9.2. Модульно-рейтингова технологія навчання

Модульно-рейтингова технологія розглядається як перспективна, яка повинна сприяти формуванню творчої особистості майбутнього фахівця, стимулюванню його пізнавальної діяльності, підвищенню творчої активності на всіх етапах процесу одержання знань.

Загальні положення.

Метою модульно-рейтингової технології є стимулювання навчальної діяльності студентів, виявлення й розвиток їх творчих здібностей, підвищення активності пізнавального процесу.

Модульно-рейтингова технологія (МРТ) являє собою комбіновану систему умов навчально-творчої діяльності (НТД) студентів, серед яких виділяються: 1) поділ навчального матеріалу на окремі модулі; 2) послідовність вивчення дисципліни; 3) система мотиваційних стимулів, елементів планування, організації та контролю за навчально-творчою діяльністю студентів.

За МРТ максимально індивідуалізується навчальна діяльність у різноманітних аспектах, розширюються рамки самостійної роботи студентів, вводяться елементи змагання в навчальний процес, змінюється характер взаємодії між викладачем та студентом і на цій основі інтенсифікується навчальний процес.

Навчальний модуль — це логічно завершена частина навчального курсу дисципліни, яка має відповідне дидактичне забезпечення та методичні рекомендації для самостійної індивідуальної навчально-творчої діяльності студентів і завершується модульним контролем.

Модульний контроль — це контроль рівня засвоєння студентами навчального матеріалу змістовних модулів за програмою дисципліни.

Рейтинг — це інтегральна оцінка в балах знань студентів (теоретичні знання, лабораторні та практичні роботи, самостійна робота, участь в олімпіадах, науковій роботі кафедри).

Загальний процес управління НТД студентів організується за допомогою модульних програм. Мотиваційний механізм творчої й ритмічної роботи студентської аудиторії ґрунтується на заохоченні балами до творчої самостійної діяльності.

З кожної дисципліни розробляються базові та елективні модулі. Базовий модуль містить обов'язкову для всіх студентів інформацію. Елективний модуль визначає елементи НТД студентів за варіативним принципом (можливість індивідуального вибору навчальної інформації з метою підвищення власного рейтингу).

Організація модульно-рейтингового навчання. Концепція модульно-рейтингового навчання не передбачає обов'язкового семестрового екзамену для всіх студентів. Протягом вивчення певної дисципліни студенти складають контрольну роботу (модуль). Кількість контрольних робіт визначається у відповідності з кількістю навчальних модулів, що передбачається робочою програмою. Підсумкова оцінка визначається загальним рейтингом за результатами НТД студентів протягом усього семестру.

Процес оволодіння змістом дисципліни за МРТ передбачає контрольні заходи у системі вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та позатермінового контролю знань. Одним з основних методів зворотного зв'язку в навчальному процесі є ігровий метод контролю з використанням нетрадиційних ігрових форм: дидактичних і ділових ігор; рольового моделювання виробничих ситуацій; складання та рішення тематичних кросвордів; проведення семінарів в активній формі; дебатних турнірів; комплексного тестування за рівнями знань тощо.

Методика рейтингового оцінювання. Об'єктами контролю доцільно вважати: а) позааудиторну діяльність студентів (виконання курсових проектів (робіт), складання кросвордів, написання рефератів); б) семінарські і практичні заняття; б) виконання модульних контрольних ро­біт, складання заліку або іспиту.

Перелік об'єктів контролю, його періодичність, методика контролю та критерії оцінювання визначаються в робочій програмі.

До критеріїв оцінювання відносять активність та ініціативність самостійної роботи студентів; міцність знань програмного матеріалу; рівень вмінь та навичок; відсутність помилкових дій, правильність відповідей.

5. Найбільша сума балів, яку може набрати студент за семестр, визначається сумою балів за кожне завдання, яке є об'єктом контролю протягом семестру.

Рейтингова оцінка студента (М) за окремим модулем визначається за формулою:

М = М₀ + Кі + К₂ +... К_п + ДБ, (9.1)

де М₀ — початкова оцінка модуля в балах рейтингу (залежить від змісту і значимості навчального матеріалу в практичній діяльності майбутніх фахівців);

К₁ ... К_п — бальні коефіцієнти, що враховують аудиторну роботу студентів (приклад можливих варіантів наведено в табл. 9.2);

ДБ — додаткові бали рейтингу, які студенти одержують, виконуючи окремі види навчань (участь у наукових конференціях, олімпіадах, конкурсах, написання та захист курсових проектів тощо).

