- •1. Суспільні та науково-технічні чинники розвитку системи вищої школи.
- •2.Сучасний розвиток системи во
- •4. Синергетичний підхід і системний аналіз у сучасній освіті. Інтегративний тип пізнання.
- •5. Об’єкт і предмет дослідження пвш. Теоретична і прикладна функції пвш.
- •6. Категоріально-понятійний апарат
- •7. Сутність і закономірності педагогічного процесу в вищій школі
- •8. Рівні, ступені та кваліфікації во
- •9. Стандарти освітньої діяльності та вищої освіти. Типи внз
- •10. Методологія педагогіки вищої школи.
- •11. Класифікація видів методологічних знань
- •12.Змістовні характеристики загальнонаукових та конкретно-наукових методологічних підходів.
- •14. Класифікація методів наукового дослідження
- •15. Характеристика теоретичних методів наукового дослідження
- •16. Характеристика емпіричних методів наукового дослідження
- •17. Характеристика 1-2 етапів пед дослідження.
- •18. Характеристика 3-5 етапів пед дослідження.
- •19. Основні напрямки діяльності викладача вищого навчального закладу.
- •20. Динаміка розвитку інтелектуальних функцій студентської молоді.
- •21. Характеристика емоційної сфери студентів
- •22. Класифікація типології студентів та викладачів
- •23. Психолого-педагогічна структура діяльності викладача
- •24. Професійна компетентність педагога. Структура педагогічної професії
- •25. Зміст теоретичної підготовки студентів.
- •26. Зміст практичної підготовки студентів.
- •27. Емпіричні знання як структурний компонент змісту освіти та процес їх засвоєння.
- •28. Теоретичні знання як структурний компонент змісту освіти та процес їх засвоєння.
- •29. Поняття як структурний компонент змісту освіти. Види понять.
- •31.Навички і уміння як структурний компонент змісту освіти
- •4 Групи педагогічних вмінь:
- •32. Сутність функції та класифікація методів навчання
- •33. Методи навчання і методи науки у вищій школі
- •34. Характеристика та шляхи використання репродуктивних методів навчання
- •35. Характеристика та шляхи використання продуктивних методів навчання
- •38. Характеристика видів самостійної роботи. Рівні сформованості умінь самостійної робьоти
- •39. Сутність функції і класифікації форм навчання
- •40. Лекція як форма організації і як метод навчання.
- •41. Тематична лекція та процес її використання
- •41. Тематична лекція та процес її використання.
- •42. Проблемна лекція та процесс її використання.
- •43. Підсумкова лекція та процес її використання.
- •44. Практичні заняття та процес їх використання.
- •45. Семінарські заняття та процес їх використання.
- •46. Сутність, функції та структура освітніх технологій.
- •47. Особистісно – орієнтована освіта та процес її використання.
- •48. Групове навчання та процес його використання
- •49. Диференційоване навчання та процес його використання
- •50. Програмоване навчання
- •51. Розвиваюче навчання
43. Підсумкова лекція та процес її використання.
Підсумкова лекція - вид лекції, який використовують наприкінці вивчення навчальної дисципліни, блоку навчальних дисциплін, курсу тощо з метою підбивання підсумків із питань аналізу діяльності студентів; змісту глибини й широти здобутих знань, навичок і вмінь, розкриття шляхів їх реалізації в житті; висвітлення проблем наукових питань та ін.
44. Практичні заняття та процес їх використання.
Практичне заняття — форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички практичного застосування їх через індивідуальне виконання студентами відповідно сформульованих завдань.
Практичні роботи, які проводять у вищому навчальному закладі, науковці (Б. Мокін, В. Пап'єв, О. Мокін) поділяють на такі групи :
1. Ознайомчі практичні (лабораторні) роботи. Передбачають вони формування вмінь і навичок користування приладами, пристроями, необхідними для виконання різних видів практичних робіт.
2. Підтверджуючі практичні роботи. Виконуючи їх, студент отримує підтвердження правильності викладених на лекціях теоретичних знань.
3. Частково-пошукові практичні заняття. На таких заняттях студенти мають більше можливостей для творчої роботи. У методичних вказівках до такої роботи вказана лише мета, наявне лабораторне обладнання, порядок його взаємодії, а також план досліджень та орієнтовний перелік питань. Деталізацію плану дослідження і визначення повного переліку питань, які необхідно дослідити, виконує сам студент.
4. Дослідні практичні роботи. У таких роботах студентам задають лише мету дослідження; усі інші етапи її виконання вони планують самі. Цей вид доручають бригадам під керівництвом студентів з яскраво вираженими творчими здібностями. За такого виду роботи студенти витрачають багато часу на підготовку теоретичних та експериментальних досліджень, що передбачає відповідне оцінювання.
45. Семінарські заняття та процес їх використання.
Семінар (лат. seminarium - розсадник) - який передбачає самостійне опрацювання студентами окремих тем і проблем відповідно змісту навчальної дисципліни та обговорення результатів цього вивчення, представлених у вигляді тез, повідомлень, доповідей, рефератів тощо.
Проведення семінарських занять дозволяє вирішувати такі дидактичні цілі:
- оптимально поєднувати лекційні заняття із систематичною самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів, їх теоретичну підготовку з практичною;
розвивати уміння, навички розумової праці, творчого мислення, уміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань;
- формувати у студентів інтерес до науково-дослідної роботи і залучення їх до наукових досліджень, які здійснює кафедра;
- забезпечувати системне повторення, поглиблення і закріплення знань студентів за певною темою;
- формувати уміння і навички здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності;
- здійснювати діагностику і контроль знань студентів з окремих розділів і тем програми, формувати уміння і навички виконання різних видів майбутньої професійної діяльності.