25. Зміст теоретичної підготовки студентів.

Труднощі, які виникають у молодих учителів, свідчать про те, що професійна підготовка учителя у вищому навчальному закладі потребує суттєвого корегування, саме в площині переводу теоретичних знань у практичні уміння та навички, необхідні для роботи у школі. Передусім, йдеться про те, щоб допомогти майбутньому вчителеві у вирішенні питань не тільки методичного, а й виховного характеру, поглиблення знань з питань формування особистості й колективу, організації педагогічної взаємодії на різних етапах навчально- виховного процесу. Необхідне глибше опрацювання студентами питань залучення учнів до активної діяльності в її різних видах, формування їхнього позитивного ставлення до знань, підвищення виховного потенціалу у навчанні.

Саме професійна компетентність і готовність до педагогічної діяльності є тою основою, на якій базується професіоналізм учителя, його педагогічна майстерність, якої з досвідом може досягнути кожен вчитель за умови постійного саморозвитку, самовдосконалення.

Під професійною компетентністю розуміють:

• результат професійної освіти, що охоплює в себе як зміст професійної підготовки, так і систему непрофесійних знань, необхідних спеціалістові .

• інтегративне особистісне утворення на засадах теоретичних знань, практичних умінь, значущих особистісних рис та досвіду, що зумовлюють готовність учителя до виконання педагогічної діяльності та забезпечують високий рівень її самоорганізації.

Професійно компетентний фахівець може і повинен бути підготовлений за час навчання у вищому навчальному закладі, в нього мають бути сформовані всі необхідні для майбутнього вчителя складові професійної компетентності, які дадуть змогу йому успішно здійснювати педагогічну діяльність.

Складовими професійної компетентності є професійні знання, професійні уміння, професійні навички. Важливою складовою професійної компетентності є психолого-педагогічна ерудиція, яка охоплює психологічні та педагогічні знання, уміння та навички.

До основних складових комунікативної компетенції належать:

• мовленнєва (передбачає здатність сприймати й відтворювати іншомовні тексти відповідно до завдання чи ситуації; базується на чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі);

• мовна (знання системи мови й правил її функціонування);

• соціокультурна (країнознавча – знання з історії, географії, економіки, державного устрою культури країни, мову якої вивчають; лінгвокраїнознавчу – знання про головні особливості соціокультурного розвитку країни, вміння підпорядковувати власну мовленнєву поведінку відповідно до цих особливостей).

26. Зміст практичної підготовки студентів.

Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі і державного управління.

Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.

Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року N 93.

Контрольні заходи та їх організація у ВНЗ

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Важливим питанням у практичній підготовці майбутніх фахівців є забезпечення її неперервності і послідовності в набутті необхідного обсягу практичних знань, умінь та навичок відповідно до різних кваліфікаційних рівнів: бакалавр - магістр.

       У вищих навчальних закладах студенти проходять навчальну, навчально-виробничу і виробничу практику. Навчальна практика має своєю метою поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, виробити навички практичної і дослідницької роботи, ознайомити із сучасним обладнанням, її проводять на молодших курсах, як правило, в майстернях, лабораторіях, на різних навчальних полігонах, в навчально-дослідних господарствах, у клініках та інших навчально-допоміжних підрозділах вищих навчальних закладів. Форми проведення навчальної практики можуть бути різними: екскурсія на підприємство чи в установу, самостійне вивчення їх діяльності шляхом спостереження чи бесід з працівниками, практична робота на виробництві на робочому місці тощо.

       Навчально-виробнича практика має своїм завданням ознайомити студента з його майбутньою спеціальністю шляхом виконання обов'язків дублера, помічника фахівця. Це дає змогу глибше проникнути у зміст і технологію майбутньої професійної діяльності.

       Виробничу практику проходять студенти старших курсів. У процесі цієї практики вони виконують за спеціальністю весь цикл основних робіт, перебуваючи на робочих місцях, вивчаючи значну за обсягом ділянку виробництва і набуваючи навичок організування, управління і контролю. Під час переддипломної практики студенти готують матеріали до дипломного проекту або дипломної роботи.