Питання для самоконтролю

1. Склад озброєння танків Т-64Б, Т-64БМ “Булат” і Т-84БМ “Оплот”.

2. Боєкомплект танка Т-64Б.

3. Боєкомплект танка Т-64БМ “Булат”.

4. Боєкомплект танка Т-84БМ “Оплот”.

5. Розміщення бойового комплекту танка Т-64Б.

6. Розміщення бойового комплекту танка Т-64БМ “Булат”.

7. Розміщення бойового комплекту танка Т-84БМ “Оплот”.

Розділ 4 постріли до танкових гармат

4.1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда

Постріл з бронебійно-підкаліберним снарядом призна-чений для стрільби по танках, САУ; заслінках амбразур, дотів; надовбнях, бронековпаках та інших броньованих цілях на дальності до 2500м.

Таблиця 4.1

Характеристика бронебійно-підкаліберних снарядів

тип снаряда	індекс		вага кг			Vо м/с.	Д пр стрільби	Бронепробивність
Назва	Снаряд	Заряд	Постріл	Снаряд	Вага пороху, кг/заряд
БПС	3БМ9	3ВБМ3	19,5	5,67	10 4Ж40	1800	2410	140/600
БПС сердечник ст.	3БМ12	3ВБМ6	19,7	5,67	10 4Ж40	1800	2120 2410 2530	140/600
БПС сердечник ст.	3БМ15	3ВБМ7	19,7	5,9	10 4Ж40	1780		150/600
БПС	3БМ17	3ВБМ8	19,7	6,09	10 4Ж40	1750
БПС сердечник ст.	3БМ22	3ВБМ9	20,2	6.55	10 4Ж40	1715		170/600
БПС сердечник ст.	3БМ26				10 4Ж63
БПС	3БМ29				10 4Ж63
БПС об.у	3БМ32	3ВБМ13		6,7		1715		250/600
БПС	3БМ42	3ВБМ17	20,7	7,05	10 4Ж63	1715		210/600

Склад. Артилерійський постріл з бронебійно-підкаліберним снарядом (рис. 4.1) складається з двох основних частин: снаряда з додатковим пороховим зарядом, бойового порохового заряду.

Рис. 4.1. Постріл із бронебійно-підкаліберним снарядом

Снаряди та заряди, упаковані в пенали і футляри, зберіга-ються та транспортуються у дерев’яних ящиках багаторазового використання.

Вся закупорка зберігається, так як вона підлягає здачі на склад для повторного використання.

Загальна будова бронебійно-підкаліберного снаряда

Постріл із бронебійно-підкаліберним снарядом (рис. 4.2) складається із:

- снаряда із трасером;

- додаткового порохового заряду, розміщеного і закріп-леного на снаряді;

- основного заряду у гільзі з корпусом, що згоряє.

Бронебійно-підкаліберний снаряд складається:

- балістичний наконечник;

- бронебійний наконечник з сердечником (вольфрам, молібден, титан, хром, нікель);

- корпус;

- роз’ємне провідне кільце з трьох секторів;

- обтюраторний поясок;

- стабілізатор з лопатями, у гнізда яких вставлені мідні центруючі штіфти;

- трасер, розміщений біля нижнього зрізу корпуса стабілізатора;

- циліндр, що згоряє з додатковим пороховим зарядом.

Рис. 4.2. Бронебійно-подкаліберні снаряди з

відокремлюючим піддоном:

1 – балістичний наконечник; 2 – бронебійний наконечник; 3 – кор.-пус; 4 – роз’ємне провідне кільце з трьох секторів; 5 – обтюраторний поясочок; 6 – стабілізатор; 7 – трасер; а – газодинамічний отвір; б – скіс

Балістичний наконечник виготовлений з м’якшого матеріалу, ніж бронебійний сердечник, а при зустрічі з бронею “прилипає” до неї.

Корпус бронебійно-подкаліберного снаряда залишається перед бронею, а сердечник пробивши броню розлітається за бронею.

Роз’ємне провідне кільце складається з трьох окремих секторів, які зв’язані з корпусом снаряда упорним гребнем і скріплені між собою обтюраторним пояском.

Нахилені зуби на передніх гранях секторів виключають утикання снаряда при заряджанні.

Центрування снаряда у стволі забезпечується обтюратор-ним і мідними штіфтами стабілізатора.

Стійкість польоту снаряда забезпечується стабілізатором.

