2. Психологічне забезпечення системи формування кадрів управління.

Система формування кадрів не є сталою , незмінною . Вона повинна враховувати системні політичні економічні чинники , тенденції на внутрішньому і зовнішньому ринках , розвиток техніки , технологію системи комунікацій , динаміку багатьох соціокультурних параметрів.

Найвідчутніше впливає на її функціонування інформація про зовнішнє середовище . Основні системи формування кадрів управління :

1. Планування . Суть його полягає в обліку кадрів , своєчасному оцінюванні їх діяльності , навчання й підготовка кадрів , зміні базових моделей стимулювання , забезпеченні прогресивного управлінського розвитку. Планування має враховувати показники розвитку персоналу , зумовлені організаційним середовищем , впливом колективу організації на становлення індивідів.

2. Моделювання . Моделлю діяльності керівників у конкретному системному оточенні є посадові інструкції , що визначають їхні обов’язки та функції .

Моделювання передбачає також накреслення шляхів розвитку кадрів управління в організованій структурі . Змодельована схема розвитку та становлення особистості керівника в організованій структурі має такий вигляд :

• адаптація до навколишніх умов життя й діяльності , до норм та цінностей організації ;

• персоніфікація ( вияв власного «Я» , детермінантів розвитку , зміна особистісних властивостей під впливом оточення ) ;

• інтеграція ( формування , закріплення особистісних новоутворень ) .

3. Систематичне оцінювання результатів діяльності та розвитку особистості керівника . Об’єктом оцінювання є рівень розвитку особистості . Здійснюють його з метою планування управлінського шляху в системі управління , навчання та підготовки потенційних керівників . Для цього проводять психодіагностику індивідуальних властивостей керівника , детермінантів соціального оточення конкретного колективу в певному часовому просторі , що дає змогу скорегувати модель його розвитку , оптимальніше спланувати управлінський шлях , визначити характер навчання , особливості стимулювання його розвитку та діяльності . Оцінюванню підлягає рівень знань, умінь керівника , результативність його діяльності , задоволеність співробітників процесом управління.

4. Забезпечення системи навчання і підготовки керівників . Вона покликана формувати пізнавальну активність , зацікавленість , готовність до управлінської діяльності , ліквідувати прогалину в уявленні керівників про значення навчання та використання отриманих знань в управлінській діяльності .

Загалом процес навчання , формування та розвитку управлінських кадрів вибудовується за такими принципами :

• психологічне обґрунтування системи навчання та формування кадрів управління ;

• орієнтація підготовки керівників на загальні закономірності розвитку системи освіти , індивідуальні особливості спеціаліста ;

• зосередження уваги системи навчання і самого керівника на розвитку особистості ;

• проектування та моделювання управлінського розвитку , планування управлінського шляху в системі управління ;

• безперервність освіти , забезпечення зворотного зв’язку ;

• навчання в діяльності , наближення його до реальної практики ;

• урахування в навчанні та підготовці управлінських кадрів елементів професійної деформації , регресивного управлінського розвитку ;

• цілісність формування особистості ;

• індивідуалізація навчання та підготовки кадрів управління ;

• охоплення системою формування управлінських кадрів всіх керівників організації , в тому числі й керівників вищої ланки ;

• узгодженість дій керівників у роботі з персоналом ;

• спеціальна психологічна підготовка викладачів.

5. Стимулювання саморозвитку , задоволеності управлінською діяльністю . Процес стимулювання управлінського розвитку повинен враховувати особливості мотиваційної сфери керівників , вияву їх особистісних властивостей . Процес стимулювання має бути спрямований на зростання особистої зацікавленості у більш повному використанні керівником свого професійного потенціалу , у постійному його збагаченні.

6. Консультування з проблем управлінського розвитку. Реалізується воно через надання допомоги керівникам у засвоєнні інноваційних форм та методів управління , ефективних технологіях прийняття управлінських рішень , у формуванні готовності до оновлення змісту діяльності. Система консультування створює атмосферу довіри та відвертості , окреслює керівнику перспективи його становлення та розвитку , просування в кар’єрній ієрархії , методи досягнення мети , забезпечує за необхідності коригування управлінського розвитку , організаційних етапів становлення керівника.