- •Бабірад і.В., Бокачов с.В., Глущенко в.С., Кривизюк л.П., Калитич в.М., Андреєв і.М.,
- •Розділ 1 загальні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2
- •2.1. Призначення та класифікація вибухових речовин
- •2.2. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів
- •2.3. Артилерійський постріл та його елементи
- •Питання для самоконтролю
- •3.1. Склад озброєння танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.2. Боєкомплект танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.3. Розміщення боєкомплекту в танках т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •Розділ 3
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 постріли до танкових гармат
- •4.1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда
- •Кумулятивний ефект
- •4.3. Призначення характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда
- •Загальний вигляд
- •4.4. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого пострілу 9м112м
- •Характеристика керованого пострілу 9м112м
- •4.5. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бойового порохового заряду
- •4.6. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривників і-238, в-429 (в-429е) і вс-5
- •4.7. Призначення, характеристика, будова та принцип дії донного п’єзоелектричного підривного пристрою 9є239
- •(Січення а-а, г-г)
- •(Січення б-б)
- •4.8. Призначення, характеристика, будова та принцип дії гальвано-ударної втулки
- •4.9. Маркування, окраса та індексація снарядів і зарядів
- •Маркування бронебійно-підкаліберного пострілу
- •Маркування бронебійно-кумулятивного пострілу
- •М аркування осколково-фугасного пострілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 патрони для вкладної гармати, зенітного кулемета, кулемета ккт, автомата і пістолета
- •5.1. Призначення, характеристика, будова 14,5-мм патронів до вкладної гармати 2х35
- •5.2. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 12,7-мм патронів до зенітного кулемета нсвт
- •5.3. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 7,62-мм патронів до кулемета ккт
- •5.4. Призначення, характеристика, будова, спорядження та збереження 5,45-мм патронів до автомата акс
- •5.5. Призначення, характеристика, будова спорядження та збереження 9-мм патронів до пістолета пм
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 ручна осколкова граната
- •6.1. Призначення, бойові властивості та будова гранати ф-1
- •6.2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати узргм (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
- •6.3. Робота частин і механізмів при метанні гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7
- •7.1. Технічний огляд боєприпасів, регламентні роботи з керованим пострілом 9м112м і ремонт боєприпасів та ракет
- •7.1.1. Технiчний огляд
- •Квалiфiкацiя характеру I ступеня корозії боєприпасів
- •7.1.2. Регламентні роботи з ракетами
- •Об’єм регламентних робіт
- •7.1.3. Ремонт боєприпасiв I ракет
- •7.2. Порядок огляду і сортування боєприпасів до стрільби
- •7.2.1. Порядок огляду боєприпасів до стрільби
- •7.2.2. Порядок сортування боєприпасів до стрільби
- •7.3. Поводження із боєприпасами
- •7.3.1. Закупорювання пострілів
- •7.3.2. При експлуатації снарядів забороняється:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 організація збереження, обліку та видачі боєприпасів
- •8.1 Організація зберігання, обліку та видачі боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.1. Організація зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.2. Зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.3. Видача боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.2. Організація збереження, обліку та видачі боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.1. Організація збереження боєприпасів у підрозділах військових частинах
- •8.2.2. Облік боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.3. Видача боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.3. Організація зберігання та обліку боєприпасів у бойових машинах і транспортних засобах
- •8.3.1. Організація зберігання та обліку боєприпасів
- •8.3.2. Облік боєприпасів
- •8.4. Організація збереження, видачі та обліку боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.1. Організація збереження боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.2. Облік боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.3. Видача боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.5. Організація контролю за збереженням, обліком боєприпасів
- •Висновки
- •Додатки
- •Методика вивчення пострілів для танкових гармат
- •Методика вивчення пострілів для стрілецької зброї і гранат
- •Методика вивчення підготовки боєприпасів до стрільби
Квалiфiкацiя характеру I ступеня корозії боєприпасів
Ступінь корозійного ураження |
Площа корозійного вогнища, мм2 |
Загальна площа корозійних уражень, % |
Вiдсутнiсть корозії |
0 |
0 |
Точкова корозія |
Окремі точки на поверхні боєприпасів i ракет |
|
Мала корозія |
Окремі плями площею до 20 |
Менше 5 |
Середня корозія |
Окремі плями або щільні вогнища 20-40 |
Менше 5-10 |
Велика корозія |
Більше 40 |
Більше 10 |
Боєприпаси, що зберігаються на транспортних засобах, підлягають технічним оглядам через кожні 2 роки. Крiм цього, після кожного виходу транспортних засобів проводиться поштучний прорахунок i зовнiшнiй огляд боєприпасів у кiлькостi не менше чотирьох ящиків від кожної партії. Огляду в першу чергу підлягають боєприпаси з ящиків, що знаходяться уздовж заднього борту транспортного засобу.
