- •Бабірад і.В., Бокачов с.В., Глущенко в.С., Кривизюк л.П., Калитич в.М., Андреєв і.М.,
- •Розділ 1 загальні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2
- •2.1. Призначення та класифікація вибухових речовин
- •2.2. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів
- •2.3. Артилерійський постріл та його елементи
- •Питання для самоконтролю
- •3.1. Склад озброєння танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.2. Боєкомплект танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.3. Розміщення боєкомплекту в танках т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •Розділ 3
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 постріли до танкових гармат
- •4.1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда
- •Кумулятивний ефект
- •4.3. Призначення характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда
- •Загальний вигляд
- •4.4. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого пострілу 9м112м
- •Характеристика керованого пострілу 9м112м
- •4.5. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бойового порохового заряду
- •4.6. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривників і-238, в-429 (в-429е) і вс-5
- •4.7. Призначення, характеристика, будова та принцип дії донного п’єзоелектричного підривного пристрою 9є239
- •(Січення а-а, г-г)
- •(Січення б-б)
- •4.8. Призначення, характеристика, будова та принцип дії гальвано-ударної втулки
- •4.9. Маркування, окраса та індексація снарядів і зарядів
- •Маркування бронебійно-підкаліберного пострілу
- •Маркування бронебійно-кумулятивного пострілу
- •М аркування осколково-фугасного пострілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 патрони для вкладної гармати, зенітного кулемета, кулемета ккт, автомата і пістолета
- •5.1. Призначення, характеристика, будова 14,5-мм патронів до вкладної гармати 2х35
- •5.2. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 12,7-мм патронів до зенітного кулемета нсвт
- •5.3. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 7,62-мм патронів до кулемета ккт
- •5.4. Призначення, характеристика, будова, спорядження та збереження 5,45-мм патронів до автомата акс
- •5.5. Призначення, характеристика, будова спорядження та збереження 9-мм патронів до пістолета пм
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 ручна осколкова граната
- •6.1. Призначення, бойові властивості та будова гранати ф-1
- •6.2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати узргм (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
- •6.3. Робота частин і механізмів при метанні гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7
- •7.1. Технічний огляд боєприпасів, регламентні роботи з керованим пострілом 9м112м і ремонт боєприпасів та ракет
- •7.1.1. Технiчний огляд
- •Квалiфiкацiя характеру I ступеня корозії боєприпасів
- •7.1.2. Регламентні роботи з ракетами
- •Об’єм регламентних робіт
- •7.1.3. Ремонт боєприпасiв I ракет
- •7.2. Порядок огляду і сортування боєприпасів до стрільби
- •7.2.1. Порядок огляду боєприпасів до стрільби
- •7.2.2. Порядок сортування боєприпасів до стрільби
- •7.3. Поводження із боєприпасами
- •7.3.1. Закупорювання пострілів
- •7.3.2. При експлуатації снарядів забороняється:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 організація збереження, обліку та видачі боєприпасів
- •8.1 Організація зберігання, обліку та видачі боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.1. Організація зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.2. Зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.3. Видача боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.2. Організація збереження, обліку та видачі боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.1. Організація збереження боєприпасів у підрозділах військових частинах
- •8.2.2. Облік боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.3. Видача боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.3. Організація зберігання та обліку боєприпасів у бойових машинах і транспортних засобах
- •8.3.1. Організація зберігання та обліку боєприпасів
- •8.3.2. Облік боєприпасів
- •8.4. Організація збереження, видачі та обліку боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.1. Організація збереження боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.2. Облік боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.3. Видача боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.5. Організація контролю за збереженням, обліком боєприпасів
- •Висновки
- •Додатки
- •Методика вивчення пострілів для танкових гармат
- •Методика вивчення пострілів для стрілецької зброї і гранат
- •Методика вивчення підготовки боєприпасів до стрільби
7.2. Порядок огляду і сортування боєприпасів до стрільби
7.2.1. Порядок огляду боєприпасів до стрільби
Боєприпаси перед стрільбою оглядаються з метою виявлення і вилучення пострілів, непридатних до стрільби. До них відносяться артилерійські постріли, в яких:
- не угвинчені підривники (не приведені в остаточно споряджений вигляд) або підривники вигвинтилися із корпусів;
- пошкоджена (зірвана, продавлена, проколота) мембрана підривника;
- підривники мають сліди ударів;
- погнуті балістичні наконечники або ослаблено їх кріп-лення;
- підтікання вибухової речовини з корпуса снаряда;
- корпус снаряда має тріщини;
- снаряд висмикується рукою з гільзи;
- є забоїни і вм’ятини гільзи, що заважають заряджанню;
- гільза на дні або біля дна має тріщини.
