6.1. Рушійні сили глобалізації

1. Значний вплив на

сучасні глобалізаційні процеси

здійснює

ринкова конкуренція

у світовому масштабі,

яка є міцною силою,

що стимулює глобалізацію.

Головні засоби конкуренції –

зниження витрат,

підвищення якості та

розширення асортименту товарів і послуг –

стають «мотором» глобалізації.

2. Друга рушійна сила глобалізації –

розвиток науково-технічного прогресу,

прогрес технологічних інновацій,

що найбільшою мірою

проявляється в модифікації

транспорту і зв’язку,

сектора інформації і телекомунікацій,

створює невідомі раніше

можливості для

швидкого і маловитратного

транскордонного переміщення

товарів і послуг,

фінансових засобів,

ідей та інформаційних продуктів.

Принципово нові можливості,

відкриті завдяки

новаціям у сфері

інформаційних і комунікаційних технологій, дозволяють говорити про

справжню інформаційно-інноваційну,

основану на знаннях революцію,

що стимулює розвиток процесів глобалізації.

Виокремлюють

три основні механізми

глобалізації світової економіки:

1) зростаючу конкуренцію у світовій торгівлі;

2) становлення

багатонаціонального характеру виробництва внаслідок намагання виробників

збільшити власний прибуток

за рахунок

переміщення виробничих потужностей

в інші країни;

3) міжнародну інтеграцію фінансових ринків.

Процеси транснаціоналізації

реалізуються

у створенні та діяльності

транснаціональних корпорацій

реального і фінансового секторів

із значним посиленням ролі останнього.

3. Ще одна рушійна сила,

яка неоднозначно

впливає на самі

процеси глобалізації

та на їх наслідки

для учасників цих процесів, –

це лібералізація

господарського життя,

дерегулювання ринків товарів,

послуг і капіталів.

6.2. Суперечності та асиметрії економічної глобалізації

Домінуюча точка зору

на економічну глобалізацію

як на об’єктивний і цілісний процес

доповнюється її визначенням

як процесу

суперечливого,

неоднозначного і

зигзагоподібного.

Визначальними рисами

економічної глобалізації

називають,

з одного боку,

еволюційність та послідовність розвитку,

а з іншого –

його асиметричність та дискретність.

Суперечливість

глобального економічного розвитку

обумовлена як дією

різноспрямованих його

матеріально-речових факторів,

так і

зіткненням інтересів

суб’єктів глобальної економічної системи.

Суперечностям

глобальної економіки

притаманний

універсальний характер,

їх умовно можна розглядати у двох площинах:

по-перше, як діалектичну взаємодію

протилежних тенденцій

економічних процесів та явищ,

притаманних світовому господарству,

котрі, перебуваючи

у внутрішній єдності та взаємопроникненні,

є джерелом його постійного розвитку,

у тому числі його окремих елементів та підсистем;

по-друге, як конфлікт інтересів

міжнародних монополій

та решти суб’єктів світового господарства (держав, міжнародних організацій, економічних систем мікрорівня, регіональних інтеграційних угруповань та ін.),

який виявляється в тому,

що дії першого

з реалізації власних економічних інтересів

завжди обмежують можливості

інших суб’єктів щодо впливу

на загальні умови

функціонування глобальної економічної системи.

У результаті –

дії міжнародних монополій,

спрямовані на обмеження можливостей

реалізації економічних інтересів

іншими суб’єктами,

завжди викликають

протидію з боку останніх.

Визначальною рисою

сучасної фази

глобального економічного розвитку є

зростання масштабів

та істотне загострення

суперечностей капіталістичної ринкової системи.

Серед суперечностей можна назвати такі:

– між продуктивними силами і відносинами економічної власності,

– між фізичною й розумовою працею,

– між обмеженими ресурсами та потребами, що постійно зростають,

– між високим рівнем розвитку техніки і недостатнім рівнем освіти та кваліфікації робочої сили,

– між досягнутим рівнем концентрації виробництва і недостатньо розвинутою спеціалізацією, – між окремими типами та формами власності, між демократичними та авторитарними методами управління,

– між економічними та адміністративними важелями регулювання економіки тощо.

Характеризуючи співвідношення

глобальних та

регіональних процесів,

не можна оминути увагою й

суперечливе поєднання

стихійності глобального економічного розвитку

та

впорядкованості регіонального розвитку.

Ще одним «вузлом»

суперечностей

глобального економічного розвитку є

поглиблення антагонізму

між

найбіднішими і

найбагатшими

представниками глобального соціуму,

що є виявом якісно нової форми соціальної асиметричності.