При виявленнi великого забруднення боєприпасів, ненадійного закріплення їх арматурою у тарі та інших дефектів проводиться огляд усієї партії.
Боєприпаси, що утримуються в бойових машинах, підлягають 100% технічному огляду кожного разу при завантаженні їх у машини. Боєприпаси, що утримуються у бойових машинах тривалого зберігання, підлягають технічному огляду в обсязі i в терміни, зазначені у Керiвництвi по зберіганню бронетанкової техніки.
Результати технічного огляду боєприпасів i регламентних робіт з ракетами оформлюються:
- записом у картках обліку боєприпасів (форма 43 Керівництво по обліку);
- записом у формулярах ракет (форма 32 Керівництво по обліку).
На передніх стінках тари з боєприпасами, що підлягають огляду, у правому куті наноситься маркування із зазначенням року огляду військової частини, що проводила огляд по такому зразку: ТО-2001-А 0757. Висота позначення літер i цифр маркування – 12-15 мм.
Одночасно до внутрішнього боку кришки тари прикріплю-ється (приклеюється) ярлик розміром 50x60 мм із зазначенням цих самих відомостей i підписом особи, що керує оглядом. На решiтчасту (каркасну) тару маркування наноситься на один з її брусків.
При проведенні технічного огляду боєприпасів проводяться наступні роботи:
- огляд тари;
- огляд боєприпасів;
- огляд снарядів, що приведені в остаточне спорядження;
- огляд зарядів у гільзах із корпусом, що згорає;
- огляд запалів до гранат;
- огляд патронів;
- огляд піротехнічних засобів.
При огляді тари перевіряється:
- справність кришки, дна i бокових стінок;
- стан фарбування;
- наявність i справність металевої арматури;
- надiйнiсть кріплення кришки замками;
- вiдсутнiсть пошкоджень тари бiологiчними шкідниками;
- вiдсутнiсть відволожування i плісняви;
- стан маркування та його вiдповiднiсть обліковим даним (карткам обліку боєприпасів, формулярам);
- комплектність тари контейнерного типу.
Після розкривання тари перевіряються:
- кiлькiсть боєприпасів;
- правильність укладання боєприпасів i надiйнiсть закріп-лення їх арматурою;
- наявність i справність дерев’яної арматури i прокладок (гумових, повстяних фетрових, паперових);
- наявність ярликів, передбачених технічною документа-цією;
- стан маркування на боєприпасах i його вiдповiднiсть маркуванню, нанесеному на тарі, а також даним, що зазначені в облiковiй документації.
При огляді пеналів для зарядів у гільзах iз корпусом, що згоряє, i снарядiв з додатковим зарядом у циліндрах, що згоряють, перевіряються:
- вiдсутнiсть трiщин, здертя, надривів i відшарувань верхніх шарів паперу, а також неприпустимих вм’ятин;
- наявність герметичної стрічки та її стан;
- герметизація стику кришки з корпусом футляра (пенала);
- стан вогнезахисних чохлів.
При огляді запаяних, зварно-закатних i суцільноштампо-ваних металевих коробок із боєприпасами перевіряються:
- стан захисного покриття;
- стан закатних (паяних) швів;
- вiдсутнiсть надлишкового тиску у коробках з піротехніч-ними засобами i набоями стрілецького озброєння з трасуючою кулею (визначається по роздуттю коробок).
Якщо при огляді виник сумнів у герметичності коробки (велика корозія, порушення закатки i паяння), проводиться її розкривання для огляду боєприпасів, що зберігаються у ній, i приймається рішення.
При виявленнi коробок з пiротехнiчними засобами i набоями стрілецької зброї з надлишковим тиском проводиться їх 100% огляд i стравлення надлишкового тиску методом проколу. Проколи проводяться спеціальним шилом, що має товщину 1-2 мм, з обмежувальним фланцем на вiдстанi 3,5-4 мм від вістря шила. Після стравлення надлишкового тиску отвір замазується мастилом ПВК, місце проколу заклеюється смужкою обгорткового паперу розміром 40x40 мм, змащеного з одного боку тим же мастилом. Прокол проводиться в одному з кутків кришки на вiдстанi 40-50 мм від закатного шва.
На кришці ящика з проколотими коробками наноситься маркування “КОРОБКИ ПРОКОЛОТI-2001” (цифри вказують рік проколу). Пiротехнiчнi засоби, що зберігаються в проколотих коробках, витрачаються в першу чергу
При огляді боєприпасів перевіряється:
- стан захисного покриття, характер i ступінь ураження корозією;
- вiдповiднiсть знаків відхилення маси, що нанесені на корпус снаряда;
- вiдсутнiсть хитання, прокручування i недопустимих вм’ятин балістичного наконечника бронебійних снарядів;
- вiдсутнiсть “росту” вибухової речовини.