Таблиця 9.2 Приклад бальної шкали рейтингової оцінки модуля

Оцінка	і	Відвідування лекцій	2
«5» (відмінно) «4» (добре) «3» (задовільно) «2» (незадовільно)	10 8 6	Постійно Один та більше пропусків Відсутність на всіх лекціях модуля	2 0 1
Відвідування практичних занять	3	Ведення конспекту	4
Постійно Один та більше пропусків Відсутність на всіх практичних заняттях модуля	2 0 1	Змістовно, акуратно Змістовно Наявність конспекту Відсутність конспекту	2 1 0 1
Рівень творчої активності	5	Термін складання модуля	6
КТА 0,7...1,0 КТА 0,3...0,7	3	У строк Поза терміном	1

КТА 0,0...0,3		Повторне складання
	+ 1
			1

Коефіцієнт творчої активності студента

ТА

КТА = ^фак^ (9.2)

ТА

макс

де ТАф_акт — фактична творча активність студента (визначається кі­лькістю і змістом актів навчально-творчої діяльності);

ТА_мах — творча активність студента за максимальними критеріями (найвищий рівень творчої активності учнів в академічній групі).

Модульний контроль. Систему оцінювання об'єктів контролю та шкалу оцінок контрольних завдань, тестів тощо розробляє ведучий курсу.

Розроблення об'єктів контролю має завершитися виданням необхідного методичного забезпечення, а також технологічної картки- пам'ятки, з якої кожен студент має можливість дізнатися про особливості МРТ і сформувати індивідуальну стратегію навчання.

Після апробації МРТ важливо оптимізувати її окремі параметри для удосконалення моделі рейтинг-контролю. Робота з удосконалення МРТ має бути спрямована на поліпшення технологічного процесу навчання, підвищення рівня автоматизації обчислювальних робіт і забезпечення організаційно-методичними засобами, а також проведення соціологічних досліджень, пропаганди та роз'яснювальної роботи з впровадження педагогічної технології.

Рейтингова система передбачає оцінювання в балах результатів, яких студент досяг на кожному етапі поточного, проміжного або підсумкового контролю. Підсумовуючи всі набрані бали, складається індивідуальний рейтинг студента. Мета студента — набрати максимальну кількість балів за певний період вивчення дисципліни.

Модульний контроль проводиться протягом семестру за графіком технологічної картки-пам'ятки, затвердженою завідувачем кафедри.

Модульний контроль проводиться за навчальним матеріалом окремих модулів після завершення лекційних і практичних занять. Він містить три рівні складності запитань:

програма-мінімум (оцінювання знань на рівні впізнавання та відтворення матеріалу дисципліни у формі тестування);

стандартна програма (оцінювання репродуктивного та дійового рівня знань на основі програмних запитань);

творча програма (оцінювання творчого рівня знань на основі рішення ситуаційних практичних завдань в умовах невизначеності). Кожен рівень складності має відповідний ваговий коефіцієнт у балах рейтингу.

Перехід до вищого рівня складності здійснюється ступенево

(складання студентом на «відмінно» завдання нижчого рівня складності).

Контрольні завдання з конкретного модуля повинні мати однакову складність, їх слід уніфікувати для конкретного напряму базового рівня підготовки.

Викладачі, які працюють за МРТ, визначають базу знань із дисципліни, яка має бути засвоєна у відповідності до змісту курсу, який вивчається.

Перелік основних елементів бази знань та рівнів їх засвоєння складає модель засвоєння бази знань дисципліни (приклад у табл. 9.3).

Тривалість проведення модульного контролю становить дві академічні години.

Критерії оцінювання контрольних завдань доводяться до відома студентів на початку семестру та перед проведенням модульного контролю.

Модульний контроль проводиться в письмовій або у письмово-усній формі. Письмовий компонент модульного контролю обов'язковий.

