тема 2. Перестановки, розміщення, сполучення з повторенням. Теоретичні відомості Розміщенням з повторенням
- •Визначення. Розміщенням з повторенням з n елементів по k називається кортеж (вибірка з повторенням) довжини k з n елементів.
- •Задачі 52.2-72.2
- •Тема 3. Простір елементарних подій. Події та операції над ними. Теоретичні відомості
- •На рисунку 1 подію а в схематично зображено заштрихованою областю.
- •Ненастанням події в (рис. 3).
- •Задачі 73.3-86.3
- •Тема 4. Класичне означення ймовірності. Геометричне означення ймовірності. Статистичне означення ймовірності. Теоретичні відомості
- •Статистичне означення ймовірності: Статистичною ймовірністю події а називається відношення кількості m випробувань, в яких подія а відбулась, до загальної кількості виконаних випробувань n:
- •Тема 5. Теореми додавання та множення. Теоретичні відомості
- •Теорема додавання.. Ймовірність суми двох несумісних подій (або а або в ( )) дорівнює сумі ймовірностей двох подій:
- •Задачі 163.5-225.5
- •Тема 6. Формула повної ймовірності. Формула Бейєса. Теоретичні відомості
- •Задачі 226.6-277.6
- •Тема 7. Послідовні випробування. Формула Бернуллі.
- •Задачі 278.7-311.7
- •Тема 8. Теорема Пуассона. Локальна та інтегральна формули Муавра-Лапласа. Теоретичні відомості
- •Задачі 312.8-352.8
- •Тема 9. Випадкові величини. Закон розподілу випадкової величини. Інтегральна функція розподілу. Диференціальна функція розподілу.
- •Математичне сподівання квадрата відхилення значень випадкової величини від її математичного сподівання називається дисперсією.
- •Задачі 353.10-394.10
- •Тема 11. Закон великих чисел. Нерівність Чебишева. Граничні теореми теорії ймовірності.
- •1. Закон великих чисел.
- •2. Нерівність Чебишева
- •3. Теорема Чебишева
- •4. Теорема Бернуллі
- •Задачі 395.11-310.11
- •Тема 12. Деякі види розподілів випадкових величин.
- •Правило трьох сигм для нормального закону
- •Розв’язання.
- •Задачі 411.12-449.12
- •Література
Тема 3. Простір елементарних подій. Події та операції над ними. Теоретичні відомості
Множину всіх можливих результатів експерименту або простір результатів експерименту позначаємо через Ω. Цей простір – скінчений.
Нехай
– елемент такого простору елементарних
подій:
Означення.
Елементарною подією
називають неподільний результат
експерименту
(подія,
що може відбуватися внаслідок проведення
однієї і лише однієї спроби).
Повна
група подій. Якшо
,
то такі випадкові події утворюють повну
групу, а саме: внаслідок експерименту
якась із подій
обов’язково настане.
Приклад.
Підкидання грального кубика дає простір
вигляду
.
Приклад. Підкидання двох монет:
=
герб, цифра
=цифра,
герб
=
герб, герб
=
цифра, цифра
(гц,цг,гг,цц)
Приклад
. При
одному пострілі в мішень
.
Операції над подіями:
Додавання.
Сумою
двох подій А і В називається така подія
С= А
В
(С=А+В), яка внаслідок експерименту настає
з наставанням принаймі однієї з подій
А або В. Подія А
В
називається об´єднанням цих подій.
На рисунку 1 подію а в схематично зображено заштрихованою областю.
А
В
Ω
Рис.1
Множення.
Добутком двох подій А і В називається
така подія С = А
В
(С=АВ), яка внаслідок експерименту настає
з одночасним настанням події А і В.
Операція А
В
називається перерізом ціх подій (рис.
2).
Рис.2
Віднімання. Різницею двох подій А і В називається така подія С = А\В (С=А-В), яка внаслідок експерименту настає з настанням події А і одночасним
Ненастанням події в (рис. 3).
Рис. 3
Сумісні та несумісні події.
Якщо А В≠ Ø, то випадкові події А та В називають сумісними.
Якщо А В= Ø, то випадкові події А та В називають несумісними.
П
ротилежні
події.
Дві несумісні випадкові події, що
утворюють повну групу, називаються
протилежними. Подія, яка протилежна А,
позначається
.
Справедливе співвідношення:
(рис.
4).
Рис.4
Приклад
1. Задано
множину цілих чисел
{-4,-3-2,-1,0,1,2,3,4,5,6,7,9,10,11,12,13,14,15}. Навмання з
неї беруть одне число. Побудувати
випадкові події : А={ узяте число х менше
або рівне 10 (
)};
В={ Узяте число більше 0 та менше або
рівне 12 (
)}.
