- •I лекційний матеріал
- •1. Агрегати для виплавки чавуну
- •1.1. Устрій типової доменної печі
- •Фундамент і металева конструкція доменної печі.
- •Основне технологічне обладнання печі
- •Допоміжне технологічне обладнання
- •1.2. Розрахунок профілю доменної печі
- •1.3 Обладнання для підготовки сировини
- •1.3.1. Устрій агломераційної машини
- •1.3.2. Розрахунки параметрів агломераційної машини
- •1.3.3. Вдосконалення конструкцій агломашин
- •2. Агрегати для виплавки сталі
- •2.1. Устрій типової дугової печі
- •2.1.1. Основне технологічне обладнання
- •2.1.2. Допоміжне технологічне устаткування
- •Вантажопідйомність завалочного крана пічного прольоту
- •2.1.3. Розрахунки параметрів робочого простору печі
- •2.1.4. Устрій надпотужних електродугових печей
- •Робочий простір 100-т печей з водооохолодженням
- •2.2. Обладнання конвертерного виробництва
- •2.2.1. Устрій кисневого конвертеру
- •2.2.2. Основне технологічне обладнання конвертеру
- •2.2.3. Розрахунки параметрів кисневого конвертеру
- •2.2.4. Допоміжне обладнання конвертеру
- •2.3. Обладнання мартенівського процесу
- •2.3.1. Основне технологічне обладнання мартенівської печі
- •2.3.2. Допоміжне обладнання
- •2.3.3. Розрахунки робочого простору печі
- •2.4 Конструкції установок позапічної обробки сталі
- •2.5. Обладнання для безперервної розливки сталі
- •Кисень Ацетилен
- •2.6. Обладнення спеціальної електрометалургії
- •2.6.1. Електрошлаковий переплав
- •2.6.2. Плазмово-дугова плавка
- •2.6.3. Обладнення для вакумної спецелектрометалургії
- •2.7. Устрій індукційної печі
- •3. Агрегати для виплавки феросплавів
- •3.1.Устрій типової феросплавної печі
- •Залежність параметрів печі від потужності
- •3.2. Основне і допоміжне обладнання
- •3.3. Розрахунки параметрів печі
- •II методичні вказівки
- •4. Методичні вказівки до виконання практичних завдань та розрахунково-графічної роботи
- •4.1. Розрахунок профілю доменної печі
- •4.1.1. Розрахунок профілю по методу академіка м.А. Павлова
- •Основні розміри профілю доменних печей снд
- •Значення коефіцієнтів X, z для печей різного об’єму
- •Інтенсивність горіння коксу при різній добовій його витраті
- •4.1.2. Розрахунок профілю по методу а.Н. Рамма
- •4.1.2.1. Нормальний профіль доменної печі
- •4.1.2.2. Геометрично подібний профіль доменної печі
- •4.2. Розрахунок геометричних параметрів киснево-конвертерного агрегату
- •4.2.1. Визнасення основних розмірів кисневого конвертера садкою 150 т при роботі зі скрапом
- •4.3. Розрахунок геометричних параметрів дугової сталеплавильної печі
- •4.4. Розрахунок геометричних параметрів феросплавної печі
- •Значення c при різних сплавах і коефіцієнтах n
- •Значення коефіцієнта еп1 для феросплавних електропечей
- •Значення геометричного критерія в1 для феросплавних печей
- •Додатки
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція доменної печі”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція киснево-конвертерного агрегату”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція дугової сталеплавильної печі”
- •Варіанти завдання на практичні заняття та розрахунково-графічну роботу на тему “Конструкція феросплавної печі”
- •Використана та рекомендована література
4.3. Розрахунок геометричних параметрів дугової сталеплавильної печі
Правильно спроектована електросталеплавильна установка повинна забезпечити високу продуктивність, низьку питому витрату електроенергії, вогнетривів і електродів, високу стійкість футеровки, хороші умови протікання металургійних процесів. Сучасна електросталеплавильна установка повинна бути обладнана газоочисним пристроєм. У той же час електропіч повинна бути достатньо надійна в конструктивному відношенні і зручна в обслуговуванні.
Правильний вибір форми та розмірів ванни, плавильного простору - це запорука високої продуктивності печі та хорошої стійкості футеровки.
Плавильним простором або робочим об’ємом печі називається внутрішній об'єм печі, обмежаний вогнетривкою кладкою (рис.4.4).