Таблиця 9.3 Модель засвоєння бази знань з дисципліни

Основні елементи бази знань	Рівні засвоєння *
	репродук­тивний	дійовий	творчи й
Терміни й поняття: закони, закономірності, правила, принципи, позначення тощо. Явища та процеси: факти, спостереження, властивості, явища, технологічні процеси, процедури, залежності (ана­літичні, графічні, логічні тощо), наслідки. Види діяльності, вміння, навички, алгоритми: виступи, спілкування, дебати, виставки, докази, розв'язання виробничих завдань тощо. Моделі стандартних рішень: методики організаційного проектування, процедури, технології тощо. Евристичний пошук: прийняття нестандартних рішень в умовах невизначеності, ризику, у відповідності з системою обмежень тощо; концепції, гіпотези
Рівні засвоєння подаються через цілі навчання: репродуктивний (вміння передати, відтворити те, що вивчено); дійовий (вміння застосовувати засвоєні знання для рішення типових для дисципліни (галузі) задач. Задача розглядається як реально досяжний у від повідні термін і умови результат. Типова структура задачі: мета, предметна сфера, умови, що задані, сукупність дій. творчий (базується на сукупності вмінь: інгелектуально-евристичних, інтелектуально-пошукових, комунікативних, автодидактичних та інших для інноваційних рішень, рішень в умовах ризику та невизначеності).

Модульний контроль проводить лектор із даної навчальної дисципліни (можливо, за допомогою викладачів, які ведуть лабораторно- практичні заняття).

Виконання контрольних завдань здійснюється кожним студентом індивідуально у відведений термін за розкладом.

Присутні викладачі зобов'язані контролювати самостійність виконання студентом індивідуального завдання.

Якщо викладач виявить порушення встановленого порядку з боку студента, то останній усувається від проведення контролю, а його результат оцінюється нулем балів.

Перездача модуля відбувається відповідно з графіком ін­дивідуального відпрацювання практичних занять, затвердженим ведучим курсу.

Студент, який не згоден з отриманою за результатами модульного контролю оцінкою, має право подати апеляцію безпосередньо після оголошення оцінки. У цьому випадку завідувач кафедри призначає апеляційну комісію, до складу якої входить лектор із даної навчальної дисципліни, завідувач кафедри або призначений ним викладач. Комісія зобов'язана розглянути апеляцію в присутності студента. Результат розгляду апеляції фіксується на тексті виконаного контрольного завдання і підтверджується підписами членів комісії.

Ведучий курсу виставляє модульні оцінки в журналі обліку поточної успішності студентів та у відомості модульного контролю. Після оброблення остаточних результатів виконується наочне графічне відображення рейтингу студентів у формі діаграм, які поміщуються на стендовому матеріалі.

Семестровий контроль. Студент, якого допущено до семестрового екзамену і який успішно склав усі модульні контрольні, може не складати семестровий екзамен. Про відмову від здачі екзамену студент зобов'язаний повідомити ведучого курсу перед проведенням семестрового контролю.

Якщо студент не згоден із підсумковою оцінкою за результатами своєї роботи протягом семестру, він має можливість скласти іспит (залік), який оцінюється в балах, що додаються до його попереднього рейтингу. На іспиті студент може отримати додатково до 25 % балів від тієї суми, яку він мав по закінченні семестру (вводиться коефіцієнт обмеження балів рейтингу).

Студент допускається до складання іспиту (заліку) з навчальної дисципліни, якщо він виконав усі обов'язкові види НТД, передбачені робочою програмою. Студенти, які за результатами всіх форм НТД здобули мінімально необхідну кількість балів рейтингу, атестуються семестровою оцінкою («відмінно», «добре», «задовільно») відповідно до шкали переведення балів рейтингу в чотирибальну оцінку (100-бальну або літерну за ECTS).

Бальна оцінка (БО) заліку (іспиту) визначається за формулою:

БО = !!Мі....МП.Р₁-Р₂/5,

де ІМі— загальний рейтинг студента за підсумками навчання протягом семестру;

Р₁ — коефіцієнт складності контрольних питань (табл. 9.4); Р₂ — коефіцієнт рівня засвоєння знань (табл. 9.4); 5 — коефіцієнт обмеження балів рейтингу.

Таблиця 9.4 Визначення коефіцієнтів складності питань Рі та рівня питань Р₂ на заліку (іспиті)

Складність питань	Р1	Рівень знань, оцінка	Р2
Підвищена складність (практичне завдання, що потребує творчого підходу)	1,25	Творчий, «5» (відмінно)	1,0
Стандартна програма (білет із трьома тематичними питаннями по курсу)	1,0	Дійовий, «4» (добре)	0,8
Програма-мінімум (тестове контрольне завдання)	0,5	Репродуктивний, «3» (за­довільно)	0,6

Примітка. Завдання підвищеної складності мають можливість отримати ті студенти, які отримали «допуск» до цієї програми — складання програми-мінімум та стандартної програми на «відмінно».

Рейтинг навчально-творчої діяльності НТД студента може бути підставою для: призначення іменних стипендій; направлення на навчання до магістратури (аспірантури), першочергового працевлаштування за замовленнями організацій тощо.