Більшість БПС мають у своїй донній частині трасер.

Трасер – червоного кольору, призначений для створення видимої вогневої траси польоту снаряда і необхідний для визначення відхилення снаряда від цілі та правильного корегування вогню. Він загоряється у каналі ствола від полум’я порохових газів бойового заряду і горить протягом 2-3 с.

Трасер складається із:

- гайки трасера;

- запалювача;

- трасуючої суміші.

Корпус гільзи основного заряду, що згорає, і циліндр додаткового заряду бронебійно-підкаліберного снаряда, що згорає, є частинами бойового порохового заряду.

Порядок укладання в лоток бронебійно-підкаліберного снаряда:

- укласти в лоток снаряд і просунути його вперед у казенник гармати;

- укласти в лоток заряд і просунути його назад, до упиран-ня в дно лотка;

- відсунути назад снаряд і укласти його у передньому (нижньому) напівлотку.

Бронебійно-підкаліберний снаряд укладається в передній напівлоток впритул своїм заднім торцем до вертикальної стінки виступу переднього напівлотка. Положення укладання по діаметру довільне. Після закриття лотка на защіпку снаряд утримується від осьового зсуву тільки за рахунок сил тертя, що виникають між поверхнею циліндра снаряда, що згорає, і гумовими амортизаторами захоплень.

Дії бронебійно-підкаліберного снаряда по цілі

Направляюче кільце складається із окремих секторів, які з’єднані із корпусом снаряда усталеною гребінкою і скріплені між собою обтюраторним пояском.

Нахилені зуби на передніх гранях секторів виключають утикання снаряда при заряджанні гармати. Центрування бронебійно-підкаліберного снаряда у каморі гармати забезпечуєть-ся обтюраторним пояском і мідними центрувальними штіфтами.

Після займання бойового порохового заряду на початку руху снаряда при вході його в циліндрову частину каналу ствола, обтюраторний поясок і мідні центрувальні штіфти обжимаються.

Під час руху снаряда по каналу ствола до його вильоту поясок виконує роль обтюратора. У каналі ствола центрування снаряда здійснюється роз’ємним провідним кільцем і опорними поверхнями лопатей стабілізатора. Провідне кільце сприймає тиск порохових газів і отримує разом зі снарядом обертальний рух від сили, що виникає при згоранні порохових газів через похилі отвори у секторах. При цьому момент обертання, що створюється, додає провідному кільцю і корпусу прокручуння, тобто невелике (близько 15 об/с.) обертання.

Після вильоту з каналу ствола під дією великої сили опору повітря і відцентрових сил обтюраторний поясок розривається і сек-тори відходять від корпуса. Сектори провідного кільця падають пе-ред танком на відстані 150-1000 м під кутом 2° до напрямку стріль-би, а корпус продовжує рух. Стріляти цими снарядами через голови своїх військ забороняється в секторі ±10° і на дальності до 1000-1300 м.

Завдяки скосам на стабілізаторі провертання, задане в каналі ствола, підтримується у польоті. Корпус стабілізується у польоті оперенням, а не обертанням, але він провертається для поліпшення кучності бою. Якби снаряд не мав провертання, то внаслідок наявності ексцентриситету (зсуву центра мас корпуса щодо геометричної осі) при дії будь-якої постійної випадкової сили у польоті він мав би однобічне відведення.

При попаданні в броню сердечник заглиблюється в її метал, а піддон залишається на зовнішньому боці, передаючи при цьому сердечнику частину енергії. Не зважаючи на малий діаметр на одиницю площі металу броні віддається велика кількість кінетичної енергії, що призводить до пробиття броньових плит більшої товщини, ніж це може зробити каліберний снаряд. Більшої бронепробиваємості сприяє матеріал сердечника, який поступається за твердістю тільки алмазу.

При пробитті броні снарядом ураження цілей у за броньо-ваному просторі забезпечується, в основному, розжареними оскол-ками снаряда і башти.

Бронепробивність визначається запасом кінетичної енергії снаряда у момент удару і площею його поперечного перетину.

Бронепробивність подкаліберного снаряда тим більша, чим більша швидкість і його маса в момент зустрічі та чим менше активної частини снаряда. Бронепробивність снаряда залежить також від конструкції снаряда і міцності матеріалу активної частини снаряда, міцності броні і кута зустрічі снаряда з бронею.