- •Бабірад і.В., Бокачов с.В., Глущенко в.С., Кривизюк л.П., Калитич в.М., Андреєв і.М.,
- •Розділ 1 загальні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2
- •2.1. Призначення та класифікація вибухових речовин
- •2.2. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів
- •2.3. Артилерійський постріл та його елементи
- •Питання для самоконтролю
- •3.1. Склад озброєння танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.2. Боєкомплект танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.3. Розміщення боєкомплекту в танках т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •Розділ 3
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 постріли до танкових гармат
- •4.1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда
- •Кумулятивний ефект
- •4.3. Призначення характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда
- •Загальний вигляд
- •4.4. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого пострілу 9м112м
- •Характеристика керованого пострілу 9м112м
- •4.5. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бойового порохового заряду
- •4.6. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривників і-238, в-429 (в-429е) і вс-5
- •4.7. Призначення, характеристика, будова та принцип дії донного п’єзоелектричного підривного пристрою 9є239
- •(Січення а-а, г-г)
- •(Січення б-б)
- •4.8. Призначення, характеристика, будова та принцип дії гальвано-ударної втулки
- •4.9. Маркування, окраса та індексація снарядів і зарядів
- •Маркування бронебійно-підкаліберного пострілу
- •Маркування бронебійно-кумулятивного пострілу
- •М аркування осколково-фугасного пострілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 патрони для вкладної гармати, зенітного кулемета, кулемета ккт, автомата і пістолета
- •5.1. Призначення, характеристика, будова 14,5-мм патронів до вкладної гармати 2х35
- •5.2. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 12,7-мм патронів до зенітного кулемета нсвт
- •5.3. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 7,62-мм патронів до кулемета ккт
- •5.4. Призначення, характеристика, будова, спорядження та збереження 5,45-мм патронів до автомата акс
- •5.5. Призначення, характеристика, будова спорядження та збереження 9-мм патронів до пістолета пм
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 ручна осколкова граната
- •6.1. Призначення, бойові властивості та будова гранати ф-1
- •6.2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати узргм (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
- •6.3. Робота частин і механізмів при метанні гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7
- •7.1. Технічний огляд боєприпасів, регламентні роботи з керованим пострілом 9м112м і ремонт боєприпасів та ракет
- •7.1.1. Технiчний огляд
- •Квалiфiкацiя характеру I ступеня корозії боєприпасів
- •7.1.2. Регламентні роботи з ракетами
- •Об’єм регламентних робіт
- •7.1.3. Ремонт боєприпасiв I ракет
- •7.2. Порядок огляду і сортування боєприпасів до стрільби
- •7.2.1. Порядок огляду боєприпасів до стрільби
- •7.2.2. Порядок сортування боєприпасів до стрільби
- •7.3. Поводження із боєприпасами
- •7.3.1. Закупорювання пострілів
- •7.3.2. При експлуатації снарядів забороняється:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 організація збереження, обліку та видачі боєприпасів
- •8.1 Організація зберігання, обліку та видачі боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.1. Організація зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.2. Зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.3. Видача боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.2. Організація збереження, обліку та видачі боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.1. Організація збереження боєприпасів у підрозділах військових частинах
- •8.2.2. Облік боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.3. Видача боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.3. Організація зберігання та обліку боєприпасів у бойових машинах і транспортних засобах
- •8.3.1. Організація зберігання та обліку боєприпасів
- •8.3.2. Облік боєприпасів
- •8.4. Організація збереження, видачі та обліку боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.1. Організація збереження боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.2. Облік боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.3. Видача боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.5. Організація контролю за збереженням, обліком боєприпасів
- •Висновки
- •Додатки
- •Методика вивчення пострілів для танкових гармат
- •Методика вивчення пострілів для стрілецької зброї і гранат
- •Методика вивчення підготовки боєприпасів до стрільби
6.3. Робота частин і механізмів при метанні гранати
Граната для метання береться у руку так, щоб спусковий важіль пальцями був притиснутий до корпуса гранати.
Не відпускаючи ричаг, висмикується запобіжна чека та граната кидається у ціль.
Після висмикування чеки положення частин запалу не змінюється, ударник у зведеному положенні утримується спусковим важелем, який звільнюється від з’єднання з трубкою ударного механізму, але притискається до неї пальцями руки.
У момент метання гранати спусковий важіль відділяється від гранати та звільнює ударник.
Ударник під дією бойової пружини наносить удар (накол) по капсуль-запальнику та запалює його.
Промінь вогню від капсуль-запальника запалює сповільнювач (дистанційну частину запалу) та пройшовши його, передається капсуль-детонатору.
Капсуль-детонатор вибухає та підриває розривний заряд гранати.
Корпус гранати розривається, а осколки корпуса та запалу розлітаються у різні боки.
Питання для самоконтролю
1. Призначення, бойові властивості та будова гранати Ф-1.
2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований).
3. Робота частин і механізмів при метанні гранати.
Розділ 7
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕНЯ ТЕХНІЧНОГО ОГЛЯДУ, РЕМОНТУ І ПІДГОТОВКИ БОЄПРИПАСІВ ДО СТРІЛЬБИ.
