(Січення а-а, г-г)

1 – піротехнічні складові; 2 – втулка; 3 – піротехнічні складові; 4 – стопор; 5 – гвинт; 6 – капсуль-запальник; 7 – капсуль-детонатор; 8 – піротехнічні складові 9 – втулка; 10 – піротехнічні складові; 11 – пружина; 12 – жало; 13 – піротехнічні складові

Герметичність донної частини підривного пристрою забезпечується герметиком у різьбовому з’єднанні донної гайки 13 з корпусом 19 і прокладкою 5.

Б-Б

Рис.4.32. Донна частина підривного пристрою 9Є239:

(Січення б-б)

1, 2 – кулька; 3 – стопор; 4 – пружина; 5 – кільце

Принцип дії підривного пристрою

У службовому обігу п’єзоелементів п’єзогенератора накоротко замкнені через деталі бойової частини і деталі донної частини підривного пристрою. Безпека донної частини гарантується зміщенням іскрового електродетонатора 10 (рис. 4.30) відносно передавального заряду, що складається з ТЕН 7, оболонки 20, чашки 21, і коротким замиканням ланцюга іскрового електродетонатора движком 18, щитком 9 і пружинами 11.

Движок 18 утримується від переміщення у бойове положення пружиною 11 стопором 4 (рис. 4.31), що упирається в складові 1 і 3, і кулькою 1 (рис. 4.32) інерційного механізму. Стопори 3 інерційних механізмів утримуються від зведення пружиною 4.

При пострілі під дією сил інерції від лінійного прискорення капсуль-запальник 6 (рис. 4.31), долаючи опір пружини 11, стискає її і наколюється на жало 12. Струмінь вогню від калсуль-запальника через отвори у втулці 6 (рис. 4.30) підтискає піротехнічні складові вузла самоліквідації у втулці 9 (рис. 4.30) і піротехнічного запобіжника у втулці 2.

Стопор 3 (рис. 4.32) та інерційні механізми під дією сил інерції від лінійного прискорення опускаються до упору в кільце 5 і кулька 2 викочується у паз втулки.

При вильоті снаряда із каналу ствола пружина 4 піднімає стопор 3 до упору в дно каналу у втулці, при цьому проточка стопора встановлюється на рівні кульки 1, яка видавлюється в неї движком 18 (рис. 4.30).

Піротехнічні складові 1 і 3 (рис.4.31) спалюються. Час горіння складових 1 і 3 у втулці 2 забезпечує завчасне зведення ВП. Під дією пружин 11 (рис.4.30) движок 18 просувається у бойове положення, виштовхуючи стопор 4 (рис.4.31) із канавки в движок.

При переміщенні движка 18 (рис.4.31) у бойове положення ковпачок 15 центрального контакту сходить з виступу донної гайки 13, а контактний ковпачок іскрового електродетонатора 10 сходить з щитка 9 і стає на виступ донної гайки. При цьому зніма-ється коротке замикання з п’єзогенератора та іскрового електроде-тонатора 10 (рис.4.30), що вмикається у ланцюг п’єзогенератора.

При зустрічі з перешкодою через упор п’єзоелементи 22 навантажуються і виробляють електричний заряд.

Коли різниця потенціалів на п’єзоелементах досягає величини 700-3500 В, в іскровому проміжку електродетонатора 10 (рис. 4.30) відбувається іскровий розряд, що спричиняє ініціацію вибухової речовини, яка заповнює іскровий проміжок. Детонація від іскрового електродетонатора передається через передавальний заряд ТЕН 7 і детонатор ТЕН 1 на заряд бойової частини.

У разі промаху по цілі і неспрацьовування при зустрічі з перешкодою піротехнічні складові 8, 10 і 13 (рис. 4.31) вигоряють і у кінці горіння піротехнічних складових ініціюють капсуль-детона-тор 7, який підриває іскровий електродетонатор, що знаходиться в бойовому положенні 10 (рис. 4.30), і спонукає до спрацьовування детонаційного ланцюга вибухового пристрою і підриванню бойової частини.