29. Поняття як структурний компонент змісту освіти. Види понять.

Поняття - основна форма знань, що відображає істотні, необхідні ознаки і відношення предметів та явищ.  Зміст поняття - сукупність істотних ознак, властивостей і відношень предмета думки, відображених у поняттях. Обсяг поняття - розмаїття предметів, кожний з яких має ознаки, відображені у змісті поняття (наприклад, кінематика - розділ механіки, який вивчає рух тіл, незалежність від часу величин, що характеризують рух і взаємозв'язок між ними).  Основні поняття- поняття, які відбивають основний зміст науки і її структуру.

Другорядні поняття- відбивають другорядні аспекти матеріалу. Не є предметом довгочасного запам*ятовування.

-абсолютна більшість основних понять не є універсальними в ПВШ.

-в складі ПВШ велика кількість другорядних понять, які підлягають довгочасному запам*ятовуванню.

-велика кількість понять емпіричних.

Залежно від обсягу абстрагування.

1. Поняття одиничні, які мають мінімальний обсяг абстрагування. В більшості випадків ці поняття емпіричні.

2. Поняття узагальнюючі. Мають більший обсяг абстрагування.

   1. Емпіричні та теоретичні ознаки притаманні (раб).

   2. Ближче знаходяться до групи теоретичних. Власне поняття (аристократія). Таких понять надзвичайно мало.

3. Міжпредметні поняття. Обсяг абстрагування найбільш високий. Повинні бути обов*язково теоретичними.

4. Категоріальні поняття. Найбільш високий рівень абстрагування. Всі поняття-теоретичні.

   1. Запозичені з філософії, доповн власними поняттями. Фігурують у складі методолог знань будь-якої науки.

   2. Поняття, що від обр загальну сутність і структурну побудову науки.

Галузинський. Поняття методологічні, процесуальні, суттєві.

31.Навички і уміння як структурний компонент змісту освіти

Зміст освіти – це чітко окреслене коло знань, умінь, навичок і компетенцій, якими людина оволодіває шляхом навчання у навчальному закладі.

Відомі різні розуміння понять навичок та вмінь, а також взаємозв'язків між ними. Одні вважають, що уміння - результат виробленої системи навичок (М.Груздєв); другі, навпаки, схильні вважати навички системою умінь (П.Шимбирєв, Р.Лемберг); треті схильні розглядати навички як удосконалені в результаті багатьох вправ і доведені до автоматизму вміння (І.Каюров). Однак останнім часом прийнято вважати, що уміння - це здатність до виконання складних комплексних дій на основі засвоєних знань, досвіду, навичок. Такі дії у своїй основі є творчими і не можуть бути автоматизованими. Вони включають у себе: знання основ дії (поняття, закони, теорії); способи виконання їх; зміст і послідовність (правила, прийоми); призначення необхідного обладнання (інструменти, прилади, апаратура); навички поводження з ними; практичний досвід виконання аналогічних дій; елементи творчих підходів, чуттєвого досвіду. Формуються вміння шляхом виконання різноманітних вправ, які створюють можливість виконання дій не тільки в звичних, але й у змінених умовах.

Навички - сформовані шляхом частого повторення дії, для яких властивий високий ступінь освоєння і відсутність поелементної свідомої регуляції. Розрізняють перцептивні, інтелектуальні та рухові навички. Перцептивні- автоматизовані чуттєві відображення властивостей і характеристик добре знайомого, неодноразово сприйнятого раніше предмета. Інтелектуальні - автоматизовані прийоми, способи розв'язання відомої раніше задачі. Рухові - звичні автоматизовані впливи на зовнішній об'єкт із допомогою рухів з метою його перетворення. Вони включають у себе перцептивні та інтелектуальні навички і регулюються ними на основі автоматизованого відображення предмета, умов і порядку здійснення актів дії, спрямованої на перетворення реальних об'єктів. Процес формування навичок передбачає визначення їхніх компонентів і таке оволодіння операцією, яке дозволяє досягнути найвищих показників на основі вдосконалення і закріплення зв'язків між компонентами, їхньої автоматизації і високого рівня готовності дії до відтворення. На формування навичок впливають такі чинники: а) мотивація, научуваність, вправи, прогрес у засвоєнні, підкріплення, формування в цілому чи по частинах; б) рівень розвитку учня, його знання, уміння, спосіб пояснення змісту операції, зворотний зв'язок - тобто все, що сприяє розумінню змісту операції; в) повнота вияснення змісту дії, поступовість переходу (величина стрибків) від одного рівня оволодіння до другого за певними показниками (автоматизованість, інтеріоризованість, швидкість та ін.).