2. Зварювальні напівавтомати (призначення, класифікація, пристрій, вимоги техніки безпеки).

Напіавтомати - це апарати, що забезпечують механізовану подачу зварювального дроту, а переміщення дуги уздовж осі шва виконується вручну.

У комплект напівавтоматів зазвичай входять:

• подаючий механізм;

• шафа управління;

• зварювальні пальники;

• дроти для зварювального ланцюга і ланцюгів керування;

• газова апаратура.

При механізованому зварюванні зварювальна головка найчастіше розділена на дві частини- подаючий механізм і тримач, які сполучені між собою гнучким шлангом. Тому такі апарати іноді називають шланговими.

До складу напівавтомата входять вузли: утримувач 1, гнучкий шланг 2, механізм подачі зварювального дроту 3, касета із зварювальним дротом 4 і апаратна шафа, або шафа управління 5.

Найбільш відповідальним елементом напівавтоматів є механізм подачі дроту, який складається з електродвигуна, редуктора і системи подаючи та притискних роликів.

П риводом можуть служити двигуни змінного або постійного струму.

Найбільше поширення одержали напівавтомати штовхаючого типу. Подаючий механізм подає дріт шляхом проштовхування його через гнучкий шланг до пальника. Стійка подача в цьому випадку можлива при достатній жорсткості електродного дроту.

У напівавтоматах тягнучого типу механізм подачі розміщений в пальнику. У цьому випадку дріт протягується через шланг. Така система забезпечує стабільну подачу м'якого і тонкого дроту.

Є напівавтомати з двома синхронно працюючими механізмами подачі, що здійснюють одночасно проштовхування і протягання дроту через шланг.

3.Завдання. Перелічіть зони газового полум'я та визначте, якою зоною виконують зварювальні роботи.

Полум'я має три яскраво помітні зони: ядро, відновлювальна зона, факел.

Відновної зоною ведуть зварювання.. Це обумовлено тим, що ця зона має найбільш високу температуру (3140°С) в точці, що знаходиться на відстані 3-6 мм від кінця ядра.

Білет № 22

1. Особливості зварювання високолегованих сталей.

Легованими називають сталі, до складу яких спеціально вводять задану кількість легуючих елементів для отримання необхідних властивостей.

Леговані сталі підрозділяють на:

• низьколеговані (з вмістом легуючих компонентів не більше 2,5%);

• середньолеговані (з вмістом легуючих компонентів 2,5-10%);

• високолеговані (з вмістом легуючих компонентів понад 10%).

Вуглецеві сталі призначені для зварних конструкцій, що працюють при нормальній температурі.

Причини ускладнення зварювання:

• у процесі зварювання відбувається часткове вигоряння легуючих домішок і вуглецю;

• внаслідок малої теплопровідності можливий перегрів металу, що зварюється.

Ці стали мають підвищену схильність до утворення гартівних структур високий коефіцієнт лінійного розширення. Причому, чим більше в сталі вуглецю і легуючих домішок, тим сильніше виявляються ці властивості.

Для усунення впливу перерахованих причин на якість зварного з'єднання рекомендується:

• ретельно готувати виріб під зварювання;

• зварювання вести при великих швидкостях з малою погонною енергією, щоб не допускати перегріву металу;

• застосовувати термічну обробку для попередження утворення гартівних структур і зниження внутрішніх напруг;

• застосовувати легування металу шва через електродний дріт і покриття з метою поповнення легуючих елементів, що вигорають в процесі.

Зварювання виконують постійним струмом зворотної полярності. При цьому зварювальний струм вибирають із розрахунку 25-40 А на 1 мм діаметра електрода.

Довжина дуги повинна бути короткою. Рекомендується багатошарове зварювання.