- •Бабірад і.В., Бокачов с.В., Глущенко в.С., Кривизюк л.П., Калитич в.М., Андреєв і.М.,
- •Розділ 1 загальні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2
- •2.1. Призначення та класифікація вибухових речовин
- •2.2. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів
- •2.3. Артилерійський постріл та його елементи
- •Питання для самоконтролю
- •3.1. Склад озброєння танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.2. Боєкомплект танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.3. Розміщення боєкомплекту в танках т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •Розділ 3
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 постріли до танкових гармат
- •4.1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда
- •Кумулятивний ефект
- •4.3. Призначення характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда
- •Загальний вигляд
- •4.4. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого пострілу 9м112м
- •Характеристика керованого пострілу 9м112м
- •4.5. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бойового порохового заряду
- •4.6. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривників і-238, в-429 (в-429е) і вс-5
- •4.7. Призначення, характеристика, будова та принцип дії донного п’єзоелектричного підривного пристрою 9є239
- •(Січення а-а, г-г)
- •(Січення б-б)
- •4.8. Призначення, характеристика, будова та принцип дії гальвано-ударної втулки
- •4.9. Маркування, окраса та індексація снарядів і зарядів
- •Маркування бронебійно-підкаліберного пострілу
- •Маркування бронебійно-кумулятивного пострілу
- •М аркування осколково-фугасного пострілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 патрони для вкладної гармати, зенітного кулемета, кулемета ккт, автомата і пістолета
- •5.1. Призначення, характеристика, будова 14,5-мм патронів до вкладної гармати 2х35
- •5.2. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 12,7-мм патронів до зенітного кулемета нсвт
- •5.3. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 7,62-мм патронів до кулемета ккт
- •5.4. Призначення, характеристика, будова, спорядження та збереження 5,45-мм патронів до автомата акс
- •5.5. Призначення, характеристика, будова спорядження та збереження 9-мм патронів до пістолета пм
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 ручна осколкова граната
- •6.1. Призначення, бойові властивості та будова гранати ф-1
- •6.2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати узргм (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
- •6.3. Робота частин і механізмів при метанні гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7
- •7.1. Технічний огляд боєприпасів, регламентні роботи з керованим пострілом 9м112м і ремонт боєприпасів та ракет
- •7.1.1. Технiчний огляд
- •Квалiфiкацiя характеру I ступеня корозії боєприпасів
- •7.1.2. Регламентні роботи з ракетами
- •Об’єм регламентних робіт
- •7.1.3. Ремонт боєприпасiв I ракет
- •7.2. Порядок огляду і сортування боєприпасів до стрільби
- •7.2.1. Порядок огляду боєприпасів до стрільби
- •7.2.2. Порядок сортування боєприпасів до стрільби
- •7.3. Поводження із боєприпасами
- •7.3.1. Закупорювання пострілів
- •7.3.2. При експлуатації снарядів забороняється:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 організація збереження, обліку та видачі боєприпасів
- •8.1 Організація зберігання, обліку та видачі боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.1. Організація зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.2. Зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.3. Видача боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.2. Організація збереження, обліку та видачі боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.1. Організація збереження боєприпасів у підрозділах військових частинах
- •8.2.2. Облік боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.3. Видача боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.3. Організація зберігання та обліку боєприпасів у бойових машинах і транспортних засобах
- •8.3.1. Організація зберігання та обліку боєприпасів
- •8.3.2. Облік боєприпасів
- •8.4. Організація збереження, видачі та обліку боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.1. Організація збереження боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.2. Облік боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.3. Видача боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.5. Організація контролю за збереженням, обліком боєприпасів
- •Висновки
- •Додатки
- •Методика вивчення пострілів для танкових гармат
- •Методика вивчення пострілів для стрілецької зброї і гранат
- •Методика вивчення підготовки боєприпасів до стрільби
8.1 Організація зберігання, обліку та видачі боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
8.1.1. Організація зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
Боєприпаси у військах зберігаються на артилерійських складах або у парках бойових машин.
Боєприпаси на артилерійських складах зберігаються в опалювальних або неопалювальних сховищах наземного, напівпідземного типу окремо один від одного за зразками ракетно-артилерійського озброєння і майна.
Всі місця зберігання боєприпасів облаштовуються блискавкозахистом і в протипожежному відношенні.
Сховища з боєприпасами повинні забезпечувати:
- надійне зберігання боєприпасів;
- зручність для спостерігання за боєприпасами і виконання робіт щодо підтримання їх у постійній бойовій готовності.