Визначити А
В;
А
В;
А\В.
Розв’язання. А={-4,-3,-2,-1,0,1,2,3,4,5,6,7,8,9,10}; В={1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12};
А В={-4,-3,-2,-1,0,1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12}; А В={1,2,3,4,5,6,7,8,9,10};
А\В={-4,-3,-2,0}.
Випадкові
події А,В,С (
),
для яких визначено операції додавання,
множення та віднімання, підлягають
таким законам:
1.
.
2.
.
3.
.
4.
.
5.
.
6.
.
7.
.
8.
.
9.
.
10.
.
11.
.
12.
.
13.
.
14.
.
15.
.
16.
.
17.
.
Випадкові елементарні події задовольняють таким твердженням: 1) між собою несумісні; 2) утворюють повну групу; 3) є рівноможливими.
Задачі 73.3-86.3
Одночасно кидають три монети. Скласти два простори елементарних подій, які відповідають даному експерименту.
Одночасно кидають два гральних кубика. Скласти не менше двох просторів елементарних подій, які відповідають даному експерименту.
З 5 різних книжок А, Б, В, Г, Д навмання вибирають 3 книги. Скласти простір елементарних подій, які відповідають даному експерименту. Виписати підмножини цього простіру , які відповідають вибору трьох книг які: а) містять книгу А; б) не містять книгу Б; в) містять книги А та Б.
Навмання вибираються дві літери з числа літер, які утворюють слово “КОД”. Розглянемо множини: а)
КД,
ДК, ОД, ДО, КО, ОМ
;
КД,
КО, ОД
;
КОД,
ДОК, ОДК, ДКО, КДО, ОКД
;
ДК, ОД, ДО, КО, ОК
;
КД, КО, ОД ; КД, ДК, ОД, ДО, КО, ОК ; КД, КО, Д .
Які з цих множин являються просторами елементарних подій, які відповідають даному експерименту ?
Парадокс де Мере. Дивлячись на гру в кубики, де Мере помітив, що при одночасному киданні трьох гральних кубиків сума зерен, яка дорівнює 11 випадає частіше, ніж сума зерен, яка рівна 12. Однак, він побачив протиріччя в тому, що числа 11 та 12 можна одержати однаковою кількістю способів: 11 – (146), (155), (236), (245), (335), (344), для числа 12 – (156), (255), (246), (336), (345), (444). Описати простори елементарних подій, які відповідають даному експерименту та пояснити даний парадокс. Виписати події, які відповідають появі сумі зерен 11 та сумі зерен 12.
Навмання вибирається одна літера з числа літер, які утворюють слово “ФОРМУЛА”. Скласти простір елементарних подій, які відповідають даному експерименту.
Три стрільця роблять по одному пострілу в мішень. Подія А – влучання першого стрільця, В – влучання другого стрільця, С - влучання третього стрільця. Записати символічно такі події: а) всі три стрільця влучили в мішень; б) точно один стрілець влучив в мішень; в) два стрільці влучили в мішень, а один схибив; г) хоч би один стрілець влучив в мішень.
Простір елементарних подій, який відповідає киданню грального кубика, складається з шести наслідків, які позначаються цифрами 1,2,3,4,5 та 6. Записати множини А та В, які відповідають таким подіям: А – на верхній грані з’явилась парна кількість зерен; В – на верхній грані з’явилось число, яке менше чотирьох, а також події А+В, АВ,
,
,
,
В.
Простір елементарних подій, який відповідає киданню грального кубик, складається з шести наслідків, які позначаються цифрами 1,2,3,4,5 та 6. Подія: А – на верхній грані з’явилась парна кількість зерен; В – на верхній грані з’явилось число, яке менше чотирьох. Представити суму подій А+В в вигляді суми двох несумісних подій.
Для довільних подій
довести рівність:
а)
;
б)
.
Довести другий дистрибутивний закон для подій А, В, С:
АВ+С=(А+С)(В+С).
Події А та В – дві довільні події. Довести рівності:
а)
(А+В)(А+
)+(
+В)(
+
)=
б) (А+В)(А+ )( +В)( + )= Ø
в) АВ+А + В+ + = .
Події А та В – довільні події. Довести, що події А, В та
утворюють повну групу подій.
Скільки елементів має простір елементарних подій:
1) експеримент – підкидають монету десять разів;
2) експеримент – підкидають гральний кубик шість разів;
3) експеримент – два постріли в мішень;
4) експеримент – на кожній з чотирьох карток пишуть одну з цифр:
1, 2, 3, 4, 5;
5) експеримент – вибір обіду з трьох справ, коли в меню пропонують 5 перших, 6 других і 3 треті страви;
6) експеримент – вибір одного числа із множини всіх п’ятицифрових чисел?