Несправні артилерійські постріли здаються на склади артилерійського озброєння.
7.2.2. Порядок сортування боєприпасів до стрільби
Сортування боєприпасів проводиться перед загрузкою артпострілів у танк.
Сортування боєприпасів проводиться в наступній послідовності за:
- призначенням снарядів;
- партіями бойових зарядів (пороху);
- партіями снарядів;
- ваговими знаками снарядів.
Заряди різних партій можуть давати різні початкові швидкості, тому для виконання однієї стрільби підбирають заряди однієї партії.
Заряди, маркування яких різниться лише за номером партії збірки пострілів на артилерійській базі, вважаються такими, що належать до однієї партії.
Сортування снарядів спочатку проводять за партіями, потім за ваговими знаками. Снаряди, різні на один ваговий знак, можна, як виняток об’єднювати в одну групу.
Сортування бойових зарядів за партіями має важливіше значення, ніж сортування снарядів за ваговими знаками.
При сортуванні артилерійських пострілів користуються маркування, що наноситься на елементи пострілу та закупорювальні ящики.
7.3. Поводження із боєприпасами
7.3.1. Закупорювання пострілів
Постріли (снаряди і заряди), укладені в пенали і футляри, зберігаються і транспортуються у дерев’яних закупорювальних ящиках багаторазового використання.
Категорично забороняється транспортувати постріли без закупорювання (у несправному і некомплектному закупорюванні). У ящиках, пеналах і футлярах снаряди і заряди закріплюються спеціальною арматурою, підтискаються вкладишами і кришка-ми ящиків, чим забезпечується збереження пострілів при зберіган-ні, завантаженні, розвантаженні і транспортуванні.
В ящику заряд у гільзі з корпусом, що згорає, поміщений в паперовий пенал, а додатковий заряд з бронебійно-підкаліберним снарядом – у металевий або паперовий футляр.
Кумулятивний і осколково-фугасний снаряди укладають-ся в ящики без футлярів.
Ящики, з укладеними у них пеналами, футлярами і повним комплектом дерев’яних вкладишів необхідно зберігати, оскільки вони підлягають поверненню на склади боєприпасів для повторного використання.
Боєприпаси вимагають особливо обережного поводження. Заходи безпеки при поводженні з боєприпасами повинні неухильно виконуватися незалежно від умов і терміновості робіт.
Постріли при правильному поводженні з ними безпечні і безвідмовні у дії. Порушення правил поводження з пострілами може призвести до пошкодження гармати, а також до передчасного розриву снаряда у каналі ствола або на траєкторії польоту.
Для завантаження у машину постріли подаються в остаточно спорядженому у закупорюваному вигляді.
Відповідність пострілів гарматі визначається за маркуванням на ящиках, бойових зарядах і снарядах.
Постріли необхідно витягувати із закупорювання обережно, щоб виключити можливість їх падіння.
При спорядженні пострілів необхідно стежити, щоб втулка ГУВ-7 не виступала за зріз піддону і не западала більш ніж на 0,5 мм і, щоб підривники були закручені до упору.
При розвантаженні боєприпасів з машини снаряди і заряди повинні бути укладені у футляри, пенали та ящики. Розвантаження боєприпасів безпосередньо на землю категорично забороняється.
Перед закупорюванням постріли необхідно оглянути, забруднені заряди і снаряди протерти досуха. Дефектні постріли відсортувати.
