33. Умови та способи отримання колоїдних розчинів.

Для приготування колоїдних розчинів необхідно притримуватись певних умов, а саме: 1. Розміри частинок має бути в межах 10–7 – 10– 9 м. 2. Необхідні іони електролітів, які утворюють іонний шар навколо колоїдної частинки, на- даючи їй стабільності. 3. Дисперсна фаза гідрофобних колоїдних розчинів має мати низьку розчинність у воді.

Розрізняють 2 групи методів отримання колоїдних розчинів: Дисперсійний метод полягає в подрібнення речовини до маленьких частинок. Конденсаційний метод спрямований на збільшенні розмірів частинок завдяки агрегації молекул або іонів. Пептиза́ція  — розщеплювання агрегатів , що виникли при коагуляції дисперсних систем, на первинні частинки під дією рідкого середовища (наприклад, води) або спеціальних речовин — пептизаторів. Пептизація - один із способів отримання колоїдних розчинів, застосовується в техніці при одержанні високодисперсних суспензій глин та інших речовин. СЕДИМЕНТАЦІЯ— процес осiдання часток пiд дiєю сили тяжіння. Седиментацiйна стiйкiсть тісно пов’язана з процесом осiдання частинок, зумовлена тiльки їх розмiром. У будь-якiй суспензiї твердi частки речовини будуть седиментуватися (осiдати) зi швид­кiстю, що залежить вiд ступеня дисперсностi твердих часток i деяких iнших факторiв. У загальному виглядi швидкiсть С. відображено у формулi Стокса:

,

34.

35. Екстракція. Застосування методу в аналітичній хімії.

ЕКСТРАКЦІЯ В АНАЛІТИЧНІЙ ХІМІЇ — універсальний, простий експресний метод фазового розподілу та концентрування основних компонентів, що аналізують. Його широко використовують в аналітичній хімії з метою селективного добування елементів із сумішей для кількісного визначення та встановлення вмісту домішок у сполуках, що дуже важливо при одержанні особливо чистих речовин. При рідинній екстракції відбувається рівноважний розподіл компонентів між рідинними фазами, які не змішуються, напр. водною та органічною. Екстракція неелектролітів не супроводжується хімічними реакціями і відбувається за механізмом фізичного розподілу. Кількісна характеристика цього процесу — коефіцієнт розподілу σ, який розраховується за законом розподілу Нернста. У випадку екстракції електролітів, які дисоціюють у водній фазі, можливий перебіг реакцій приєднання за сольватним або гідратно-сольватним механізмом катіонного або аніонного обміну, а також можливі різні комбінації цих процесів. ри цьому між екстрагентом та речовиною, що екстрагують, утворюється відносно стійкий зв’язок (40–200 кДж/моль). Розчинники, які не сольватують речовину, що екстрагується, або мають невелику здатність до сольватації, належать до інертних. Це бензол (С₆H₆), толуол (С₆H₅СH₃), тетрахлорид карбону (ССl₄), хлороформ (CHCl₃), нітробензол (C₆H₅NO₂), хлорбензол (C₆H₅Cl)

36. Методи розділення і концентрування речовин.

Екстракція – один з методів розділення, заснований на розподілі речовини між двома фазами: I – водною та II – органічною, внаслідок різної розчинності речовини у воді та органічному розчиннику. Тобто, якщо ввести в систему, яка складається з двох рідин, що не змішуються між собою розчинну в них речовину, то вона розподілиться між цими рідинами так, що її концентрація в цих розчинниках С_І і С_ІІ буде незмінною. Наприклад, для речовини А має місце рівновага A_I ↔ A_II. Тоді відношення концентрації речовини А в органічній фазі до концентрації речовини у водній фазі називається константою розподілу K_D:

K_D = [С_II] / [С_I] (5.1) Наприклад, якщо в систему хлороформ/вода ввести йод, який розчиняється як у воді, так і у хлороформі, то K_D=130. Це значить, що у такій системі концентрація йоду у хлороформі буде у 130 разів більша, ніж у воді.