Б. Климент Олександрійський

Тит Флавій Климент є перший знаменитий вчитель і письменник Олександрійської Церкви з кінця ІІ - початку ІІІ стт. Історичні свідчення про Климента є дуже скупі і невиразні. Припускається, що народився між 140 і 150 в Атенах чи в Олександрії. Отримує найвищу на той час освіту, вчителями його є найкращі філософи. Климент добре розбирався у всіх розгалуженнях античної літератури, він знав напам’ять твори багатьох грецьких авторів, як Гомер, Софокл, Гесіод та ін., а, навіть, згадує і цитує таких письменників, філософів, котрі зустрічаються тільки в нього. Клименту стають відразливими крайній антроморфізм, низький рівень поганської моралі та невідповідність між навчанням філософів та їх життям. Климент все більше симпатизує простій, але водночас у всьому по-філософськи досконалій вірі християн. Для навернення Климент потребував авторитетного вчителя, якого після довгих подорожей по різних містах і країнах він найшов у Пантені. Пантен - сіцілійский філософ навернутий на християнство, був першим вчителем Олександрійської школи. До школи Пантена Климент вступає між 180 і 190 і стає його помічником. Після того, як Пантен відправився на місію до Індії, Климент бере на себе відповідальність керівництва школою.

Раніше вважалося, що Олександрійська школа як катехитичний осередок перебувала у функціонуванні до єпископа. Модерні дослідження показують, що тут йдеться про самостійну християнсько-філософську школу (подібно до школи Юстина в Римі), котра як звичайно не тільки підготовляла катехуменів, а розвивала християнські догмати на основі спільного досвіду християнського життя. Добре знання давньогрецької культури, літератури, міфології, народних вірувань і містерій дозволяють Климентові утверджувати новий тип християнсько-філософського просвітництва, започаткованого ще Пантеном.

Климент не міг не познайомитися із юдейською культурою. Адже Олександрія на той час була містом із могутньою юдейською діаспорою, тут діяла велика рабінська школа. Климент вивчає твори свого попередника юдейського богослова Філона Олександрійського. Філон був першим, що зробив одну із найбільших спроб об’єднати філософію із біблійним переданням. Філон справив вирішальний вплив на Климента в застосуванні алегоричного смислу Святого Письма.

На початку переслідувань Септимія Севера (202/203) Климент скривається в Палестині (можливо в Кападокії) у свого товариша Олександра - пізнішого єпископа Єрусалима. Помер приблизно 215/216, так і не повернувшись до Олександрії.

Климент навертається на християнство і присвячується його проповідуванню, тому що бачив в ньому найбільш прогресивну і розумну філософсько-релігійну систему вчення. Для обґрунтування християнства Климент широко послуговується філософією платоніків і стоїків. Використовуючи у своїй катехизі поганські джерела він звертається, як до освічених поган, намагаючись подати їм сенс життя, так і до простих християн, для яких філософія мала би послужити засобом для захисту і поглиблення їхньої віри. Твори Климента «Заохочення до греків», «Педагог» і «Килими» є чудовим прикладом автентичності віри Климента та його високої культури. Дата написання творів не є точно відомою. Євсевій говорить про 203, хоч історичні події із «Килими» доходять тільки до смерті імператора Коммода в 192.