Боєприпаси на складі повинні розміщуватися штабелями за номенклатурами і партіями збирання.
На складі військової частини з метою оперативної видачі дозволяється штабеля з боєприпасами укладати по підрозділах.
Боєприпаси зберігаються у штатній справній тарі. Марку-вання на тарі повинно відповідати відомостям, нанесеним на укладені в ній боєприпаси.
Боєприпаси при зберіганні розміщуються так, щоб було можливо контролювати їх технічний стан, вести облік, прийом та видачу. У сховищах з боєприпасами навпроти кожних дверей повинні влаштовуватися робочі проходи шириною не менше 1,5 м, всередині або уздовж однієї із стін – не менше 1,25 м, уздовж стін – оглядові проходи шириною не менше 0,6 м.
Ящики з боєприпасами укладаються кришками догори та маркуванням у бік проходу. Штабеля укладаються на антисептовані стандартні дерев’яні підставки решітчастого типу розміром 18х18 см або 27х27 см. За відсутності стандартних підставок дозволяється укладати штабеля на дерев’яні бруси або бетонні блоки висотою не менше 18 см. Висота штабелів не повинна перевищувати 3,5 м та забезпечувати допустиме навантаження на квадратний метр підлоги сховища, вказане у паспорті сховища.
Для забезпечення провітрювання у сховищах між верхніми рядами штабелів та стелею (дахом) необхідно залишати вільний простір не менше 0,6 м.
Для провітрювання складів (сховищ) установлюються ґратчасті двері, що замикаються, а на вікнах і вентиляційних люках установлюються металеві ґрати та сітки, розміри чарунок ґратчастих дверей і ґрати повинні бути не більше 150х150 мм, товщина прута – не менше 10 мм. Прути зварюються у кожному перехрещенні.
Сховища зі стрілецькими боєприпасами, що розташову-ються на території парків, а також у зоні продовольчих, речових та інших складів для зберігання матеріальних засобів, огороджуються додатковим подвійним огородженням (колючим дротом) та уособлюються в окремий пост.
Обладнання постів з охорони складів (сховищ) зі стрілецькими боєприпасами здійснюється згідно з вимогами Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
Боєприпаси зберігаються окремо від зброї у приміщеннях з капітальними стінами та окремими вхідними воротами (дверима).
Ящики з ручними гранатами зберігаються в окремих приміщеннях складу (сховища) і пломбуються за периметром середини ящика. Ящики з набоями у заводській герметичній упаковці повинні бути ошиновані або бути опломбовані за периметром ящика.
Боєприпаси до стрілецької зброї та протитанкових засобів розсипом зберігаються у металевих коробках, які закладаються у металеві ящики або шафи, що замикаються і пломбуються або запечатуються. У кожну металеву коробку вкладаються ярлики із зазначенням кількості патронів, дати їх перерахування і особистим підписом відповідальної особи.
Під час зберігання боєприпасів і ракет необхідно керуватися вимогами сумісного зберігання ракет і боєприпасів.
Дозволяється сумісне зберігання:
- патронів стрілецької зброї, ручних гранат і запалів до них, ПТКР, зенітних керованих ракет ближньої дії, реактивних боєприпасів (реактивних снарядів, гранатометних пострілів, реактивних протитанкових гранат), остаточно та неостаточно споряджених снарядів і мін всіх видів та пострілів до них, елементів динамічного захисту танків;
- освітлювальних і сигнальних патронів, наземних сигна-лів, шашок, імітаційних вибуху артилерійських снарядів, імітаційних засобів, імітаторів атомного вибуху, вибухових пакетів тощо.
Боєприпаси кожної із вказаних груп повинні розміщуватися в окремих сховищах. Сумісне зберігання боєприпа-сів різних груп забороняється.
Стріляні гільзи зберігаються у запечатаних (опломбованих) ящиках з описом із зазначенням кількості кожної номенклатури і виробничих даних, зазначених на них, і у міру їх накопичення (але не рідше одного разу на півроку) здаються на склад РАО з’єднання або об’єднання.
Особи для роботи на складі РАО призначаються наказом командира військової частини на період навчання після перевірки їх морально-ділових якостей атестаційною комісією військової частини (із залученням фахівців виховної роботи і спеціалістів медичних органів) та узгодження з підрозділом військової контррозвідки СБУ, органами МВС України.
Для проведення робіт зі зброєю та боєприпасами призначаються найбільш дисципліновані військовослужбовці, які не мають дисциплінарних стягнень за грубі порушення військової дисципліни. Перед роботою на складі (сховищі) ці особи повинні бути проінструктовані начальником складу. Забороняється призначати для робіт на складах РАО військовослужбовців, які залучаються до їх охорони.
