- •Методика викладання у вищій школі
- •1.1 Особливості вивчення спеціальних дисциплін
- •1.2 Основні елементи професіограми викладача вищої школи
- •1.3 Навчальний план
- •1.4 Робоча програма
- •Розділ 2 дидактичні принципи педагогіки вищої школи і їхнє відображення у викладанні дисциплін
- •2.1 Нормативні функції дидактичних принципів
- •2.2 Принцип науковості і філософського світогляду
- •2.4 Принцип з'єднання навчальної і науково-дослідної праці студентів
- •2.5 Принцип професійної спрямованості навчального процесу
- •2.6 Принцип з'єднання абстрактності мислення з наочністю викладання
- •3.1 Предмет і задачі
- •3.2 Зв'язок методики викладання вузівських дисциплін з іншими науками
- •3.3 Джерела розвитку методики викладання дисциплін
- •3.4 Методи викладання
- •4.1 З історії викладання природних дисциплін у вищих навчальних закладах
- •4.2 Ведуча роль лекції в навчальному процесі вищої школи
- •4.3 Направляюче значення вступної лекції
- •4.4 Передумови ефективності лекції
- •4.5 Методика підготовки і проведення лекції
- •4.6 Використання наочності на лекції
- •4.8 Підручники і навчальні посібники
- •Розділ 5 методика проведення практичних занять
- •5.1 Освітньо-виховне і професійне значення рішення задач
- •5.2 Методика організації і проведення практичних занять
- •5.3 Організація самостійного рішення задач студентами
- •7.1 Мета і зміст лабораторного практикуму
- •7.2 Направляюче значення вступних занять до лабораторного
- •8.1 Організація і контроль самостійної роботи студентів
- •8.2 Заліки й іспити
- •9.1 Умови для організації модульного навчання
- •9.2. Модульно-рейтингова технологія навчання
- •9.3. Кредитно-модульна технологія навчання
- •9.4. Документація по кредитно-модульній системі, яка прийнята в Дніпродзержинському державному технічному університеті
- •9.4.1 Основні терміни і визначення
9.3. Кредитно-модульна технологія навчання
Кредитно-модульна технологія навчання (КМТН) запроваджується з метою організації найбільш ефективного засвоєння знань, умінь та навичок.
Кредитно-модульна технологія — це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць — залікових кредитів.
(9.3)
Заліковий модуль — це одиниця завершеного циклу навчання (розділ дисципліни), яка характеризується дидактичною адаптованістю цілей, форм, методів та засобів навчання і закінчується модульним контролем. Його основними ознаками є: 1) самостійність, яка визначається програмним, інформаційним та дидактичним блоком; 2) адаптованість елементів знань до суб'єктів навчання; 3) спроможність їх засвоєння за виділений проміжок часу.
Студент, ознайомлюючись із заліковим (кредитним) модулем, повинен мати змогу отримати інформацію про цілі навчання і змістовну складову дисципліни; визначити індивідуальні (найбільш прийнятні) форми і методи опанування змістом навчального курсу; самостійно планувати особисту стратегію навчання; проводити самоконтроль рівня сформованості знань, вмінь та навичок. Отже, заліковий модуль повинен стати елементом програмного управління самоосвітою студента, системою навчально-методичного та індивідуально-психологічного забезпечення якості освіти.
Кредитно-модульна технологія навчання є основним дидактичним засобом Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS). Ця
система створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури виміру й порівняння між закладами освіти результатів навчання студентів. Вона забезпечує мобільність студентів і порівняння навчальних програм та знань студентів між вітчизняними і іноземними навчальними закладами.
Система ECTS заснована на оцінюванні всіх видів роботи студента, зазначених у навчальній програмі. Згідно ECTS студент за навчальний рік повинен отримати 60 кредитів. Робоче навантаження студента в системі ECTS складається з відвідування лекцій, семінарів, самостійних та індивідуальних занять, підготовки власних проектів, складанні іспитів тощо. Система ECTS ґрунтується на трьох основних елементах:
інформації про навчальні програми та досягнення студентів, яка викладена в інформаційному пакеті; взаємній угоді між навчальним закладом та студентом; рейтинговому оцінюванні за заліковими кредитами. Інформаційний пакет містить загальну інформацію про університет та відповідний факультет, відомості про кваліфікацію, яку набуває випускник, відомості про навчальний графік та види навчальних занять, повний перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, їх коротку анотацію, відомості про форми та умови проведення контрольних заходів та систему оцінювання якості освіти.
Угода про навчання — це документ, який укладають студент та вищий навчальний заклад з визначення прав та обов'язків сторін при навчанні за кредитно-модульною системою. Угоду про навчання також можуть укладати між собою заклади освіти (партнери) у разі здійснення частини навчання тим чи іншим студентом в іншому навчальному закладі. У такій Угоді зазначається перелік дисциплін, які студент буде вивчати в закладі-партнері, права та обов'язки цих закладів.
ECTS передбачає введення системи обліку навчального навантаження, зрозумілого для всіх європейських країн. Кредити ECTS відображають загальне навантаження студента при вивченні певного курсу або якоїсь його частини (блоку). Кредити враховують усі види навчальної роботи (лекції, семінари, лабораторні заняття, заліки, екзамени, практика тощо) і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студента.
