- •1. Суспільні та науково-технічні чинники розвитку системи вищої школи.
- •2.Сучасний розвиток системи во
- •4. Синергетичний підхід і системний аналіз у сучасній освіті. Інтегративний тип пізнання.
- •5. Об’єкт і предмет дослідження пвш. Теоретична і прикладна функції пвш.
- •6. Категоріально-понятійний апарат
- •7. Сутність і закономірності педагогічного процесу в вищій школі
- •8. Рівні, ступені та кваліфікації во
- •9. Стандарти освітньої діяльності та вищої освіти. Типи внз
- •10. Методологія педагогіки вищої школи.
- •11. Класифікація видів методологічних знань
- •12.Змістовні характеристики загальнонаукових та конкретно-наукових методологічних підходів.
- •14. Класифікація методів наукового дослідження
- •15. Характеристика теоретичних методів наукового дослідження
- •16. Характеристика емпіричних методів наукового дослідження
- •17. Характеристика 1-2 етапів пед дослідження.
- •18. Характеристика 3-5 етапів пед дослідження.
- •19. Основні напрямки діяльності викладача вищого навчального закладу.
- •20. Динаміка розвитку інтелектуальних функцій студентської молоді.
- •21. Характеристика емоційної сфери студентів
- •22. Класифікація типології студентів та викладачів
- •23. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача
- •24. Професійна компетентність педагога. Структура педагогічної професії
- •25. Зміст теоретичної підготовки студентів.
- •26. Зміст практичної підготовки студентів.
- •27. Емпіричні знання як структурний компонент змісту освіти та процес їх засвоєння.
- •28. Теоретичні знання як структурний компонент змісту освіти та процес їх засвоєння.
- •29. Поняття як структурний компонент змісту освіти. Види понять.
- •31.Навички і уміння як структурний компонент змісту освіти
- •4 Групи педагогічних вмінь:
- •32. Сутність функції та класифікація методів навчання
- •33. Методи навчання і методи науки у вищій школі
- •34. Характеристика та шляхи використання репродуктивних методів навчання
- •35. Характеристика та шляхи використання продуктивних методів навчання
- •38. Характеристика видів самостійної роботи. Рівні сформованості умінь самостійної робьоти
- •39. Сутність функції і класифікації форм навчання
- •40. Лекція як форма організації і як метод навчання.
- •41. Тематична лекція та процес її використання
- •41. Тематична лекція та процес її використання.
- •42. Проблемна лекція та процесс її використання.
- •43. Підсумкова лекція та процес її використання.
- •44. Практичні заняття та процес їх використання.
- •45. Семінарські заняття та процес їх використання.
- •46. Сутність, функції та структура освітніх технологій.
- •47. Особистісно – орієнтована освіта та процес її використання.
- •48. Групове навчання та процес його використання
- •49. Диференційоване навчання та процес його використання
- •50. Програмоване навчання
- •51. Розвиваюче навчання
16. Характеристика емпіричних методів наукового дослідження
Емпіричні методи дослідження – способи отримання наукових фактів під час спостереження, діагностування, експерименту, праксиметричних способів. Вивчення педагогічної реальності. Накопичення, фіксація та первинне узагальнення вихідного, досліджуваного матеріалу.
Аналіз документації – якісний (характеристика якісних власт.) і кількісний (контент аналіз).
Результат навчання і виховання
Письмові і усні оцінювання
Експертна оцінка.
Успішність методів залежить від: Точність, вихідні позиції, мети пошуку.
Проективні методи – метод аналізації діяльності. – забемпечує висновки.
Спостереження — це цілеспрямоване сприйняття будь-якого педагогічного явища, у процесі якого дослідник одержує конкретний фактичний матеріал. При цьому ведуть записи спостережень. Спостереження проводять звичайно за заздалегідь складеним планом з виділенням конкретних об'єктів спостереження. Педагогічне спостереження може ґрунтуватися на безпосередньому сприйнятті і опосередкованому. Як результат має пошукову ідею, мету.
За способом проведення поділяються: причетне і непричетне.
Терміном: дискретне(повтор. через певний проміжок часу), постійне, перервне, безперервне.
За допомогою пед.спостереження можна отримати інформацію про власні судження погляди, смаки.
Анкетування — вид опитування письмового. Це метод масового збирання матеріалу за допомогою анкети. Анкети поділяють на: групове-індивідуальне; за кількістю – повне-вибіркове; за характером проведення особистісне-заочне.
Тестування — це метод виявлення визначених якостей особистості й інтенсивності їх виразності за допомогою серії іспитів. Тест — це стандартизований, обмежений за часом іспит. Структура тестування:
Об’єкт виміру
Псих.-пед. характеристика
Дослідник
Емпірична ознака – властивість, якість
Тест
За природою оцінювання:
Успішності
Здібності
Індивідуальні тести
Самоопис
Вербальні
Невербальні
Характеризуються надійністю – ступінь стабільності оцінювання при тестуванні одних і тих оцінювачів – колеряція.
Відмінність – ступінь представленості знань, навичок і вмінь, які є в змісті навч. предмету.
Проективні тести, експертна оцінка – пед.проблеми які не підлягають формалізації. Оцінка на основі логіко-індуктивної ознаки: виявити рівень осв., вих., розв.; виявлення якості освіти, вих.
Експеримент (від лат. — спроба, досвід) — дослідження пед.процесу з внесенням змін в зміст виховного процесу. Впливають активні і пасивні фактори.
Розрізняють експеримент: природний і лабораторний; за метою – констатуючі (діагностуючі і контролюючі), пошукові, формуючі.
2 структури експерементальних досліджень: паралельне і послідовне.
При паралельному обирається 2 однорідні об’єкти: в експеременті – контроль факторів впливу; контролювання – незмінні фактори.
Методи опитування — це бесіда, інтерв'ю, анкетування. Вони можуть бути усними і письмовими.
Рейтинг — оцінка педагогічного явища, якогось елемента навчально-виховного процесу, людини тощо (будь-чого) компетентними суддями (експертами). Його іноді називають методом експертної оцінки