Роботи в складських сховищах і приміщеннях виконуються за вказівкою начальника служби РАО під наглядом начальника складу.
Після закінчення робіт ключі від складу (сховища) здаються начальником складу (сховища) черговому складів РАО або начальнику варти в запечатаному пеналі. Запасні ключі від складу (сховища) зі зброєю та боєприпасами зберігаються в таємній частині військової частини в пеналі, запечатаному печаткою начальника складу РАО. Видача запасних ключів проводиться тільки за розпорядженням командира військової частини. Забороняється під час запечатування сховищ залишати незапечатаними ящики зі зброєю, гранатами, боєприпасами.
Особи, які відвідують склад РАО, реєструються начальником складу в книзі відвідувань та обліку робіт на складі (сховищі) із зазначенням мети відвідування, а також зазначається:
- дата і час відвідування складу (сховища), початок роботи;
- мета відвідування, військове звання, прізвище, ім’я, по батькові осіб, які залучаються для робіт або відвідують склад (сховище);
- ставиться підпис осіб, які залучались для робіт на складі (сховищі).
Біля входу на склад (сховище) РАО обладнується робоче місце начальника складу і огороджується майданчик для осіб, які прибули на склад. Між дерев’яною огорожею майданчика і штабелем (ящиками, ставницями) зі зброєю та боєприпасами залишається прохід не менше 1 м.
На робочому місці начальника складу (сховища) повинне бути таке обладнання та документація:
- табурет і тумбочка (стіл) з ящиком для зберігання облікових документів, що замикається;
- переносна драбина з площадкою для зняття і укладки ящиків верхніх рядів штабелів;
- робочий інструмент, електричний ліхтар;
- засоби пожежогасіння, телефонний апарат із виходом на комутатор військової частини;
- книга обліку за номерами і закріплення озброєння та техніки (форма 28), яка наведена в наказі Міністра оборони СРСР 1979 року № 260 “Про введение в действие руководства по учету вооружения, техники, имущества и других материальных средств в Вооруженных Силах СССР” далі наказ МО СРСР № 260;
- книга відвідувань та обліку робіт на складі (сховищі);
- книга перевірки стану складу (сховища);
- книга огляду, перевірки наявності, стану збереження зброї та боєприпасів на складі військової частини;
- журнал інструктажу під час проведення робіт на складі (сховищі) РАО.
На дошці документації начальника складу (сховища) розташовуються такі документи:
- виписка з наказу про допуск особового складу до робіт на складі;
- інструкція про порядок провітрювання;
- інструкція про порядок утримування сховищ і зброї (боєприпасів), які в них зберігаються;
- інструкція щодо заходів пожежної безпеки;
- інструкція про порядок прийому та здачі сховищ;
- інструкція щодо перевірки охоронної сигналізації;
- опис внутрішнього обладнання, інвентарю та інструмент-ту;
- паспорт сховища.
Зазначені інструкції розробляються начальником служби РАО військової частини і затверджуються командиром військової частини.
Начальник складу РАО у дні робіт на складі перед його розпечатуванням (запечатуванням) перевіряє стан відбитків усіх печаток, відтиски пломб, стан огородження та освітлення, замків, дверей, сигналізації, засобів пожежогасіння і дотримання заходів пожежної безпеки, цілісність стін, вікон, даху і перекриття стелі, про що здійснює запис у книзі перевірки стану складу (сховища). У разі виявлення недоліків начальник складу доповідає про них начальнику служби РАО, начальнику варти і вживає заходи щодо їх усунення.
Під час проведення службовими особами оглядів, перевірок наявності, стану зберігання зброї та боєприпасів на складі військової частини у книзі огляду, перевірки наявності, стану збереження зброї та боєприпасів на складі військової частини здійснюється запис.
У разі спільного розміщення складів РАО декількох військових частин в одній складській зоні організовується цілодобове чергування. Черговими складів РАО призначаються особи тільки із числа начальників складів РАО, які в цьому разі від несення інших нарядів звільняються.
Інструкція чергового складів і решта необхідної документації розробляється начальником служби РАО з’єднання і затверджується заступником командира з’єднання з озброєння.
Для несення чергування обладнується контрольно-пропускний пункт із засобами зв’язку зі штабом з’єднання і начальником варти. Крім того, у цьому приміщенні встановлюється шафа для зберігання ключів від сховищ, яка обладнується сигналізацією з виводом до начальника варти.
Вхідні двері контрольно-перепускного пункту повинні бути постійно замкнені і мати надійний внутрішній засув.
