- •Бабірад і.В., Бокачов с.В., Глущенко в.С., Кривизюк л.П., Калитич в.М., Андреєв і.М.,
- •Розділ 1 загальні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2
- •2.1. Призначення та класифікація вибухових речовин
- •2.2. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів
- •2.3. Артилерійський постріл та його елементи
- •Питання для самоконтролю
- •3.1. Склад озброєння танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.2. Боєкомплект танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.3. Розміщення боєкомплекту в танках т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •Розділ 3
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 постріли до танкових гармат
- •4.1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда
- •Кумулятивний ефект
- •4.3. Призначення характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда
- •Загальний вигляд
- •4.4. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого пострілу 9м112м
- •Характеристика керованого пострілу 9м112м
- •4.5. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бойового порохового заряду
- •4.6. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривників і-238, в-429 (в-429е) і вс-5
- •4.7. Призначення, характеристика, будова та принцип дії донного п’єзоелектричного підривного пристрою 9є239
- •(Січення а-а, г-г)
- •(Січення б-б)
- •4.8. Призначення, характеристика, будова та принцип дії гальвано-ударної втулки
- •4.9. Маркування, окраса та індексація снарядів і зарядів
- •Маркування бронебійно-підкаліберного пострілу
- •Маркування бронебійно-кумулятивного пострілу
- •М аркування осколково-фугасного пострілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 патрони для вкладної гармати, зенітного кулемета, кулемета ккт, автомата і пістолета
- •5.1. Призначення, характеристика, будова 14,5-мм патронів до вкладної гармати 2х35
- •5.2. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 12,7-мм патронів до зенітного кулемета нсвт
- •5.3. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 7,62-мм патронів до кулемета ккт
- •5.4. Призначення, характеристика, будова, спорядження та збереження 5,45-мм патронів до автомата акс
- •5.5. Призначення, характеристика, будова спорядження та збереження 9-мм патронів до пістолета пм
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 ручна осколкова граната
- •6.1. Призначення, бойові властивості та будова гранати ф-1
- •6.2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати узргм (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
- •6.3. Робота частин і механізмів при метанні гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7
- •7.1. Технічний огляд боєприпасів, регламентні роботи з керованим пострілом 9м112м і ремонт боєприпасів та ракет
- •7.1.1. Технiчний огляд
- •Квалiфiкацiя характеру I ступеня корозії боєприпасів
- •7.1.2. Регламентні роботи з ракетами
- •Об’єм регламентних робіт
- •7.1.3. Ремонт боєприпасiв I ракет
- •7.2. Порядок огляду і сортування боєприпасів до стрільби
- •7.2.1. Порядок огляду боєприпасів до стрільби
- •7.2.2. Порядок сортування боєприпасів до стрільби
- •7.3. Поводження із боєприпасами
- •7.3.1. Закупорювання пострілів
- •7.3.2. При експлуатації снарядів забороняється:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 організація збереження, обліку та видачі боєприпасів
- •8.1 Організація зберігання, обліку та видачі боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.1. Організація зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.2. Зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.3. Видача боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.2. Організація збереження, обліку та видачі боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.1. Організація збереження боєприпасів у підрозділах військових частинах
- •8.2.2. Облік боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.3. Видача боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.3. Організація зберігання та обліку боєприпасів у бойових машинах і транспортних засобах
- •8.3.1. Організація зберігання та обліку боєприпасів
- •8.3.2. Облік боєприпасів
- •8.4. Організація збереження, видачі та обліку боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.1. Організація збереження боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.2. Облік боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.3. Видача боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.5. Організація контролю за збереженням, обліком боєприпасів
- •Висновки
- •Додатки
- •Методика вивчення пострілів для танкових гармат
- •Методика вивчення пострілів для стрілецької зброї і гранат
- •Методика вивчення підготовки боєприпасів до стрільби
Питання для самоконтролю
1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда.
2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда.
3. Призначення, характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда.
4. Порядок укладки снарядів у лоток механізму заряджання.
5. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого снаряду.
6. Порядок укладки і кріплення в лотку механізму заряджання керованого снаряда 9М112М.
7. Порядок перемикання літерних частот на керованому снаряді 9М112М.
8. Правила стрільби керованим снарядом 9М112М.
9. Призначення характеристика, будова та принцип дії бойового порохового заряду.
10. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривника І-238.
11. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підрив-ників В-429 (В-429Е).
12. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривника ВС-5.
13. Призначення, характеристика, будова та принцип дії гальвано-ударної втулки ГУВ-7.
14. Маркування, окраса та індексація бронебійно-підкаліберного снаряда.
15. Маркування, окраса та індексація бронебійно-кумулятивного снаряда.
16. Маркування, окраса та індексація осколково-фугасного снаряда.
17. Маркування, окраса та індексація керованого снаряда 9М112М.
Розділ 5 патрони для вкладної гармати, зенітного кулемета, кулемета ккт, автомата і пістолета
5.1. Призначення, характеристика, будова 14,5-мм патронів до вкладної гармати 2х35
Для стрільби із вкладної гармати 2Х35 використовуються боєприпаси з бронебійно-запалювальною трасуючою кулею (БЗТ і БСТ) зі стальною гільзою. Застосування патронів із латунною гільзою не допускається.