ПОВОДЖЕННЯ ІЗ БОЄПРИПАСАМИ
7.1. Технічний огляд боєприпасів, регламентні роботи з керованим пострілом 9м112м і ремонт боєприпасів та ракет
7.1.1. Технiчний огляд
Технiчний огляд, ремонт боєприпасів і регламентні роботи з протитанковими керованими ракетами проводяться з метою перевірки:
- наявності боєприпасів і ракет, їх відповідності обліковим даним частини (з’єднання);
- технічного стану боєприпасів і ракет та справності тари, їх придатності до бойового використання i подальшого зберігання;
- наявності заборонених i обмежено придатних боєприпа-сів та їх елементів, правильності i повноти комплектації боєпри-пасів, вiдповiдності маркування тари, боєприпасів i ракет даним, що зазначені в облiковiй документації (картках, формулярах);
- характеру i обсягу ремонтних робіт, необхідних для усунення виявлених дефектів;
- правильності ведення обліку наявності та якісного стану боєприпасів;
- своєчасності проведення регламентних робіт з ракетами i правильності заповнення формулярів;
- виконання вимог із зберігання i догляду ракет та боєпри-пасів.
Керівництво плануванням, органiзацiєю i проведенням технічних оглядів, регламентних робіт, ремонтом боєприпасів і ракет покладається на службу РАО військової частини (з’єднання).
Технiчнi огляди i ремонт боєприпасів проводяться тільки у теплу суху пору року комiсiєю, що призначена наказом командира частини, в яку за рішенням служби РАО ОК можуть залучатись спецiалiсти ОК складів (баз).
Технічний огляд, регламентні роботи, ремонт боєприпасів i ракет проводяться на спеціально обладнаних постійних або тимчасових пунктах, розташованих на території артилерійського складу боєприпасів або парку (при розмiщеннi на його території бойових машин i тягачів, що завантажені боєприпасами i ракетами). Відстань від пункту робіт до місця зберігання боєприпасів, інших будівель i споруджень повинна бути не менше 40 м.
Постiйнi пункти обладнуються у вільних пристосованих або спеціально збудованих приміщеннях, тимчасові – під наметами або під навісом із легким перекриттям.
Забороняється проводити роботи з технічного огляду, регламентних робіт боєприпасів на місцях зберігання.
На час роботи пункту для зберігання матерiалiв, що витрачаються, на вiдстанi 20 м від пункту i 40 м від місць зберіган-ня боєприпасів обладнується комора (погріб).
Забороняється присутнiсть на пунктах проведення технічного огляду, регламентних робіт i ремонту осіб, що не приймають у них участі.
Майданчики, що вiдведенi пiд пункти робіт з боєприпасами і ракетами, повинні бути вирiвнянi i очищені від сухої трави.
Для проведення робіт на пункті установлюються необхідне обладнання, пристрої i підготовлюються інструмент i матеріали.
Роботи на пункті проводяться потоковим методом. Одночасно проводяться роботи з боєприпасами тільки одного виду, однієї партії на міцних столах завширшки 1-1,2 м, висотою 0,8-1 м із суцільними бортами висотою 50 мм, а для роботи з кумулятив-ними снарядами (гранатами) – 100 мм. Для перекочування боєпри-пасів з однієї операції на іншу на столах повинні бути рейки (дерев’яні або з кольорового металу).
Крiпильнi деталі на столах не повинні виступати. Загальна довжина потоку визначається з розрахунку забезпечення кожного працюючого робочим місцем розміром 0,8-1 м.
Відпрацьоване ганчір’я збирається i зберігається у спеціальних металевих ящиках із кришками, що щільно закриваються i наприкiнцi робочого дня спалюється в спеціально відведеному мiсцi поза територією складу (парку).
Щодня після закінчення робіт проводиться прибирання пункту, ретельна перевірка вiдповiдності кiлькостi прийнятих до пункту i виданих боєприпасів. Боєприпаси, що залишилися, прибираються у сховища, а матеріали – у комору.
Пункти робіт повинні бути обладнані засобами звукової пожежної сигналiзацiї i телефонного зв’язку з черговим по частині або пожежною командою (якщо вона є). Призначається пожежна обслуга, на видних місцях вивішуються Iнструкцiї по правилах робіт з боєприпасами, заходах безпеки i пожежної безпеки, а також покажчики про розташування найближчого телефону або пожежного сповiщувача.
З особами пожежної обслуги перед початком робіт проводиться iнструктаж.
На пункті робіт установлюється пожежний щит із засобами пожежогасiння.
Технічні огляди боєприпасів, що зберігаються у сховищах, здійснюються через кожні 2 роки.
Регламентні роботи з ракетами проводяться у терміни, зазначені в експлуатаційній документації на відповідні ракети.
Для технічного огляду боєприпаси беруться з різних місць штабеля у кiлькостi 2% від кожної із запланованих партій, але не менше двох ящиків, що раніше технічному огляду не підлягали. Якщо при огляді виявлені дефекти, що знижують категорію боєприпасів, огляду підлягає вся партія з метою виявлення i вiдбраковки боєприпасів із зазначеними дефектами.
Для об’єктивної оцінки технічного стану боєприпасів із дефектами, що не знижують їхню категорію, кiлькiсть боєприпасів для проведення оглядів може бути збільшена. За результатами технічних оглядів приймається рішення про можливість використання за призначенням або про перевід до нижчої категорії кожної конкретної партії боєприпасів.
Боєприпаси другої i третьої категорій, що безпечні при службовому поводженні, видiленi на окреме зберігання i пiдготовленi для відправки в ремонт або на реалiзацiю, періодичному технічному контролю не підлягають.
При технічних оглядах боєприпасів i регламентних роботах з ракетами характер i ступінь корозії визначаються вiдповiдно до класифікації, наведеній в таблиці 1.
До боєприпасів з великою корозією відносяться боєприпаси калiбру 57 мм включно, що мають хоча б одне велике вогнище корозії площею більше 5% поверхні виробу, та боєприпаси усіх інших калiбрiв, що мають вогнище корозії площею більше 3% поверхні виробу.
Якщо із кiлькостi оглянутих боєприпасів виявлено більше 10% із наявністю середньої i великої корозії, ця партія військовому ремонту не підлягає, а відправляється на базу (склад) ОК.
Таблиця 1
