Методика вивчення пострілів для стрілецької зброї і гранат

При вивченні гвинтівкового набою керівник пояснює його призначення і принцип дії кулі по цілі. Після цього переходить до вивчення будови набою, використовуючи для цього навчальні набої, плакати і схеми.

Розібравши будову набою (куля, гільза, пороховий заряд і капсуль), керівник переходить до пояснення призначення набоїв, їх видів та ознак. Пояснює, що для стрільби з кулемета використовуються набої із звичайними, трасуючими і бронебійно-запалювальними кулями. Звертає увагу, що для розрізнення набоїв головні частини куль мають різне фарбування. Після цього керівник, користуючись навчальними набоями і плакатами, пояснює будову куль та показує їх фарбування.

По закінченні керівник досконально знайомить тих, хто навчається, з будовою і принципом дії машинки для спорядження стрічок і правилами поводження з нею.

Переходячи до пояснення набоїв до зенітного кулемета відзначає, що будова цих набоїв аналогічна – гвинтівковому набою з кулею нормального калібру (7,62 мм). Керівник пояснює, що для стрільби з зенітного кулемета застосовуються набої з бронебійно-запалювальною кулею, з бронебійно–запалювально-трасуючою кулею і запалювальною кулею. Відзначає, що для розрізнення набоїв головні частини куль мають різне фарбування.

Після цього керівник, користуючись навчальними набоями і плакатами показує фарбування куль. Після цього показує спорядження стрічки набоями вручну і за допомогою машинки Ракова.

При вивченні ручних гранат особлива увага приділяється дотриманню заходів безпеки при поводженні з ними.

На заняттях повинні бути тільки навчальні і розрізні гранати, навчальні запали, плакати.

Керівник розповідає призначення гранати, а на плакаті (схемі) і на навчальній розрізній гранаті показує основні частини.

При вивченні її корпусу звертає увагу на особливість будови наступальної і оборонної гранати.

Вивчаючи будову та принцип роботи запалу, керівник звертає увагу на дію порохового уповільнювача і порядок поводження з запалом.

Принцип роботи запалу керівник розповідає та показує на макеті і плакаті.

У результаті вивчення боєприпасів до кулеметів і ручних гранат ті, хто навчається, повинні:

знати:

- призначення набоїв;

- будову набоїв;

- принцип дії кулі по цілі;

- призначення, будову гранати і принцип дії запалу;

вміти:

- розрізняти набої за видами;

- споряджувати кулеметні стрічки набоями вручну і за допомогою машинки Ракова;

- готувати ручні гранати до бойового застосування.

Додаток 3

Методика вивчення підготовки боєприпасів до стрільби

Огляд і підготовку боєприпасів до стрільби керівник пояснює і практично показує, використовуючи навчальні постріли та ящики з закупоркою. Пояснення даного питання керівник розпочинає з доведення заходів безпеки, яких необхідно дотримуватися при поводженні з боєприпасами. Далі керівник повинен показати порядок вилучення боєприпасів із закупорки (пеналів, футлярів і металевих коробок) і укладання їх на стелажі або брезенті. При цьому звертає увагу тих, хто навчається, що металеві коробки з набоями, запалами і підривниками повинні відкриватися спеціальним ножем, що надається до кожної закупорки (коробки). Потім керівник пояснює порядок чищення пострілів від змазки та бруду, визначення маркування і відповідність його даній системі. Звертає увагу тих, хто навчається, на можливі дефекти пострілів, з якими забороняється завантажувати їх у танк і стріляти ними. Вказує, що у випадку виявлення капсульних втулок, які виступають за зріз дна гільзи, їх необхідно довернути спеціальним ключем із ЗІП гармати, щоб утоплення втулки було не більше 0,5 мм.

Далі вказує, що для приведення осколково-фугасних пострілів в остаточно споряджений вигляд необхідно довернути підривники до упору, а при стрільбі з нарізних систем, крім того, підривники закернити. Кернування робиться на спеціальному верстаті. Звертає увагу тих, хто навчається, на дефекти, з якими забороняється використання підривників.

Завершуючи розгляд питання, керівник підкреслює, що після огляду постріли необхідно згрупувати за видами снарядів, за партіями і ваговими знаками на снаряді. Оглянуті та згруповані постріли розподіляються по танках так, щоб у кожному танку були, за можливості, постріли однієї партії і з однаковими ваговими знаками. Набої до кулеметів після огляду повинні бути згруповані за видами і використанням, укладені в коробки.

У результаті вивчення підготовки боєприпасів до стрільби ті, хто навчаються, повинні:

знати:

- обов'язки щодо підготовки боєприпасів до стрільби;

- заходи безпеки під час поводження з боєприпасами;

вміти:

- приводити боєприпаси в остаточно споряджений вигляд;

- завантажувати боєкомплект у танк.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Курс стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин Сухопутних військ (КС СЗ І БМ СВ). – Київ, 2009. – С. 147-149, 189-191.

2. Організація і методика проведення стрільб артилерійським пострілом із танкового озброєння. – Львів: ЛІСВ, 2008. – С. 90-105.3. Будова та бойове застосування 14,5-мм універсальної вкладної гармати 2Х35. – Львів: ЛІСВ, 2008. – С. 25-27.

4. Настанова зі стрілецької справи 12,7-мм кулемета „УТЕС”. – Київ, 2004. – С. 43-47.

5. Настанова зі стрілецької справи 7,62-мм кулемета Калашникова ПК, ПКМ, ПКС, ПКМС, ПКБ, ПКМБ і ПКТ. – Київ, 2003. – С. 58-60, 137-138.

6. Настанова зі стрілецької справи 5,45-мм автомата Калашникова(АК-74, АКС-74, АК-74Н, АКС-74Н) та 5,45-мм ручних кулеметів Калашникова (РПК-74, РПКС-74, РПК-74Н, ПКС-74Н). – Київ, 2002. – С. 31-32, 49, 91-104.

7. Настанова зі стрілецької справи. 9-мм пістолет Макарова (ПМ). –Київ, 2002. – С. 30-31, 39-44.

8. Огневая подготовка танковых подразделений. – Москва, 1988. – С. 31-37.

9. Объект 447А (437А). Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Книга первая. – Москва, 1985. – С. 12-15, 95-132.

10. Объект 447А (437А). Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Книга вторая. – Москва, 1985. – С. 75-83.

12. Управляемый снаряд 9М112М. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Часть первая. – Москва, 1978. – С. 8-99.

13. Управляемый снаряд 9М112М. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Часть вторая. – Москва, 1978. – С. 7-87.

14. Взрыватель И-238. Руководство. – Москва, 1968. – С. 3-67.

15. Взрыватели В-429Е и В-429В. Руководство. – Москва, 1968. – С. 3-15.

15. Взрыватели ВС-5 и ВС-6. Руководство. – Москва, 1968. – С. 3-6.

16.Таблица стрельб из 125-мм танковой пушки. – Москва, 1983. – С. 19-32.

0