Для стрільби також можуть використовуватися боєпри-паси з бронебійно-запалювальною кулею Б-32, запалювальними кулями ЗК.
14,5-мм патрони призначаються для ураження легкоброньованих цілей на відстанях до 1000 м, неброньованих цілей, вогневих засобів ворога і групових цілей – до 2000 м.
Патрони з кулями ЗК і Б-23 можуть також застосовуватися для запалювання легкоспалахуючих предметів і пального, що знаходиться у баках, на відстанях до 1500 м і 2000 м відповідно. Крім цього, патрони з кулею БЗТ, БСТ і ЗК призначаються для корегування вогню і можуть використовуватися для цілевказування. Відстань трасування кулі БЗТ не менше 2000 м, а БСТ і ЗК – не менше 1500 м.
Примітки: 1. 14,5-мм навчальні патрони призначені для навчання прийомам заряджання, розряджання і здійснення пострілу, а також для вивчення роботи частин і механізмів вкладної гармати 2Х35.
2. 14,5-мм холості патрони призначені для імітування стрільби.
Бойовий патрон (рис. 5.1) складається з гільзи, кулі, порохового заряду і капсуля.
Гільза (рис. 5.2) складається з корпуса, всередині якого розміщений пороховий заряд; дульця, в яке вставляється куля, і кільцевої проточки для захоплення гільзи затвором при вилученні патрона з патронника.
На дні гільзи є гніздо для капсуля, ковадло, на якому капсуль розбивається бойком, і два затравочних отвори, через які полум’я з капсуля проникає у пороховий заряд.
Рис. 5.1. Бойовий патрон:
1
– куля; 2 – гільза; 3 – пороховий заряд;
4 – капсуль
Рис. 5.2. Гільза
1 – дульце; 2 – схил; 3 – корпус; 4 – гніздо для капсуля; 5 – затравочні отвори; 6 – ковадло; 7 – кільцева проточка
Рис. 5.3. Холостий патрон
1 – картонний ковпачок; 2 – гільза; 3 – пороховий заряд; 4 – капсуль
Капсуль складається з латунного ковпачка, що має запресовані у нього запалювальну суміш і кільце з фольги.
Примітки: 1. Навчальний патрон має гільзу з поздовжніми канавками на корпусі. У навчальному патроні капсуль розбитий (холощений), порохового заряду в гільзі немає, і куля являє собою звичайну оболонку кулі, яка не містить будь-яких інших елементів.
2. Холостий патрон (рис. 5.3) складається із гільзи з капсулем, порохового заряду і картонного ковпачка. Для утримування ковпачка дульце гільзи трохи обтиснуте. Стрільба холостими набоями здійснюється з використанням пристрою для стрільби холостими набоями.
Бронебійно-запалювальна куля Б-32 (рис. 5.4а) скла-дається зі стальної латунної оболонки, свинцевої сорочки, ствольного сердечника і запалювальної суміші. Головна частина кулі зафарбована у чорний колір з червоним пояском.
Бронебійно-запалювальна трасуюча куля БЗТ (рис. 5.4б) складається зі стальної латунної чи біметалевої оболон-ки, свинцевої сорочки, стального сердечника, запалювальної суміші, скляночки трасера, всередині якої запресовані запалювальна і трасуюча суміші. Головна частина кулі має фіолетовий колір з червоним пояском.
Бронебійно-запалювальна трасуюча куля БСТ (рис. 5.4в) складається зі стальної латунної оболонки, алюмінієвої сорочки, металокерамічного сердечника, запалювальної суміші, скляночки трасера, всередині якої запресовані запалювальна і трасуюча суміші. Головна частина кулі має фіолетовий колір, а решта – червоний.
Запалювальна куля ПЗ (рис. 5.4г) складається зі стальної латунної чи біметалевої оболонки, ковпачка, свинцевої сорочки, запалювальної суміші, склянки, всередині якої знаходиться ударний механізм, свинцевої прокладки, скляночки трасера, всередині якої запресовані запалювальна і трасуюча суміші. Головна частина кулі зафарбована у червоний колір.
При попаданні у перешкоду (броню) сердечник кулі пробиває її і наносить ураження за перешкодою осколками кулі та броні. Запалювальний склад кулі від удару об броню запалюється, і полум’я, що утворилося, запалює пальне. Наповнювач трасера запалюється у каналі ствола від порохових газів, унаслідок чого при польоті кулі утворюється траса.
Рис. 5.4. Будова куль:
а) Б-2; б) БЗТ; в) БСТ; г) ПЗ
1 – оболонка; 2 – сердечник; 3 – свинцева сорочка; 4 – запалювальна суміш; 5 – скляночка; 6 – трасуюча суміш; 7 – займиста суміш; 8 – ковпачок; 9 – свинцева прокладка; 10 – ударник із жалом; 11 – склянка; 12 – втулка; 13 – капсуль-запальник; 14 – набіжний ковпачок; 15 – ударний механізм; 16 – тканинна прокладка
