- •Об'єкт та предмет дисципліни соціально-політичні процеси
- •Категорії дисципліни соціально-політичні процеси
- •Основні сучасні напрямки досліджень соціально-економічних і політичних процесів
- •Загальнонаукові та конкретно предметні методи дослідження спп
- •Моделювання соціально політичних процесів
- •Системний аналіз соціально політичних процесів
- •Метод порівняльного аналізу соціально-політичних процесів
- •Структурно-функціональний аналіз соціально-політичних процесів
- •Сутність політики
- •11. Форми реалізації та напрямки політики.
- •Експертні методи дослідження соціально-політичних процесів
- •12. Основні функції політики.
- •13. Моделі соціального та політичного розвитку
- •14. Політика як суспільне явище
- •15. Політика як специфічна діяльність
- •16. Структура властивості та рівні організації політики
- •17. Політична система: поняття та структура:
- •19. Функції політичної системи:
- •21. Політи́чний режи́м
- •22. Тоталітарний політичний режим
- •23. Авторитаризм
- •24. Демократичний політичний режим
- •25. Держава як основний інститут політичної системи
- •26. Основні теорії влади
- •27. Природа влади
- •28. Поняття, сутність та структура політичної влади
- •29. Суб’єкти політичної влади
- •30. Легальність та легітимність політичної влади
- •31. Джерела та типи легітимної влади
- •32. Криза легітимності політичної влади : визначення та шляхи її подолання
- •33. Соціальне управління як особлива сфера людської діяльності та людських відносин
- •34.Понятя "еліта", "правляча еліта" сутність та відмінності
- •36.Способи рекрутування в еліту :система гільдій, антрепренерська система
- •38. Поняття політичного лідерства . Теорії лідерства
- •39. Функції політичного лідера
- •40. Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу
- •41. Різновиди політичної участі у сучасній політології
- •44. Звязок демократизації з модернізацією
- •45. Реформа, революція, переворот, трансформація, сенс, поняття та їх взаємовідношення
- •46. Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки та перспективи розвитку
- •47. Політичний конфлікт : поняття, сутність та ознаки
- •48. Причини виникнення та стадії розвитку політичних конфліктів
- •50.Методи вирішення політичних конфліктів
- •52. Причини та умови виникнення тероризму
- •53. Сутність, структура і рівні політичної свідомості
- •57 . Політична психологія : поняття, структура, функції
- •58. Політична ідеологія : поняття, сутність
- •59. Загальна характеристика основих ідеологічних течій
19. Функції політичної системи:
Функції політичної системи — основні напрями впливу політичної системи на політичне життя суспільства. 1) нормативно-стратегічна функція — це вироблення політичного курсу держави та визначення цілей і завдань розвитку суспільства;
2) організаційно-координуюча (тактична) функція — це організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм та узгодження роботи окремих елементів соціуму;
3) функція легітимізації — це діяльність, спрямована на узаконення політичної системи, на досягнення в її межах взаємної відповідності політичного життя, офіційної політики і правових норм;
4) функція політичної соціалізації — це залучення людини до політичної діяльності суспільства;
5) агрегуюча функція — це узагальнення та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення;
6) функція артикуляції полягає у пред'явленні інтересів та вимог до осіб, які виробляють політику та здійснюють державну владу;
7) стабілізаційна функція — це забезпечення стабільності та стійкості розвитку суспільної системи загалом.
20. Типологія політичних систем: Залежно від типу політичного режиму політичні системи поділяють на:
1) демократичні (забезпечує пріоритет прав особистості, контроль суспільства над владою);
2) тоталітарні (характерно повне підпорядкування особистості й суспільства владі, регламентація і контроль за всіма сферами життя людей з боку держави);
3) авторитарні (грунтується на необмеженій владі однієї особи чи групи осіб при збереженні деяких економічних, громадянських, духовних свобод для громадян); За характером взаємодії з зовнішнім середовищем розрізняють: 1) відкриті системи (активно обмінюються ресурсами із зовнішнім світом, успішно засвоюють передові цінності інших систем, вони рухливі й динамічні. Прикладами закритих систем можуть служити колишні країни соціалізму (СРСР, Угорщина, Болгарія та ін.). Розвинути демократичні держави Заходу являють собою приклад відкритих політичних систем). 2) закриті системи (мають обмежені зв'язки із зовнішнім середовищем, вони несприйнятливі до цінностей інших систем і самодостатні, тобто ресурси розвитку знаходяться усередині таких систем). Типологію політичних систем за характером цінностей запропонував американський політолог Алмонд Габріель. Він розрізняв чотири типи:
1. Англо- американська
2. континентально-європейська
3. доіндустріальні та частково індустріальний тип \
4. тоталітарну
21. Політи́чний режи́м
Політи́чний режи́м — характерний тип, характер влади в країні; сукупність засобів і методів здійснення політичної влади, яка відображає характер взаємовідносингромадян і держави.
Політичний режим визначається способом і характером формування представницьких установ, органів влади, співвідношенням законодавчої, виконавчої і судової влади, центральних і місцевих органів, становищем, роллю та умовами діяльності громадських організацій, рухів, партій, правовим статусом особи, ступенем розвиткудемократичних свобод.
Якісними характеристиками політичного режиму є:
- Обсяг прав і свобод людини; - Методи здійснення державної влади; - Характер взаємовідносин між державою і суспільством; - Наявність або відсутність можливості суспільства впливати на прийняття політичних рішень; - Способи формування політичних інститутів; - Методи вироблення політичних рішень.