Розривні заряди, що знаходяться в боєприпасах, з часом, за певних умов, можуть збільшуватись за обсягом. Цей процес має назву “ріст” вибухової речовини. Він виявляється у снарядах за допомогою глибиноміра або спеціально виготовленого шаблону перевіркою вiдстанi від головного зрізу отвору пiд детонатор до зрізу вибухової речовини розривного заряду.
Боєприпасами з “ростом” вибухової речовини вважаються такими, в яких допустима мінімальна відстань від головного зрізу отвору під детонатор до зрізу вибухової речовини складає для детонаторів РГМ-2(М), В-429, ВС-5(6) – 46,8 мм, для детонаторів КТМ-2, МГ-Н - 54,3 мм.
Партії боєприпасів, у яких при технічному огляді виявляються снаряди з “ростом” вибухової речовини, підлягають 100% перевiрцi.
Про наявність снарядів з дефектами розривних зарядів детально зазначається в донесенні служби РАО про технічний стан боєприпасів.
При огляді снарядів, що приведені в остаточне спорядження, додатково перевіряються:
- справність детонатора за зовнiшнiм виглядом;
- мiцнiсть кріплення детонатора в отворі (детонатори не повинні вигвинчуватись від зусилля руки);
- встановлення крана детонатора (повинно бути заводсь-ким);
- правильність розташування вгвинченого дна i донного детонатора (вгвинчене дно i детонатор повинні мати збiжнi контрольні риски, що фіксують положення детонатора відносно дна снаряда i вгвинченого дна відносно корпуса снаряда);
- наявність i справність запобіжних або герметизуючих ковпачків.
При оглядi зарядiв у гільзах із корпусом. що згорає перевіряються:
- наявність i стан маркування;
- стан поверхні матеріалу, що згорає гільз i цилiндрiв, при цьому звертається увага на вiдсутнiсть пошкоджень лакового покриття, трiщин i механічних пошкоджень (вм’ятин, проколів, розривів), розшарування торця дульця, розклеювання матеріалу, що згорає;
- вiдсутнiсть мастила на корпусі, що згорає, гільз;
- стан металевого піддона, при цьому звертається увага на вiдсутнiсть вм’ятин, забоїн, трiщин та інших дефектів;
- кріплення металевого пiддона iз матеріалом, що згорає гiльзи (не допускаються вiддiлення пiддона вiд корпусу, що згорає та його прокручування);
- вiдсутнiсть перемiщення (хитання) заряду в гiльзi;
- стан мастики на стику пiддона з корпусом;
- вiдсутнiсть механiчних пошкоджень (вiдколкiв, вм’ятин, трiщин, виривiв) на кришках-досильниках, що згорають та кришках-обмежувачах i мiцнiсть їх крiплення до корпуса гільз, що згорають;
- цiлiсність перкалевого полотна, що закриває отвори в перфорованiй кришцi-досильника, вiдсутнiсть розходження шва по твiрнiй гiльзi.
При оглядi запалiв до всiх гранат перевіряється їх кiлькiсть і правильнiсть укомплектування ними гранат. Запали в металевiй тарi, що не має маркування або пакувальних ярликiв з виробничими даними, а також запали i рукоятки, що мають деформацiю, тріщини або корозiю, яку не можна видалити сухим ганчiр’ям, переводяться до третьої категорiї.
При оглядi патронів, що утримуються у магазинах i стрiчках, додатково перевiряється вiдсутнiсть великої кiлькостi мастила у магазинах, стрічках i на набоях; у сумнiвних випадках сильно змащенi патрони розбираються. При виявленнi мастила на зернинах порохового заряду патрони з великою кiлькiстю мастила вiдбраковуються.
При оглядi протитанкових снарядів, що зберiгаються у негерметичнiй тарi (розсипом), перевiряється:
- наявність маркування i вiдповiднiсть його облiковим даним;
- вiдсутнiсть виступання капсулів над поверхнею пiддона у 26-мм патронів;
- вiдсутнiсть трiщин i корозiї на металевих частинах та оболонках патронів;
- вiдсутнiсть хитання металевого пiддона на картоннiй трубцi гiльзи;
- вiдсутнiсть наскрізних трiщин на оболонках;
- стан лакування капсулів;
- вiдсутнiсть плiсняви на паперових частинах;
- вiдсутнiсть деформації роздуття (розбухання) картонних гiльз 26-мм патронів;
- вiдсутнiсть патронів з ковпачком, що вільно знімається (у реактивних патронів);
- вiдсутнiсть пересування заряду в патроні;
- наявність встановлених вiдмiнних знаків (кольорових i випуклих) для розпізнавання патронів за кольором вогнів, димів i кiлькостi зірочок.
