- •I лекційний матеріал
- •1. Агрегати для виплавки чавуну
- •1.1. Устрій типової доменної печі
- •Фундамент і металева конструкція доменної печі.
- •Основне технологічне обладнання печі
- •Допоміжне технологічне обладнання
- •1.2. Розрахунок профілю доменної печі
- •1.3 Обладнання для підготовки сировини
- •1.3.1. Устрій агломераційної машини
- •1.3.2. Розрахунки параметрів агломераційної машини
- •1.3.3. Вдосконалення конструкцій агломашин
- •2. Агрегати для виплавки сталі
- •2.1. Устрій типової дугової печі
- •2.1.1. Основне технологічне обладнання
- •2.1.2. Допоміжне технологічне устаткування
- •Вантажопідйомність завалочного крана пічного прольоту
- •2.1.3. Розрахунки параметрів робочого простору печі
- •2.1.4. Устрій надпотужних електродугових печей
- •Робочий простір 100-т печей з водооохолодженням
- •2.2. Обладнання конвертерного виробництва
- •2.2.1. Устрій кисневого конвертеру
- •2.2.2. Основне технологічне обладнання конвертеру
- •2.2.3. Розрахунки параметрів кисневого конвертеру
- •2.2.4. Допоміжне обладнання конвертеру
- •2.3. Обладнання мартенівського процесу
- •2.3.1. Основне технологічне обладнання мартенівської печі
- •2.3.2. Допоміжне обладнання
- •2.3.3. Розрахунки робочого простору печі
- •2.4 Конструкції установок позапічної обробки сталі
- •2.5. Обладнання для безперервної розливки сталі
- •Кисень Ацетилен
- •2.6. Обладнення спеціальної електрометалургії
- •2.6.1. Електрошлаковий переплав
- •2.6.2. Плазмово-дугова плавка
- •2.6.3. Обладнення для вакумної спецелектрометалургії
- •2.7. Устрій індукційної печі
- •3. Агрегати для виплавки феросплавів
- •3.1.Устрій типової феросплавної печі
- •Залежність параметрів печі від потужності
- •3.2. Основне і допоміжне обладнання
- •3.3. Розрахунки параметрів печі
- •II методичні вказівки
- •4. Методичні вказівки до виконання практичних завдань та розрахунково-графічної роботи
- •4.1. Розрахунок профілю доменної печі
- •4.1.1. Розрахунок профілю по методу академіка м.А. Павлова
- •Основні розміри профілю доменних печей снд
- •Значення коефіцієнтів X, z для печей різного об’єму
- •Інтенсивність горіння коксу при різній добовій його витраті
- •4.1.2. Розрахунок профілю по методу а.Н. Рамма
- •4.1.2.1. Нормальний профіль доменної печі
- •4.1.2.2. Геометрично подібний профіль доменної печі
- •4.2. Розрахунок геометричних параметрів киснево-конвертерного агрегату
- •4.2.1. Визнасення основних розмірів кисневого конвертера садкою 150 т при роботі зі скрапом
- •4.3. Розрахунок геометричних параметрів дугової сталеплавильної печі
- •4.4. Розрахунок геометричних параметрів феросплавної печі
- •Значення c при різних сплавах і коефіцієнтах n
- •Значення коефіцієнта еп1 для феросплавних електропечей
- •Значення геометричного критерія в1 для феросплавних печей
- •Додатки
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція доменної печі”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція киснево-конвертерного агрегату”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція дугової сталеплавильної печі”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція феросплавної печі”
- •Використана та рекомендована література
2.2.2. Основне технологічне обладнання конвертеру
Корпус і днище. Корпус конвертера виконують зварним з листової сталі товщиною від 20 до 110мм і роблять його або суцільнозварним, або з окремим днищем, яке кріпиться болтами або клиновими сполуками. Розташування горловини в конвертерах симетричне, що дозволяє вводити кисневу фурму строго по осі конвертера. При цьому забезпечується рівне видалення кисневих струменів від стінок конвертера і тим самим-рівномірний знос футеровки.
