- •2.Формені елементи крові і процес кровотворення в онтогенезі.
- •3.Функція нирок у внутрішньоутробний період.
- •Поняття про біологічний і фізіологічний вік
- •Вікова періодизація постнатального онтогенезу
- •Значення травної системи у антенатальний період
- •Поняття про ріст і розвиток. Вплив середовища на ріст і розвиток.
- •2.Становлення системи кровообігу
- •3.Ендокринна система у різні вікові періоди.
- •1.Ріст і розвиток у антенатальному онтогенезі
- •2 Загальна вікова динаміка структури і росту нирок.
- •3.Скоротлива здатність серця. Електрична активність серця в умовах онтогенезу
- •1.Переломні етапи постнатального розвитку.
- •10. Похилий вік. Ч. 61-74. Ж.55-74
- •2. Вікові зміни режимів дихання. Зовнішнє дихання та надходження кисню та його транспортування в онтогенезі.
- •3.Вікові зміни координації рухів. Рефлекторні реакції у різні вікові періоди.
- •2. Розвиток секреторної функції підшлункової залози
- •3. Вікові особливості нервово-гуморальної регуляції нирок
- •Критичні періоди антенатального онтогенезу (пренатального)
- •Зміни у будові судин та гемодинаміки у процесі онтогенезу.
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Вікова динаміка секреції слини.
- •Особливості обміну речовим у різні вікові періоди.
- •Зміни структури та функції м’язів з віком. М’язева працездатність і вік.
- •Розвиток залозистого апарату, кислотоутворення та зимогенних реакцій шлунку.
- •Вікова динаміка основного обміну.
- •Онтогенез аналізаторних систем.
- •Вікові особливості нервово-гуморальної регуляції функціонування шлунку
- •Співвіднощення нервових і гуморальних механізмів регуляції на різних етапах онтогенезу.
- •Уроджені рефлекси з різних аналізаторів
- •1.Критичні періоди антенатального розвитку.
- •2.Печінка. Вікові зміни її функцій та регенаративних можливостей.
- •3.Вікові особливості вищої нервової діяльності.
- •Формування і фізіологічна роль плаценти у внутрішньоутробному розвитку.
- •Вікові зміни структури слизової оболонки кишечнику та його функцій порожнинне та мембранне травлення.
- •Становлення іі сигнальної системи у онтогенезі людини.
1.Ріст і розвиток у антенатальному онтогенезі
Основний розвиток закінчується до середини внутрішньоутробного періоду, з 20 тижнів з'являються дихальні рухи. Починаючи з 22 тижнів дитина може вижити поза організмом матері, але тільки в спеціально організованих умовах (правда, ще не у всіх країнах є можливість такі умови створити). До 20 тижнях розвинені і функціонують вже всі органи почуттів і стався рішучий поворот у будові мозку: тепер він вже відрізняється від мозку інших вищих приматів, наших найближчих родичів у тваринному світі, і розвивається як мозок людини. Всю другу половину внутрішньоутробного життя мозок активно розвивається, дитина освоює багату інформацію, з своєї найближчої середовища, і навіть деякі впливи ззовні. Він, звичайно, ще росте, хоча вже не так інтенсивно, а в останні тижні накопичує жирок і готується до нового життя. Подивимося тепер, як відбувається розвиток психіки дитини до народження.
У 22-23 дня починає битися серце ембріона, і в цей же час починає формуватися нервова система. У 6 тижнів є всі відділи мозку і починає функціонувати вестибулярний апарат. Вестибулярна система протягом всього внутрішньоутробного періоду регулює положення тіла в навколоплідної рідини. Саме вона «відповідає» за освоєння дитиною ще до народження ритму і стилю рухів матері.
Уявіть собі, що ви плаваєте в великій посудині, який хтось носить, повертає, трусить, супроводжуючи кожен тип рухів звуками різної інтонації, різним ритмом дихання та іншою інформацією. Не дивно, що після 9 місяців такої «тренування» малюк швидко заспокоюється, коли його качають на руках.
Вже в 7,5 тижнів розвивається дитина відчуває дотик шкірою обличчя, в 10 тижнів відкриває рот, в 10,5 - згинає пальці, а в 11-12 тижнів може ними рухати і стискає кулачок. У цей же період виникають активні рухи всього тіла: дитина плаває в плодовому міхурі, торкаючись до його стінки - змінює траєкторію руху. У 13 тижнів дитина смокче пальчик, і всі залишилися до народження 6 місяців (!) - Це його постійне заняття. Не дивно, що після народження найкращий «заспокоювач» - соска. Крім пальчиків в утробі є багато інших «іграшок» для розвитку тактильної чутливості і рухів: частини свого тіла, пуповина, а трохи пізніше, коли дитина стає більше і розташовується впритул до стінок матки, він може доторкнутися й до них.
До середини внутрішньоутробного періоду (приблизно в 16 тижнів) прокидається слухова чутливість. Перше, що починає чути дитина, - внутрішньоутробні шуми, які досить різноманітні і інтенсивні. Це шум крові в судинах, стукіт серця матері, рух внутрішніх рідин, перистальтика кишечника. Постійний, ніколи не змовкають фон. Найбільш стійкі за своїми характеристиками - стукіт серця і шум крові в судинах, що нагадує морський прибій. У другій половині своєї «першої» життя малюк чує і те, що відбувається зовні, щоправда, у трохи зміненому вигляді через навколишнього рідини і тканин материнського організму. Краще за все він розрізняє звуки в діапазоні від 20 до 5000 Гц, які відповідають діапазону людського голосу.
Дуже рано, з трьох місяців, з'являється смакова чутливість, а до 5 місяців малюк реагує на зміну смаку навколоплідної рідини гримасою задоволення або прикрощі. Також по-різному він висловлює свої відчуття від різних звуків, дотиків та інших впливів.
Останнім розвивається зір - адже бачити в утробі нічого, там практично завжди темно. Але рухи очей вже є: у 17 тижнів малюк мружить очі, а з 6 місяців реагує на висвітлення стінки живота матері помаранчевим світлом. Але все ж конкретної інформації для очей ще немає, тому розвивається тільки светоощущеніє, а сприйняття контуру та іншої зорової інформації - це завдання наступного, внеутробного періоду.