1. Вікові особливості нервово-гуморальної регуляції функціонування шлунку

Моторна функція ШКТ регулюється в основному нервовими впливами, при чому велику роль у цьому відіграє мозочок. Збуджуючі та гальмуючі імпульси від мозочка передаються по блукаючим та черевним нервам. У ранньому онтогенезі поступово посилюються гальмівні впливи нервових центрів, а пороги збудження знижуються. Тобто, по мірі розвитку ШКТ, його моторна функція все більше контролюється центральними структурами. Управління процесами ШКТ, здійснюється механізмом нервово-гуморальної регуляції. Велике значення має гормон – гастрин, що секретується клітинами як шлунку, так і клітинами верхніх відділів тонкого кишківника. Його секреція посилюється при потраплянні у шлунок їжі, механічним розтяганням шлунку, лугами, холінергічними нервовими імпульсами, а гальмується НСl. Останній факт має важливе значення для саморегуляції виділення кислоти шлунком. Гастрин регулює кислотність шлункового соку, стимулює секрецію пепсину, а також діяльність підшлункової залози. У дітей вміст гастрину набагато більший ніж у дорослих. Зниження виділення гормону(нормалізація його кількості до дорослих показників) відбувається у підлітковому віці, що пов’язано з віковим збільшенням чутливості тканин до гастрину.

2. Співвіднощення нервових і гуморальних механізмів регуляції на різних етапах онтогенезу.

Гуморальна регуляція першою виникає в антинатальному онтогенезі. Бластула секретує катехоламіни, ацетилхолін, серотонін, вони необхідні для стимуляції дробіння та гістогенезу. Гормони плаценти відіграють вирішальну роль у диференціації. Глюкокортикоїди необхідні для розвитку кровотворних органів, тимусу, легень. Стероїдні гормони необхідні для статевої диференціації. Гормональна система вже сформована перед народження. Останньою формується гіпоталамо-гіпофізарна ланка у пренатальному онтогенезі. Гормони аденогіпофізу починають секретуватися із 25 тижня внутришньоутробного розвитку. Особливо багато гормону росту на 32 тижн – у 100 разів більше ніж у дорослого. Цим пояснюється експоненційний ріст плода у останньому тижні. Діти краще реагують на гуморальні чинники через ще недорозвинену нервову систему. Ендокринна система грає дуже важливу роль, адже разом з нервовою системою вона контролює роботу всіх органів та систем організму, підтримує гомеостаз, впливає на процеси росту, розвитку організму, на статеве диференціювання та на інші процеси. У підлітковому віці рівзні системи організму ростуть з різною швидкістю, відбувається перебудова організму, змінюється гормональний фон. Нервова регуляція стабілізується. У дорослому віці нервова і гуморальна регуляція є збалансованими. А у старечому віці, відбувається збій гормональної системи, що компенсується нервовою регуляцією.

3. Уроджені рефлекси з різних аналізаторів

Зорова система. У перші дні після народження проявляється мигальний рефлекс на сильне освітлення. 8-16 тижні – фокусування зору на предметах, що наближаються. Із 2 місяця – слізний рефлекс. Зіничний рефлекс – із народження, а повне формування – молодші школярі. 2,5-3 місяці – формується нормальне сприйняття зображення. Гострота зору – у 1 рік – 0,2-0,3. У 3 роки – 1,0. Порушення рефракції. У 1 класі 5% дітей із аномаліями рефракці. У 7 класі – 16%. Кольоросприйняття із 3 місяця – дитина бачить жовтий, жовто-гарячий, червоний і зелений кольори; із 8 по 9 місяці формується здатність сприймати синій колір; у 2 роки – усвідомлюване кольоросприйняття.

Смак. Від народження вже смакові рецептори є навіть у глотці та стравоході. До року – зникають. У 2-6 років – підвищення смакової чутливості. Індивідуальне співвідношення різне. Знижується чутливість при рахіті, танзилітах, риніті.

Нюхова чутливість. Новонароджені реагують на запах, проте не диференціюють його. Із 2 місяця реакція на запах виявляється у зміні міміки, ритму та глибини дихання, чханні. У 7-8 місяців діти здатні розрізняти приємні та неприємні запахи. Вестибулярний апарат функціонує із народженням, розвивається найшвидше, є найзрілішим при народженні. 1,5 місячна дитина розрізняє колисання уверх, униз і у різні стророни.

Слух. Функціонує із дня народження. Слухове засередження з’являється на 2 тижні. На 2 місяці дитина диференціює якісно різні звуки. 2-4 місяці – орієнтувальні рефлекси на звуки. 6-9 років найкраща чутливість до мови. Найбільша гострота слуху – 14-19 років. Тактильна чутливість. У новонародженого найбільша чутливість на обличчі, долонях і на підошвах. 8-10 років – різкий підйом тактильної чутливості. Загалом диференціація тактильних відчуттів вища у підлітків ніж у дорослих. Тепло/холод – високі пороги. Больова чутливість знижена у грудних дітей.

Білет №11