Ванна являє собою частину робочого об’єму або плавильного простору, в якому знаходиться розплавлений метал і шлак. Вона розташовується нижче рівня порога робочого вікна. Форма ванни печі звичайно сфероконічна, з ухилом конічної частини 450, що забезпечує хороші умови випуску плавки та заправки печі.
Технічна характеристика дугових сталеплавильних печей приведена в таблиці 4.8.
Основні розміри печі визначаються номінальною вагою плавки Р.
Рис. 4.4. Плавильний простір та ванна дугової сталеплавильної печі з ціліндроконічним кожухом:
а – рівень сполучення укосів та стін; б – рівень порогу робочого вікна.
Необхідний об'єм ванни:
,
(4.71)
де
,
– об'єм металу і шлаку відповідно:
(4.72)
(4.73)
– додатковий
об'єм на перевантаження печі і кипіння
металу, м3.
(4.74)
де
– питомий об'єм рідкого металу, прийнято
для розрахунку 0,14 м3/т;
– кількість
шлаку від кількості металу, змінюється
в межах 4…10, прийнято 5%;
– щільність
шлаку змінюється в межах 2,8…3,6, прийнято
3,2 т/м3;
– додатковий об'єм, який залежить від місткості печі: чим більше вмісткість печі, тим менше додатковий об'єм. При Р≤20т δ=50…30%, при Р=20…50т δ=30…20%, при Р≥50т δ=20…10%.
Для розрахунку для Р=70т прийнято δ=10%.
Зі збільшенням діаметра дзеркала ванни печі зменшується теплова напруженість стін та зростає термін служіння футеровки, зростає об'єм плавильного простору, що дозволяє використовувати легковагу шихту. Однак з і збільшенням діаметра дзеркала ванни печі зростають теплові втрати через кожух печі.
Таблиця 4.8-
Технічна характеристика дугових сталеплавильних печей
Параметри |
ДСП-6 |
ДСП-12 |
ДСП-25 |
ДСП-50 |
ДСП-100 |
ДСП-100 |
ДСП-200 |
Номінальна місткість, т |
6 |
12 |
25 |
50 |
100 |
100 |
200 |
Номінальна потужність трансформатора , МВ∙А |
4 |
9 |
15 |
25 |
32 (50) |
25 |
45 |
Межа напруги низької сторони, В |
130…281 |
115…317,5 |
126…368 |
131…417 |
162…478 |
131…417 |
150…460 |
Число ступеней напруги |
12 |
12 |
23 |
23 |
23 |
24 |
23 |
Максимальний струм, кА |
9,85 |
16,37 |
23,5 |
34,6 |
46,2 |
34,6 |
43,5 |
Діаметр електроду, мм |
300 |
350 |
400 |
500 |
555 |
555 |
610 |
Діаметр розпаду електродів, мм |
1000 |
1000 |
1250 |
1600 |
1750 |
1750 |
2200 |
Швидкість переміщення електродів, м/хв. |
5 |
5 |
4,5 |
3,5 |
4,56 |
2,6 |
4…5 |
Діамерт робочого простору на рівні укосів, мм |
2230 |
2740 |
3540 |
4550 |
5600 |
5400 |
7100 |
Відстань від рівня порога до пьят склепіння, мм |
1465 |
1415 |
1565 |
2015 |
2070 |
2070 |
3220 |
Глибина ванни, мм |
425 |
555 |
755 |
890 |
1100 |
1100 |
1480 |
Розміри робочого вікна, мм: |
|
|
|
|
|
|
|
висота |
500 |
680 |
800 |
975 |
1050 |
1180 |
1500 |
ширина |
750 |
980 |
1000 |
1200 |
1180 |
1050 |
1450 |
Внутрішній діаметр кожуха на рівні порога, мм |
3000 |
4260 |
4690 |
5800 |
6900 |
6525 |
8500 |
Кут отвороту склепіння, град. |
61 |
75 |
75 |
70 |
85 |
85 |
60 |
Маса металоконструкцій, т |
50 |
90 |
170 |
276 |
483 |
484 |
1194 |
Задаємося відношенням рівня порогу робочого вікна або діаметра дзеркала ванни D1 до глибини ванни H:
(4.75)
Значення величини М в залежності від місткості печі коливається в межах 4,0…6,5 і може бути прийнято при Р≤20т М=4,0…4,5, при Р=20…50т М=4,6…5.0, при Р≥50т М=5,1…6.5.
Приймаємо
для розрахунку
.
