- •Бабірад і.В., Бокачов с.В., Глущенко в.С., Кривизюк л.П., Калитич в.М., Андреєв і.М.,
- •Розділ 1 загальні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2
- •2.1. Призначення та класифікація вибухових речовин
- •2.2. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів
- •2.3. Артилерійський постріл та його елементи
- •Питання для самоконтролю
- •3.1. Склад озброєння танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.2. Боєкомплект танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.3. Розміщення боєкомплекту в танках т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •Розділ 3
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 постріли до танкових гармат
- •4.1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда
- •Кумулятивний ефект
- •4.3. Призначення характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда
- •Загальний вигляд
- •4.4. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого пострілу 9м112м
- •Характеристика керованого пострілу 9м112м
- •4.5. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бойового порохового заряду
- •4.6. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривників і-238, в-429 (в-429е) і вс-5
- •4.7. Призначення, характеристика, будова та принцип дії донного п’єзоелектричного підривного пристрою 9є239
- •(Січення а-а, г-г)
- •(Січення б-б)
- •4.8. Призначення, характеристика, будова та принцип дії гальвано-ударної втулки
- •4.9. Маркування, окраса та індексація снарядів і зарядів
- •Маркування бронебійно-підкаліберного пострілу
- •Маркування бронебійно-кумулятивного пострілу
- •М аркування осколково-фугасного пострілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 патрони для вкладної гармати, зенітного кулемета, кулемета ккт, автомата і пістолета
- •5.1. Призначення, характеристика, будова 14,5-мм патронів до вкладної гармати 2х35
- •5.2. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 12,7-мм патронів до зенітного кулемета нсвт
- •5.3. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 7,62-мм патронів до кулемета ккт
- •5.4. Призначення, характеристика, будова, спорядження та збереження 5,45-мм патронів до автомата акс
- •5.5. Призначення, характеристика, будова спорядження та збереження 9-мм патронів до пістолета пм
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 ручна осколкова граната
- •6.1. Призначення, бойові властивості та будова гранати ф-1
- •6.2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати узргм (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
- •6.3. Робота частин і механізмів при метанні гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7
- •7.1. Технічний огляд боєприпасів, регламентні роботи з керованим пострілом 9м112м і ремонт боєприпасів та ракет
- •7.1.1. Технiчний огляд
- •Квалiфiкацiя характеру I ступеня корозії боєприпасів
- •7.1.2. Регламентні роботи з ракетами
- •Об’єм регламентних робіт
- •7.1.3. Ремонт боєприпасiв I ракет
- •7.2. Порядок огляду і сортування боєприпасів до стрільби
- •7.2.1. Порядок огляду боєприпасів до стрільби
- •7.2.2. Порядок сортування боєприпасів до стрільби
- •7.3. Поводження із боєприпасами
- •7.3.1. Закупорювання пострілів
- •7.3.2. При експлуатації снарядів забороняється:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 організація збереження, обліку та видачі боєприпасів
- •8.1 Організація зберігання, обліку та видачі боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.1. Організація зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.2. Зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.3. Видача боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.2. Організація збереження, обліку та видачі боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.1. Організація збереження боєприпасів у підрозділах військових частинах
- •8.2.2. Облік боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.3. Видача боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.3. Організація зберігання та обліку боєприпасів у бойових машинах і транспортних засобах
- •8.3.1. Організація зберігання та обліку боєприпасів
- •8.3.2. Облік боєприпасів
- •8.4. Організація збереження, видачі та обліку боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.1. Організація збереження боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.2. Облік боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.3. Видача боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.5. Організація контролю за збереженням, обліком боєприпасів
- •Висновки
- •Додатки
- •Методика вивчення пострілів для танкових гармат
- •Методика вивчення пострілів для стрілецької зброї і гранат
- •Методика вивчення підготовки боєприпасів до стрільби
4.3. Призначення характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда
Постріл з осколково-фугасним снарядом призначений для стрільби по польових укриттях, живій силі і техніці противника.
Характеристика осколково-фугасних снарядів
Тип снаряда |
Індекс |
Вага кг |
Vо м/с. |
Д пр стрільби |
Бронепробивність |
|||
Назва |
Снаряд |
Заряд |
Постріл |
Снаряд |
Вага пороху, кг/заряд |
|||
ОФС
|
3ОФ19 |
3ВОФ22 |
33,0 |
23,2 |
5,9 4Ж40 |
850 |
1010 1160 1220 |
|
ОФС |
3ОФ26 |
3ВОФ36 |
32,5 |
23,3 |
5,9 4Ж52 |
905 |
|
|
ОФС |
3ОФ54 |
3ВОФ77 |
|
|
5,9 4Ж52 |
|
|
|
Склад. Артилерійський постріл з осколково-фугасним снарядом (рис. 4.5) складається із двох основних частин: снаряд з головним підривником і бойовий пороховий заряд.
Снаряди і заряди упаковані в пенали і футляри, зберігають-ся та транспортуються у дерев’яних ящиках багаторазового використання.
Вся закупорка зберігається, тому що підлягає здачі на склад для повторного використання.
Загальна будова осколково-фугасного снаряда
Осколково-фугасний снаряд (рис. 4.6) складається із:
- підривника В-429Е із захисним ковпачком;
- корпуса з двома обтюраторними поясочками;
- вибухового заряду;
- корпуса стабілізатора із шарнірно закріпленими на ньому за допомогою осей чотирма лопатями;
- стопорів лопатей;
- пластмасового кільця.
Рис. 4.5. Постріл із осколково-фугасним снарядом
Існуючі типи ОФС
Постріл 3ВОФ-22 (снаряд 3ОФ-19) (п/в. 1962). Заряд – тротил.
