- •1. Суспільні та науково-технічні чинники розвитку системи вищої школи.
- •2.Сучасний розвиток системи во
- •4. Синергетичний підхід і системний аналіз у сучасній освіті. Інтегративний тип пізнання.
- •5. Об’єкт і предмет дослідження пвш. Теоретична і прикладна функції пвш.
- •6. Категоріально-понятійний апарат
- •7. Сутність і закономірності педагогічного процесу в вищій школі
- •8. Рівні, ступені та кваліфікації во
- •9. Стандарти освітньої діяльності та вищої освіти. Типи внз
- •10. Методологія педагогіки вищої школи.
- •11. Класифікація видів методологічних знань
- •12.Змістовні характеристики загальнонаукових та конкретно-наукових методологічних підходів.
- •14. Класифікація методів наукового дослідження
- •15. Характеристика теоретичних методів наукового дослідження
- •16. Характеристика емпіричних методів наукового дослідження
- •17. Характеристика 1-2 етапів пед дослідження.
- •18. Характеристика 3-5 етапів пед дослідження.
- •19. Основні напрямки діяльності викладача вищого навчального закладу.
- •20. Динаміка розвитку інтелектуальних функцій студентської молоді.
- •21. Характеристика емоційної сфери студентів
- •22. Класифікація типології студентів та викладачів
- •23. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача
- •24. Професійна компетентність педагога. Структура педагогічної професії
- •25. Зміст теоретичної підготовки студентів.
- •26. Зміст практичної підготовки студентів.
- •27. Емпіричні знання як структурний компонент змісту освіти та процес їх засвоєння.
- •28. Теоретичні знання як структурний компонент змісту освіти та процес їх засвоєння.
- •29. Поняття як структурний компонент змісту освіти. Види понять.
- •31.Навички і уміння як структурний компонент змісту освіти
- •4 Групи педагогічних вмінь:
- •32. Сутність функції та класифікація методів навчання
- •33. Методи навчання і методи науки у вищій школі
- •34. Характеристика та шляхи використання репродуктивних методів навчання
- •35. Характеристика та шляхи використання продуктивних методів навчання
- •38. Характеристика видів самостійної роботи. Рівні сформованості умінь самостійної робьоти
- •39. Сутність функції і класифікації форм навчання
- •40. Лекція як форма організації і як метод навчання.
- •41. Тематична лекція та процес її використання
- •41. Тематична лекція та процес її використання.
- •42. Проблемна лекція та процесс її використання.
- •43. Підсумкова лекція та процес її використання.
- •44. Практичні заняття та процес їх використання.
- •45. Семінарські заняття та процес їх використання.
- •46. Сутність, функції та структура освітніх технологій.
- •47. Особистісно – орієнтована освіта та процес її використання.
- •48. Групове навчання та процес його використання
- •49. Диференційоване навчання та процес його використання
- •50. Програмоване навчання
- •51. Розвиваюче навчання
41. Тематична лекція та процес її використання
Тематична лекція. Призначення такої лекції - демонстрація фактів, їх аналіз, висновки, докази по певній проблемі і темі. У такій лекції переважають інформаційна, організаційно-орієнтаційна, методологічна функції.
Найбільш часто в навчальному процесі вузу використовуються тематичні, або поточні лекції з основних курсів та спецкурсів. У них систематично і докладно розглядаються окремі теми навчальних дисциплін; вивчаються в темах питання часто відповідають заліковим і екзаменаційним питань., Тематична лекція Вона є основним видом лекції у вищій школі; висвітлює конкретну тему навчальної програми з певної дисципліни Такі лекції поділяють на вступні і підсумкові Вступна лекція дає загальне уявлення про завдання та зміст курсу, розкриває структуру і логіку розвитку конкретної галузі науки, взаємозв'язку з іншими дисциплінами Підсумкова лекціязавершает лекційний курс, систематизує отримані знання, підводить підсумки прочитаного
41. Тематична лекція та процес її використання.
Тематична лекція. Вона є основним видом лекції у вищій школі; висвітлює конкретну тему навчальної програми з певної дисципліни. Такі лекції поділяють на вступні і підсумкові. Вступна лекція дає загальне уявлення про завдання і зміст курсу, розкриває структуру і логіку розвитку конкретної галузі науки, взаємозв'язки з іншими дисциплінами. Підсумкова лекція завершує лекційний курс, систематизує здобуті знання, підводить підсумки прочитаного
42. Проблемна лекція та процесс її використання.
Дидактичні особливості проблемної лекції висвітлені в дослідженнях М.І. Махмутова, О.М. Матюшкіна, В. Оконя, М.М. Скаткіна, І.Я. Лернера, A.B. Фурмана та інших вчених, які сформулювали поняття "проблема", "проблемна ситуація", "проблемне навчання".
На проблемній лекції залучення студентів до активної діяльності здійснюється викладачем за допомогою створення проблемних ситуацій.
У вищій школі, в основному, використовуються наступні варіанти проблемного навчання:
1. Проблемний виклад навчального матеріалу в монологічному режимі лекції чи діалогічному режимі семінару.
2. Проблемний виклад навчального матеріалу на лекції, коли викладач ставить проблемні питання, висуває проблемні завдання і сам їх вирішує, при цьому студенти частково залучаються до пошуку рішення.
3. Частково-пошукова діяльність студентів у процесі виконання експерименту, лабораторних робіт, під час проблемних семінарів, евристичних бесід. Викладач заздалегідь визначає проблему, вирішення якої спирається на ту базу знань, яку повинні мати студенти. Поставлені викладачем запитання повинні викликати інтелектуальні труднощі у студентів і потребувати цілеспрямованого мисленнєвого пошуку.
Для створення проблемної ситуації С.С. Вітвицька пропонує використовувати наступні прийоми:
- пряма постановка проблеми;
- проблемне завдання у вигляді запитання;
- повідомлення інформації, яка містить суперечність;
- повідомлення протилежних думок з будь-якого питання;
- звернення уваги на те чи інше життєве явище, яке потрібно пояснити;
- повідомлення фактів, які викликають непорозуміння;
- співставлення життєвих уявлень з науковими;
- постановка питання, на яке повинен відповісти студент, прослухавши частину лекції, і зробити висновки.