- •Об'єкт та предмет дисципліни соціально-політичні процеси
- •Категорії дисципліни соціально-політичні процеси
- •Основні сучасні напрямки досліджень соціально-економічних і політичних процесів
- •Загальнонаукові та конкретно предметні методи дослідження спп
- •Моделювання соціально політичних процесів
- •Системний аналіз соціально політичних процесів
- •Метод порівняльного аналізу соціально-політичних процесів
- •Структурно-функціональний аналіз соціально-політичних процесів
- •Сутність політики
- •11. Форми реалізації та напрямки політики.
- •Експертні методи дослідження соціально-політичних процесів
- •12. Основні функції політики.
- •13. Моделі соціального та політичного розвитку
- •14. Політика як суспільне явище
- •15. Політика як специфічна діяльність
- •16. Структура властивості та рівні організації політики
- •17. Політична система: поняття та структура:
- •19. Функції політичної системи:
- •21. Політи́чний режи́м
- •22. Тоталітарний політичний режим
- •23. Авторитаризм
- •24. Демократичний політичний режим
- •25. Держава як основний інститут політичної системи
- •26. Основні теорії влади
- •27. Природа влади
- •28. Поняття, сутність та структура політичної влади
- •29. Суб’єкти політичної влади
- •30. Легальність та легітимність політичної влади
- •31. Джерела та типи легітимної влади
- •32. Криза легітимності політичної влади : визначення та шляхи її подолання
- •33. Соціальне управління як особлива сфера людської діяльності та людських відносин
- •34.Понятя "еліта", "правляча еліта" сутність та відмінності
- •36.Способи рекрутування в еліту :система гільдій, антрепренерська система
- •38. Поняття політичного лідерства . Теорії лідерства
- •39. Функції політичного лідера
- •40. Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу
- •41. Різновиди політичної участі у сучасній політології
- •44. Звязок демократизації з модернізацією
- •45. Реформа, революція, переворот, трансформація, сенс, поняття та їх взаємовідношення
- •46. Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки та перспективи розвитку
- •47. Політичний конфлікт : поняття, сутність та ознаки
- •48. Причини виникнення та стадії розвитку політичних конфліктів
- •50.Методи вирішення політичних конфліктів
- •52. Причини та умови виникнення тероризму
- •53. Сутність, структура і рівні політичної свідомості
- •57 . Політична психологія : поняття, структура, функції
- •58. Політична ідеологія : поняття, сутність
- •59. Загальна характеристика основих ідеологічних течій
57 . Політична психологія : поняття, структура, функції
Політи́чна психоло́гія — сукупність відчуттів, емоцій, переживань, настроїв, пов'язаних з політичними явищами; у структурному вимірі, як ми зазначали, входить до сфери політичної свідомості. Це сукупність духовних утворень, яка сприяє виробленню у людини безпосередніх мотивів і установок політичної поведінки[
Структура політичної системи — це сукупність владних інститутів, що пов'язані між собою і створюють стійку цілісність. Головний єднальний компонент системи — політична влада, зосереджена в державі, політичних партіях і громадських організаціях. Влада — це елемент, джерело управління, основа розвитку й функціонування політичних систем. У найбільш загальному, спрощеному варіанті структура політичної системи складається з таких компонентів: 1) політичні відносини; 2) політичні інститути (організації; державно-правові органи, політичні рухи, масові суспільні організації! трудові колективи та об'єднання); 3) політико-правові норми; 4) політична свідомість і політична культура; 5) засоби масової інформації; 6) людина як політична істота — громадянин.
Основними функціями політичної системи є: 1) нормативно-стратегічна функція — це вироблення політичного курсу держави та визначення цілей і завдань розвитку суспільства; 2) організаційно-координуюча (тактична) функція — це організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм та узгодження роботи окремих елементів соціуму; 3) функція легітимізації — це діяльність, спрямована на узаконення політичної системи, на досягнення в її межах взаємної відповідності політичного життя, офіційної політики і правових норм; 4) функція політичної соціалізації — це залучення людини до політичної діяльності суспільства; 5) агрегуюча функція — це узагальнення та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення; 6) функція артикуляції полягає у пред'явленні інтересів та вимог до осіб, які виробляють політику та здійснюють державну владу; 7) стабілізаційна функція — це забезпечення стабільності та стійкості розвитку суспільної системи загалом. Функції політичної системи не є статичними, незмінними. Вони відзначаються динамічністю і розвитком з урахуванням особливостей політичного простору й часу, конкретно-історичної ситуації та умов, досягнутого рівня розвитку економіки, культури, політичної стабільності. Кожна функція розпадається на підфункції, що їх виконують різні політичні інститути.
58. Політична ідеологія : поняття, сутність
Політи́чна ідеоло́гія — система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, класів, націй, суспільства, політичних партій. Політична ідеологія може розглядатися як форма суспільної свідомості і як явище культури
Більшість учених вважають, що політична ідеологія є формою політичної свідомості. В широкому розумінні — це синтезована сукупність поглядів, що віддзеркалюють і захищають інтереси тієї чи тієї суспільної групи, її мету й завдання під час завоювання й утримання влади. У вужчому розумінні політична ідеологія — доктрина, яка обґрунтовує прагнення відповідної групи на владу або її використання і тому передбачає ту чи ту стратегію політичних дій. До струтктури політичної ідеології входять: 1) політичні ідеї; 2) політичні теорії, концепції, доктрини; 3) політичні ідеали, цінності, мрії, утопії; 4) оцінка політичних процесів; 5) гіпотези, гасла, програми. Розрізняють три рівні функціонування ідеології: 1) теоретико-концептуальний, який включає розробку та обґрунтування цілей, принципів, цінностей, ідеалів. На цьому рівні формується узагальнене уявлення групи про свої інтереси та цілі; 2) програмно-політичний, на якому загальні соціально-філософські принципи та ідеали перетворюються в конкретні програми, лозунги, гасла, документи, вимоги політичної еліти і являють собою ідейну основу для прийняття управлінських рішень та стимулювання політичної поведінки мас; 3) актуалізований (поведінковий), який свідчить про ступінь засвоєння громадянами цілей, вартостей, ідеалів, принципів політичної ідеології та їх втілення в тих чи інших формах політичної участі. Функції політичної ідеології Захисна функція. Вона передбачає захист інтересів та ідеалів класу (групи). У ній теоретично осмислюються і формулюються становище та потреби цих спільнот, що сприяє втіленню їхніх інтересів у життя, виробленню відповідних їм типів мислення, поведінки і програм діяльності. Пізнавальна функція. Її сутність - озброєння громадян знаннями про політичну дійсність, сприяння зростанню їхньої політичної культури. Соціально-регулююча функція. Політична ідеологія сприяє формуванню і координуванню відносин між соціальними спільнотами за певними принципами, впливає на реалізацію соціально-економічних, політичних та і нши х програм розвитку суспільства, на політичну активність і соціальний вибір громадян. Завдяки цьому вона стає засобом згуртування певної групи та її прихильників, чинником налагодження стосунків між об’єднаннями людей. Політична ідеологія реалізується в доктринах, які виправдовують прагнення певних суспільних сил до завоювання та використання влади і намагаються відповідно до цього підпорядкувати громадську думку. До традиційних соціально-політичних ідей і течій належать лібералізм, консерватизм, соціалізм, соціал-демократизм, релігійні концепції та доктрини.
