- •Бабірад і.В., Бокачов с.В., Глущенко в.С., Кривизюк л.П., Калитич в.М., Андреєв і.М.,
- •Розділ 1 загальні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2
- •2.1. Призначення та класифікація вибухових речовин
- •2.2. Класифікація артилерійських пострілів і снарядів
- •2.3. Артилерійський постріл та його елементи
- •Питання для самоконтролю
- •3.1. Склад озброєння танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.2. Боєкомплект танків т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •3.3. Розміщення боєкомплекту в танках т-64б, т-64бм “Булат” і т-84бм “Оплот”
- •Розділ 3
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4 постріли до танкових гармат
- •4.1. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-підкаліберного снаряда
- •4.2. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бронебійно-кумулятивного снаряда
- •Кумулятивний ефект
- •4.3. Призначення характеристика, будова та принцип дії осколково-фугасного снаряда
- •Загальний вигляд
- •4.4. Призначення, характеристика, будова та принцип дії керованого пострілу 9м112м
- •Характеристика керованого пострілу 9м112м
- •4.5. Призначення, характеристика, будова та принцип дії бойового порохового заряду
- •4.6. Призначення, характеристика, будова та принцип дії підривників і-238, в-429 (в-429е) і вс-5
- •4.7. Призначення, характеристика, будова та принцип дії донного п’єзоелектричного підривного пристрою 9є239
- •(Січення а-а, г-г)
- •(Січення б-б)
- •4.8. Призначення, характеристика, будова та принцип дії гальвано-ударної втулки
- •4.9. Маркування, окраса та індексація снарядів і зарядів
- •Маркування бронебійно-підкаліберного пострілу
- •Маркування бронебійно-кумулятивного пострілу
- •М аркування осколково-фугасного пострілу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 патрони для вкладної гармати, зенітного кулемета, кулемета ккт, автомата і пістолета
- •5.1. Призначення, характеристика, будова 14,5-мм патронів до вкладної гармати 2х35
- •5.2. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 12,7-мм патронів до зенітного кулемета нсвт
- •5.3. Призначення, характеристика, будова, збереження та спорядження 7,62-мм патронів до кулемета ккт
- •5.4. Призначення, характеристика, будова, спорядження та збереження 5,45-мм патронів до автомата акс
- •5.5. Призначення, характеристика, будова спорядження та збереження 9-мм патронів до пістолета пм
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6 ручна осколкова граната
- •6.1. Призначення, бойові властивості та будова гранати ф-1
- •6.2. Призначення, характеристика та будова запалу гранати узргм (уніфікований запал ручної гранати модернізований)
- •6.3. Робота частин і механізмів при метанні гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7
- •7.1. Технічний огляд боєприпасів, регламентні роботи з керованим пострілом 9м112м і ремонт боєприпасів та ракет
- •7.1.1. Технiчний огляд
- •Квалiфiкацiя характеру I ступеня корозії боєприпасів
- •7.1.2. Регламентні роботи з ракетами
- •Об’єм регламентних робіт
- •7.1.3. Ремонт боєприпасiв I ракет
- •7.2. Порядок огляду і сортування боєприпасів до стрільби
- •7.2.1. Порядок огляду боєприпасів до стрільби
- •7.2.2. Порядок сортування боєприпасів до стрільби
- •7.3. Поводження із боєприпасами
- •7.3.1. Закупорювання пострілів
- •7.3.2. При експлуатації снарядів забороняється:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8 організація збереження, обліку та видачі боєприпасів
- •8.1 Організація зберігання, обліку та видачі боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.1. Організація зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.2. Зберігання боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.1.3. Видача боєприпасів на складах ракетно-артилерійського озброєння
- •8.2. Організація збереження, обліку та видачі боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.1. Організація збереження боєприпасів у підрозділах військових частинах
- •8.2.2. Облік боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.2.3. Видача боєприпасів у підрозділах військових частин
- •8.3. Організація зберігання та обліку боєприпасів у бойових машинах і транспортних засобах
- •8.3.1. Організація зберігання та обліку боєприпасів
- •8.3.2. Облік боєприпасів
- •8.4. Організація збереження, видачі та обліку боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.1. Організація збереження боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.2. Облік боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.4.3. Видача боєприпасів під час проведення навчальних стрільб
- •8.5. Організація контролю за збереженням, обліком боєприпасів
- •Висновки
- •Додатки
- •Методика вивчення пострілів для танкових гармат
- •Методика вивчення пострілів для стрілецької зброї і гранат
- •Методика вивчення підготовки боєприпасів до стрільби
Додатки
Додаток 1
Методика вивчення пострілів для танкових гармат
Вивчення пострілів для танкових гармат здійснюється на розрізних і навчальних боєприпасах у наступній послідовності:
- типи пострілів, що знаходяться в боєкомплекті танка, їхні характеристики;
- загальний устрій пострілу танкових гармат;
- будова снарядів, їх бойові характеристики;
- будова і дія підривників;
- будова бойових зарядів;
- маркування, фарбування та індексація боєприпасів.
