20. Динаміка розвитку інтелектуальних функцій студентської молоді.

У розвитку інтелекту з 18 до 35 років розрізняють два мікроперіоди: від 18 до 25 років та від 26 до 35 років. Кожний з періодів визначається різними темпами та швидкістю розвитку психічних функцій та інтелекту в цілому. Перший період характеризується неперервною пульсацією та ритмічністю у розвитку так званих інтелектуальних функцій та інтелекту в цілому. У другому періоді з 26 р спостерігаються повільніші зміни в розвитку зазначених функцій. 2 невеликі спади – 28, 31 р

У першому періоді особливо помітні пульсації у мисленні та пам'яті. Спади в мисленні безперервно змінюються підйомами приблизно через три роки. В подальшому зміни мають більш однорідну спрямованість.

Зміни пам'яті у першому періоді також мають ритмічний характер, однак коливання тут не такі значні, як у мисленні. Період коливань охоплює приблизно чотири роки. Зміни уваги у першому періоді також мають характер коливань. У перші чотири роки (18—21 років) коливання набувають значущості.

3 26 до 30 р відбувається поступове зниження пам’яті.

Отже, період з 18 до 25 років (пізня юність, або рання зрілість) характеризується найбільшими змінами, що визначаються високими показниками розвитку інтелектуальних функцій.

Увага: 1 період – характерині коливання, особливо 17-21 р. 26-29 – підйом уваги. Максимал 30-33, потім спад.

18-35(пізня юність) найб зміна у інтелектуальній функції. 18,22,24, 25 – максимум розвитку інтелекту, далі-процес стабілізації, що супроводжується підвищенням рівня вербального інтелекту. Найвищий рівень вербал інтелекту-30, пояснюється накопиченням знань, життєвого досвіду.

Для невербального інтелекту також характерні циклічність та мінливість. Розбіжності в рівнях розвитку вербального і невербального інтелекту високозначущі. У подальшому віці спостерігається зменшення розбіжностей між рівнями розвитку вербального та невербального інтелекту. Рівень невербального інтелекту набуває усталеного характеру.

Пам’ять: максимальна – до 23 р.після- інтенсивність менша. Пік – між 2 роками. Увага: активно- до 27-29р, проміжок – 2 р.

Мікроперіоди: 18-25 – високий розвиток мислення, пам’яті,низький рівень розвитку уваги. 26-29р найнижчий розвиток мислення, пам’яті, високий рівень уваги. 30-33р – високий розвиток пам’яті, мислення, уваги.34-35 – спад психол функцій  наступна вікова група.

Пам’ять випереджає мислення на 1 рік.

21-24 р високий рівень збудженості

21. Характеристика емоційної сфери студентів

Студентський вік припадає на час фізичного розквіту особистості. У цей період спостерігається найбільша пластичність і переключення у формуванні склад­них психомоторних та інших навичок. Динаміка збудження і гальмування зростає.

Посилюється інтерес до морал проблем, студент рішучий, ініціативний, високий рівень володіння собою.

Це пора самореалізації і самооцінки(шляхом порівняння ідеального «я» з реальним). Усвідомлення індивідуальності, неповторності, сформований образ власного «я».

16-17р – форм теорет тип мислення. З’являється запас знань – вагоме місце теорет знань. Види теорет знань складають об’єктивну частину світогляду, яка впливає на суб’єкт(почуття, погляди, переконання)

Тищенко, Степаненко: х-р світогляду впливає на естетичні погляди( синтез знань і життєвого досвіду, власної практичної д-сті)

70-80 рр – пік становлення особистості – 18-19 р

90-ті – 24-26рр.

Становлення самосвідомості актуалізує важливі, але часто суперечливі потреби( потреба у спілкування та усамітненні)

Є чітко сформоване коло ведучих мотивів, які визначають почуття, інтерес, прагнення до диференційованих видів діяльності.

Чітко сформований образ «я»чітко сформоване коло мотивів позначена спрямованість до виконання д-сті.

У старшому юнацькому віці формується морально-психологічний ідеал людини, який регулює навчання і поведінку. Лише незначна частина студентів першого курсу має чітке уявлення про ідеал і прагне до самовдосконалення відповідно до цього ідеалу.