- •2.Формені елементи крові і процес кровотворення в онтогенезі.
- •3.Функція нирок у внутрішньоутробний період.
- •Поняття про біологічний і фізіологічний вік
- •Вікова періодизація постнатального онтогенезу
- •Значення травної системи у антенатальний період
- •Поняття про ріст і розвиток. Вплив середовища на ріст і розвиток.
- •2.Становлення системи кровообігу
- •3.Ендокринна система у різні вікові періоди.
- •1.Ріст і розвиток у антенатальному онтогенезі
- •2 Загальна вікова динаміка структури і росту нирок.
- •3.Скоротлива здатність серця. Електрична активність серця в умовах онтогенезу
- •1.Переломні етапи постнатального розвитку.
- •10. Похилий вік. Ч. 61-74. Ж.55-74
- •2. Вікові зміни режимів дихання. Зовнішнє дихання та надходження кисню та його транспортування в онтогенезі.
- •3.Вікові зміни координації рухів. Рефлекторні реакції у різні вікові періоди.
- •2. Розвиток секреторної функції підшлункової залози
- •3. Вікові особливості нервово-гуморальної регуляції нирок
- •Критичні періоди антенатального онтогенезу (пренатального)
- •Зміни у будові судин та гемодинаміки у процесі онтогенезу.
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Вікова динаміка секреції слини.
- •Особливості обміну речовим у різні вікові періоди.
- •Зміни структури та функції м’язів з віком. М’язева працездатність і вік.
- •Розвиток залозистого апарату, кислотоутворення та зимогенних реакцій шлунку.
- •Вікова динаміка основного обміну.
- •Онтогенез аналізаторних систем.
- •Вікові особливості нервово-гуморальної регуляції функціонування шлунку
- •Співвіднощення нервових і гуморальних механізмів регуляції на різних етапах онтогенезу.
- •Уроджені рефлекси з різних аналізаторів
- •1.Критичні періоди антенатального розвитку.
- •2.Печінка. Вікові зміни її функцій та регенаративних можливостей.
- •3.Вікові особливості вищої нервової діяльності.
- •Формування і фізіологічна роль плаценти у внутрішньоутробному розвитку.
- •Вікові зміни структури слизової оболонки кишечнику та його функцій порожнинне та мембранне травлення.
- •Становлення іі сигнальної системи у онтогенезі людини.
Вікова динаміка секреції слини.
Секреція слини починається відразу після народження. З’ясовано, що слина необхідна як речовина-герметик для ротової порожнини при ссанні. Вона приклеює сосок до язика і стінок ротової порожнини, що створює необхідний для усмоктування молока негативний тиск. Кількість виділюваної слини в початковому періоді постнатального життя невелика, однак вже відразу є різниця між об’ємами нестимульованої і стимульованої ссанням секреції змішаної слини. У новонародженої дитини, наприклад, натще загальна кількість слини - 0,01-0,25 мл/хв, а при ссанні воно зростає до 0,4 мл/хв.
Об’єм вироблюваної слини значно змінюється з віком. У людини 8-29 років кількість змішаної слини зростає, що пояснюється загальним збільшенням маси паренхіми слинних залоз, що виробляє слину. В осіб літнього віку спостерігається зниження секреції слини, що зв'язано з атрофічними процесами, у ході якого частина елементів, що виробляють слину, заміщається сполучною тканиною і жиром.
У людини максимальна амілолітична активність слини відзначається у віці 2-9 років з наступним зниженням до старості. Вміст амілази в сухому залишку слини в 2-9 років відносно невеликий, він зростає до 20-29 років з наступним зменшенням у старечому віці.
Особливості обміну речовим у різні вікові періоди.
Мінімальний для організму рівень обміну речовин і енергетичних затрат називають основним обміном. Основний обмін визначають у людини в стані м'язового спокою - лежачи, натщесерце, тобто через 12-16 год після їжі, при температурі навколишнього середовища 18-20 ° C (температура комфорту). У людини середнього віку основний обмін становить 4187 Дж на 1 кг маси на годину. В середньому це 7140 000-7 560 000 Дж на добу. Для кожної людини величина основного обміну щодо постійна.
Особливості основного обміну у дітей. Оскільки на одиницю маси у дітей припадає відносно більша поверхня тіла, ніж у дорослої людини, основний обмін у них інтенсивніше, ніж у дорослих. У дітей також значно переважання процесів асиміляції над процесами дисиміляції. Енергетичні витрати на ріст тим більше, чим молодша дитина. Так, витрата енергії, пов'язаний із зростанням, у віці 3 місяців становить 36%, у віці 6 місяців - 26%, 9 місяців - 21% загальної енергетичної цінності їжі.
Основний обмін на 1 кг маси у дорослої людини складає 96 600 Дж. Таким чином, у дітей 8-10 років основний обмін у два або два з половиною рази вище, ніж у дорослих.
Величина основного обміну у дівчаток трохи нижче, ніж у хлопчиків. Це розходження починає проявлятися вже в другій половині першого року життя. Виконувана робота у хлопчиків тягне більш високий витрата енергії, ніж у дівчаток.
Визначення величини основного обміну часто має діагностичне значення. Підвищується основний обмін при надмірній функції щитовидної залози і деяких інших захворюваннях. При недостатності функції щитовидної залози, гіпофіза, статевих залоз основний обмін знижується.
Витрата енергії при м'язовій діяльності. Чим важче м'язова робота, тим більше енергії витрачає людина. У школярів підготовка до уроку, урок у школі вимагають енергії на 20-50% вище енергії основного обміну.
При ходьбі витрати енергії на 150-170% перевищують основний обмін. При бігу, підйомі по сходах затрати енергії перевищують основний обмін у 3-4 рази.
Тренування організму значно скорочує витрату енергії на виконувану роботу. Це пов'язано зі зменшенням числа м'язів, що беруть участь в роботі, а також із зміною дихання і кровообігу.