Пояснення типів боєприпасів боєкомплекту танка керівник розпочинає з визначення кожного типу, після чого переходить до роз’яснення про їх призначення, кількість і бойові характеристики. Доведення матеріалу керівник супроводжує показом на навчальних зразках, плакатах і малюнках.
Переходячи до вивчення пострілів, керівник розповідає і показує елементи пострілу, дає визначення пострілам унітарного (роздільного) гільзового заряджання. Після цього він переходить до вивчення снарядів у наступній послідовності: призначення снаряда, устрій снаряда, дія снаряда при зустрічі з перешкодою. При вивченні осколково-фугасної гранати розглядає сутність осколкової та фугасної дій і які установки підривника вони мають. Принцип дії по цілях осколково-фугасної гранати і бронебійних снарядів керівник пояснює за схемою, на плакатах і рисунках на дошці, а їх устрій – на розрізних зразках.
Вивчення будови керованої ракети здійснюється по плакатах (схемах), на макетах і діючих стендах. Під час вивчення керівник звертає увагу на будову, порядок перевірки і підготовки її до бойового застосування.
Приступаючи до вивчення підривників, керівник пояснює їх призначення і класифікацію за принципом дії, розташування і ступені захисту. Під час пояснення показує, що основою будови підривників є вогневий ланцюг, що забезпечує перетворення простих імпульсів (запалення, п’єзоефект) у початковий імпульс детонації, після чого переходить до вивчення будови і дії механізмів підривників, використовуючи для показу макети, навчальні розбірні підривники і плакати. По завершенні показує порядок установки підривників для забезпечення будь-якої дії снаряда, дає можливість кожному з тих, хто навчається, виконати ці операції і повідомляє про заходи безпеки при поводженні з підривниками.
При вивченні бойового заряду керівник доводить його призначення, розповідає і показує будову, використовуючи макети і плакати.
Переходячи до вивчення маркування, фарбування й індексації боєприпасів керівник пояснює, що постріли призначені для рішення визначених завдань, а тому мають відповідні знаки, якими є маркування, фарбування, індексація боєприпасів, після чого показує їх на снаряді, гільзі, упаковці. Під час показу звертає увагу на те, що постріли при завантаженні повинні підбиратися однієї партії, а снаряди – одного вагового знака. Фарбування снарядів поділяється на запобіжне і розпізнавальне. Індексація – це умовне скорочене позначення зразків озброєння.
У підсумку вивчення артилерійських пострілів до танкових гармат ті, хто навчається, повинні:
знати:
- типи пострілів, що знаходяться в боєкомплекті танка;
- загальну будову пострілів;
- бойові характеристики пострілів;
- будову та дію підривників;
- будову метальних (бойових) зарядів;
- маркування пострілів;
- будову і дію керованої ракети;
- правила поводження з пострілами;
вміти:
- розрізняти постріли за типами;
- оглядати і правильно поводитись з пострілами;
- готувати постріли до стрільби.
Додаток 2