Зберігати і перевозити постріли з підривниками без ковпачків забороняється. При укладанні в ящик стежити за збігом маркування на пострілі, футлярі пенала та ящику.
Перед укладанням в ящик кожен бойовий заряд у гільзі з корпусом, що згорає, поміщають у металевий або паперовий пенал, а бронебійно-підкаліберний снаряд з додатковим зарядом – в металевий або паперовий футляр.
Постріли з розгерметизованими пеналами і футлярами використовувати у першу чергу.
Забороняється стріляти пострілами, в яких:
- підривники не закручені до упору в корпус снаряда;
- погнуті балістичні наконечники бронебійно-підкалібер-них снарядів або ослаблено їх кріплення;
- підривники мають дефекти (вм’ятини корпуса або запобіжного ковпачка, корозія, зірвані, продавлені або проколоті ковпачки);
- на корпусі гільзи, що згорає, є тріщини, забоїни, вм’ятини, що заважають заряджанню;
- порушено з’єднання корпуса гільзи з піддоном;
- бронебійно-підкаліберний снаряд не закріплений (є хиткість) або закріплений з перекосом у циліндрі, що згорає.
Снаряди і заряди з вказаними дефектами і, в першу чергу, снаряди з пошкодженими підривниками, повертаються на склад.
Якщо втулка ГУВ-7 виступає за донний зріз гільзи, її необхідно докрутити. Докручування підривників і втулок капсулів проводити під керівництвом артилерійського техніка на відстані не ближче 40 м від особового складу і техніки.
Не допускати ударів по пострілах. При падінні кумулятивних і осколково-фугасних снарядів на тверді предмети з висоти більше 1,5 м або на головну частину з будь-якої висоти їх необхідно повернути на склад.
Не допускати попадання на постріли снігу, дощу, граду. Замочені постріли підлягають вилученню з боєкомп-лекту машини і заміні.
Перед стрільбою (після тривалої перерви) необхідно:
- перевірити справність і чистоту боєприпасів;
- переконатися, що у каналі ствола гармати відсутні пісок, бруд, ганчір’я, мастила тощо, що можуть призвести до роздуття або розриву ствола і передчасного розриву снаряда;
- переконатися, що чохол з дульного ствола гармати знятий.
Допускається наявність чохла при стрільбі (якщо зняти його не дозволяє обстановка), проте при цьому на підривниках повинні бути запобіжні ковпачки.
Укладання пострілу з бронебійно-підкаліберним снарядом у лоток МЗ рекомендується проводити комплектно, тобто заряд і снаряд брати з одного ящика.
Перед завантаженням постріли очистити від мастила, піску, снігу і досуха протерти ганчіря’м, а денця гільз і втулки капсулів протерти ганчір’ям, змоченим у гасі або уайт-спіриті.
Категорично забороняється ставити бойові заряди на піддон вертикально. При завантаженні у машину запобіжні ковпачки на підривниках В-429Е повинні бути загорнуті, а крани встановлені на “О”.
При стрільбі категорично забороняється ставити бойові заряди на піддон вертикально. При завантаженні у машину запобіжні ковпачки на підривниках В-429Е мають бути закручені, а крани встановлені на “О”.
Якщо відбулася осічка, то не раніше ніж через 1 хв., не відкриваючи клин затвора, рукояткою повторного взводу звести ударник і здійснити його спуск. При повторенні осічок через 1 хв. після третього спуску необхідно відкрити клин і перезарядити гармату, узявши для заміни заряд з немеханізованої укладки. Снаряд при цьому залишається в стволі, а витягнутий заряд укладають у вільний лоток МЗ або у немеханізовану укладку і згодом повертають на склад боєприпасів. Відкривати клин при затяжному пострілі та осічці раніше, ніж через 1 хв. після останнього спуску забороняється.
Рух машини у колоні із зарядженою гарматою або снарядом, що залишився у каналі ствола гармати, забороняється.
Після стрільби стріляні піддони видаляються з лотків МЗ, укладаються у закупорювання з-під бойових пострілів і відправ-ляються на бази (склади).