Горловина більшою мірою, ніж інші елементи кожуха, піддається впливу високих температур і викривлення і може бути пошкоджена при видаленні застиглих виплеск металу і в процесі зливу шлаку. Тому вверх горловини захищають масивним шлемом. Добре зарекомендувала себе конструкція шолома, показана на рис.2.23. До корпусу (1) горловини приварена забезпечена кільцевим пазом (3) потовщена обичайка (2), на якій за допомогою закладних планок (5) закріплений кілька литих сегментів (4). Ці сегменти зазвичай виконують із жароміцного чавуну, до якого менше, ніж до сталі, приварюються виплеск металу (настилу). Пошкоджені сегменти (один або декілька) можна порівняно легко замінити. У рідкісних випадках конічну горловину роблять окремій. Проте досвід показав, що заміну проводити складно - утруднене зчленування нової горловини з кожухом працюючого конвертера через його деформації від температурних напруг. Днище конвертерів зазвичай роблять сферичним. Ця форма полегшує циркуляцію металу при верхній подачі дуття і сприяє зниженню зносу футеровки. Широко застосовуються як не окремий, так і відокремлені днища.
3
4
Рис. 2.23. Шолом головини конвертера
Відокремлені днища можуть бути приставними і вставними. Зняття і установку здійснюють за допомогою домкратних візків, що пересуваються під конвертером. Перевагою конвертерів з окремим днищем є полегшення і прискорення проведення ремонтів футеровки. Після знімання днища прискорюється охолодження і полегшується руйнування зношеної футеровки і подача в порожнину конвертера вогнетривів для нової кладки в порівнянні з подачею через вузьку горловину конвертера. Основним недоліком відокремлених днищ зазвичай вважають меншу міцність і надійність конструкції нижньої частини кожуха конвертера.
Перевагою конвертера з не окремий днищем є зменшення маси і спрощення конструкції через відсутність пристроїв для кріплення днища, підвищення жорсткості кожуха в цілому і надійності конструкції його донної частини.
Цапфи й опорне кільце. Конвертер цапфами опирається на роликові опорні підшипники, закріплені в опорних станинах. Підшипники забезпечують можливість обертання конвертера навколо осі цапф; при цьому один підшипник фіксований, а інший “плаваючий”, що дає можливість переміщення уздовж осі цапф на 15…30мм.
У перших кисневих конвертерах цапфи кріпилися безпосередньо до кожуха конвертера. При цьому, як показала практика, внаслідок нагрівання кожуха і його деформації відбувався перекіс цапф (їх відхилення від початкового положення), що викликало при обертанні цапф удари по опорним підшипників і шестерням механізму повороту конвертера і їх підвищений знос.
Сучасні кисневі конвертери постачають окремим опорним кільцем, до якого кріпляться цапфи і в якому з зазором в 150…200мм закріплений кожух. Завдяки зазору виникають при термічному розширенні кожуха деформацій не передаються опорному кільцю і перекіс цапф не виникає. Системи кріплення конвертера в опорному кільці за допомогою підвісок, упорів та інших пристроїв можуть бути різними, але повинні забезпечити вільне розширення кожуха.
Опорне кільце (рис.2.24) являє собою конструкцію, що складається з двох півкілець (7) і закріплених між ними двох цапфових плит (2); півкільця і плити скріплені шпильками. Півкільця виконують зварними порожніми прямокутного (коробчатого) перетину. Для захисту опорного кільця від перегріву і від попадання крапель металу і шлаку над ним приварюють до корпусу конвертера захисний кожух (3).
Рис. 2.24. Опорне кільце конвертора:
1- напівкільце; 2 - цапфова плита; 3- цапфа; 4- вікно для циркуляції повітря.
Цапфи (3) виконують кованими, зазвичай їх кріплять до опорного кільця шляхом запресування в цапфовую плиту. Цапфи великовантажних конвертерів виробляють водоохолоджуваними.