Значення розрахункового коефіцієнта можна визначити в залежності від прийнятого значення, він коливається від 8 - для малих печей та до 24 – для надвеликих печей:
(4.76)
Глибина ванни:
(4.77)
Із конструктивних міркувань приймаємо:
(4.78)
(4.79)
Глибина схилу над рівнем порогу робочого вікна Н3 приймається для малих печей 0,05м, для середніх та великих – 0,10…0,20 м.
Приймаємо
для розрахунку
Діаметр дзеркала ванни:
(4.80)
Діаметр робочого простору на рівні сполучення укосів і стін:
(4.81)
Діаметр сферичної частини ванни:
(4.82)
(4.83)
Товщина футеровки подини Н4 приймається рівною глибині ванни на печах місткістю до 25т. На печах місткістю ≥25т передбачається встановлення установки для електромагнітного перемішування металу в печі. В цьому випадку товщина подини зменшується на 15…30%.
Товщина футеровки подини для розрахунку складає:
(4.84)
Для діючих електропечей висота плавильного простору приймається:
(4.85)
Для розрахунку:
Висота підйому стріли склепіння:
(4.86)
Для розрахунку:
Висота робочого простору від рівня порога робочого вікна до найвищої частини склепіння:
(4.87)
Ширина робочого вікна (0,25 – для великих печей, 0,32- для маленьких):
(4.88)
Для розрахунку:
Висота робочого вікна:
(4.89)
Для розрахунку:
Внутрішній діаметр кожуха печі:
(4.90)
де
– максимальна товщина теплоізоляційного
і вогнетривкого шару футеровки, яка
залежить від садки печі (табл. 4.9).
Таблиця 4.9-
Товщина теплоізоляційного і вогнетривкого шару футеровки
Товщина шару |
Садка печі, т |
||
≤20 |
20…50 |
≥50 |
|
Теплоізоляційний, м |
0,075 |
0,075 |
0,075 |
Вогнетривкий, м |
0,230 |
0,345 |
0,460 |
Прийнято для розрахунку 0,075 та 0,46 відповідно.
Товщина стінки кожуха печі:
(4.91)
Зовнішній діаметр кожуха печі:
(4.92)
Максимальний діаметр робочого простору печі або діаметр робочого простору на рівні сполучення стін і п'ят склепіння:
(4.93)
Товщина склепіння приймається в залежності від місткості печі:
при Р≤25т δ3=0,230м, при Р=25…100т δ3=0,300м, при Р>100т δ3=0,460м.
Прийнято
для розрахунку для Р=70 т
Для сучасних умов розповсюджені печі з циліндричним кожухом. Це дає можливість збільшувати кут нахилу стін печі і тим самим підвищити термін служіння футеровки (рис. 4.4).
Для прискорення поточного ремонту печі її кожух виконується з двох частей: верхньої – зьємної, нижньої – стаціонарної.
Наявність запасної зьємної частини в ході 2…4 годин дозволяє замінити зношення стін новими.
Висота конічної частини кожуха печі до рівня сполучення укосів і стін:
(4.94)
Для розрахунку:
Діаметр робочого простору на рівні сполучення стін і п'ят склепіння печі з циліндроконічним кожухом:
(4.95)
Значення коливається в межах 20…25º.
Товщина теплоізоляційного і вогнетривкого шару футеровки в циліндричній частині кожуха печі:
(4.96)
Для розрахунку:
Максимальний зовнішній діаметр кожуха печі:
(4.97)
Висота нижньої циліндричної частини кожуха печі визначається конструктивно. При цьому необхідно забезпечувати надійність роботи футеровки печі та мінімальну витрату вогнетривких матеріалів.
У трьохфазній дуговій печі електроди розташовуються по вершинах рівностороннього трикутника. Діаметр окружності, який проходить через центр. Називається діаметром розпаду електродів.
Відношення діаметру розпаду електродів до діаметра дзеркала ванни рекомендується для малих печей рівним 0,25, для середніх та великих печей – 0,3.
Діаметр розпаду електродів:
(4.98)
Приймаємо
Діаметр електрода вибірається в залежності від місткості печі (табл. 4.10).
Приймаємо
Діаметр
отвору в склепінні приймається більше
діаметра електрода на 40…60 мм. Приймаємо
За результатами розрахунку геометричних параметрів дугової сталеплавильної печі викреслюються плавильний простір та ванна ДСП (рис. 4.4) та виконується аналіз отриманих даних.
Варіанти завдань для виконання розрахунково-графічної роботи на тему “Конструкція дугової сталеплавильної печі” приведені у Додатку В.