Постріл 3ВОФ-36 (снаряд 3ОФ-26) (п/в. прибл.1970). Заряд – A-IX-2 (флегматизований гексоген і алюміній).
Картечний постріл 3УШ-3 (снаряд 3Ш-7) (п/в. дані відсутні). 4700-4800 готових уражаючих елементів (ГУЕ) масою 1,26 г кожний; початкова швидкість 1000 м/с.; сектор ураження – 9°; дальність ураження 200-500 м.
Рис. 4.6. Осколково-фугасний снаряд:
1 – підривник; 2 – корпус; 3 – вибуховий заряд; 4 – обтюраторний поясок; 5 – корпус стабілізатора; 6 – лопать; 7 – вісь і стопорний гвинт; 8 – дротові пояски
Постріл 3ВП-24 (снаряд 3П-23) (п/в. дані відсутні). Практичний осколково-фугасний снаряд (маса така сама, як у штатного снаряда, але з інертним складом).
Порядок укладання в лоток осколково-фугасного снаряда:
- укласти в лоток снаряд і просунути його вперед, у казенник гармати;
- укласти в лоток заряд і просунути його назад, до упирання в дно лотка;
- відсунути назад снаряд і укласти його в передньому (нижньому) напівлотку.
Осколково-фугасний снаряд необхідно укладати хвостовою частиною стабілізатора на виступ основи переднього напівлотка так, щоб одна пара лопатей стабілізатора розташовувалася горизонтально. При цьому після закривання лотка на защіпку снаряди утримуються від осьових переміщень упором і сектором, розташованим на захопленнях переднього (нижнього) напівлотка.
Дія осколково-фугасного снаряду по цілі
Пластмасове кільце на лопатях стабілізатора служить для виключення осьового переміщення снаряда в лотку механізму заряджання.
При пострілі під дією сили інерції від лінійного прискорення лопаті стабілізатора зрізають стопори і сковзять своїми гранями по каналу ствола гармати.
Після вильоту снаряда за дульний зріз гармати лопаті стабілізатора під впливом газів, що залишилися в пазах корпуса стабілізатора, і зустрічного потоку повітря розкриваються, повертаються на 90° і утримуються у цьому положенні набігаючим потоком повітря.
Необхідна стійкість снаряда на траєкторії забезпечується лопатями стабілізатора, що розкрилися.
При зустрічі снаряда з перешкодою спрацьовує підривник В-429Е, дія якого визиває детонацію вибухового заряду, що супроводжується розривом снаряда.
Дія осколково-фугасного снаряда по цілі залежить від підривника В-429.
Осколково-фугасний снаряд ЗОФ19 відрізняється від снаряда ЗОФ26 тільки тим, що не має пригвинченої головки.
Підривник В-429 має чотири установки, призначені для забезпечення дії осколково-фугасного снаряда.
Осколкова дія осколково-фугасного снаряда оцінюється приведеною зоною осколкової дії. За приведену зону осколкової дії визначається прямокутник, рівновеликий площі, у межах якої при розриві снаряда вірогідність ураження цілі близька до 1,0. При цьому цілі, представлені у вигляді мішеней, можуть бути двох видів: “стрільці – ростові фігури” і “стрільці – грудні фігури”.
Осколково-фугасна дія осколково-фугасного снаряда (рис. 4.7) відбувається при інерційній дії підривника. При зустрічі з перешкодою снаряд уповільнює свій рух. Ковпачок оберігає ударник від дії на нього грунту, а інерційний ударник за інерцією переміщається до жала, наколюючи капсуль-запальник. Промінь вогню від нього через канал крана поступає до капсуля-детонатора. Спрацьовує детонуючий пристрій. Розрив снаряда відбувається з невеликим уповільненням, коли снаряд дещо заглибився в грунт, у зв’язку з чим частина осколків не перехоплюється грунтом, але при цьому руйнується дія вибуху вибухової речовини снаряда.
При установці підривника на сповільнену дію промінь вогню від капсуля-запальника передається капсулю-детонатору через сповільнювач, оскільки у цьому випадку кран закритий. Розрив снаряда відбувається із значним уповільненням.
Рис. 4.7. Осколкова дія осколково-фугасного снаряда:
1 – зона розльоту забійних осколків; 2 – приведена зона осколкової дії снаряда; а – по фронту; в – по глибині; vc – швидкість зустрічі снаряда з перешкодою
Фугасна дія осколково-фугасного снаряда (рис. 4.8) оцінюється розмірами воронки, яка утворюється після розриву снаряда у грунті середньої щільності. Діаметр воронки при цьому утворюється в 3-5 разів більший за її глибину.
Стрільба із установкою підривника на уповільнення може застосовуватися по спорудах з перекриттям і при стрільбі рикошетом.
Рис. 4.8. Фугасна дія осколково-фугасного снаряда:
h – глибина воронки; d – діаметр воронки
Рикошетна дія осколково-фугасних снарядів – взаємодія снаряда з грунтом, яка супроводжується ударом снаряда о грунт і відскоком від поверхні грунту. При стрільбі по місцевості з кутами зустрічі до 10°, якщо не відбулося розриву снаряда, рикошетять усі снаряди; при кутах 10-20° – до 75%, при кутах 20-30° – тільки 30%, а при великих кутах рикошет відсутній.
Практичні снаряди
Практичний кумулятивний снаряд ЗП11 (рис. 4.9) складається з макета п’єзогенератора підривника В-15, головки, корпуса з двома обтюраторними поясками, стабілізатора з трасером. Замість макета п’єзогенератора може бути балістична втулка. Стабілізатор і трасер повністю запозичені від кумулятивного снаряда ЗБК14М. Спорядження відсутнє.
Рис. 4.9. Практичний кумулятивний снаряд 3П11.
