- •Тема 1. Часові межі феномену глобалізації
- •1.1. Сутність глобалізації
- •1.2. Західні концепції теорії глобалізації
- •1.4. Хронологічні межі глобалізації в працях сучасних науковців
- •Тема 2: Сучасна методологія глобалістики
- •2.2. Еволюція концепцій глобалізації
- •2.3. Чотири державно-політичні платформи сучасного глобалізму.
- •Тема 3: Школи і міждисциплінарний статус глобалістики
- •3.1. Концепт глобалізації: історичний і міждисциплінарний аспекти.
- •3.2. Погляди на глобалізацію гіперглобалістів, скептиків та трансформістів
- •3.3. Основні школи сучасної глобалістики
- •1. Перша школа представляє концепцію «Межі зростання».
- •4. Четверта школа,
- •3.4. Міждисциплінарний статус глобалістики
- •Критична/радикальна антиглобалістська спрямованість
- •Тема 4: Становлення глобальної економіки
- •4.1. Сутність глобальної економіки та її становлення
- •4.2. Передумови та специфіка формування глобальної економіки
- •4.3.Транснаціоналізація і регіональна інтеграція як шляхи становлення глобальної економіки
- •Тема 5: Цивілізаційні виміри глобальних економічних процесів
- •5.1. Глобальні економічні процеси
- •5.2. Специфіка локальних цивілізацій
- •5.3. Цивілізаційна специфіка перебігу глобальних економічних процесів
- •Тема 6: Суперечності і дуалізм сучасного етапу глобалізації
- •6.1. Рушійні сили глобалізації
- •6.2. Суперечності та асиметрії економічної глобалізації
- •6.3. Дуалізм сучасного етапу глобалізації
- •Тема 7: Парадоксальна природа глобальних трансформацій
- •7.1. Сутність поняття «парадокс» і його прояви в економіці
- •7.2. Парадокс глобалізації за д.Родріком та іншими вченими
- •7.3. Особливості глобальних трансформацій в сучасному світі
- •Тема 8: Альтерглобалізм та його форми
- •8.1. Поняття антиглобалізму та альтерглобалізму в сучасній глобалістиці
- •8.2. Історія становлення і розвитку антиглобального руху
- •8.3. Цілі, завдання, принципи, види діяльності, програми альтерглобалізму
- •8.4. Перспективи розвитку альтерглобалізму: внутрішні і зовнішні суперечності антиглобального руху, проблема кінцевої мети і узгодженості дій
- •Тема 9: Глобальна економіка як прогностична реальність
- •9.1. Особливості сучасного стан у глобалізації та можливості її кількісного вимірювання
- •9.2. Глобальні фінансово-економічні кризи
- •9.3. Підходи, умови і фактори визначення перспектив глобалізації
- •9.4. Прогностичні сценарії розвитку глобалізації
- •Тема 10: Регулятивні механізми глобальної економіки
- •10.1. Сутність держави, її функції
- •10.2. Управлінські функції державної влади, варіативність механізмів державного управління у країнах
- •10.3. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
- •10.4. Глобальна інституалізація економічного розвитку
- •10.5. Регулятивний потенціал міжнародних економічних організацій
- •10.6. Роль суспільних інститутів в глобальних економічних процесах
- •Тема 11: Міжнародні стратегії глобалізації
- •Тема 12: Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
Тема 10: Регулятивні механізми глобальної економіки
10.1. Сутність держави, її функції
10.2. Управлінські функції державної влади, варіативність механізмів державного управління у країнах
10.3. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
10.4. Глобальна інституалізація економічного розвитку
10.5. Регулятивний потенціал міжнародних економічних організацій
10.6. Роль суспільних інститутів в глобальних економічних процесах
10.1. Сутність держави, її функції
Функції держави –
це головні напрямки її діяльності,
за допомогою яких
реалізується
призначення держави
як політичної організації,
що домагається
стабільності в суспільстві.
Економічні функції держави
можна скомпонувати у
три групи функцій
державного регулювання:
– підтримка економічної ефективності;
– підтримка стабільності розвитку;
– забезпечення соціальної справедливості.
Перша група функцій пов’язана
з формуванням і підтримкою
таких «правил гри»
в сфері ринкової економіки,
які обмежували б монополізм
там, де він деформує
конкурентне ціноутворення.
Завдання полягає в тому,
щоб вирівняти
економічні умови
для підприємницької діяльності
якомога більшого
числа учасників конкурентного процесу.
Друга група функцій
державного регулювання
пов’язана з попередньою,
якщо розглядати її
в системі заходів,
що стосуються ділової активності
в економіці в цілому.
Третя група функцій
передбачає створення
прийнятних умов існування
для всіх верств населення
і пов’язана
з перерозподілом доходів
через державний бюджет.
Державна територія
утворює матеріальну основу
будь-якого здійснення державної влади.
Лише за умов
достатніх
геополітичних масштабів
та великих територіальних можливостей
існує потенціал
повноцінного стратегічного
та економічного розвитку держави. Територіальний,
просторовий чинник
фактично визначає
розподіл держав на
дві групи:
- невеличку меншість
суб’єктів міжнародних відносин,
які володіють реальною незалежністю,
- та переважну більшість об’єктів,
які фактично змушені
підпорядковуватись
умовам та вимогам
світового порядку,
сформованого великими державами.
Таким чином, на роль
«великих» держав
можуть претендувати
країни-системи,
сформовані за зовнішніми контурами
економічних кордонів.
10.2. Управлінські функції державної влади, варіативність механізмів державного управління у країнах
Глобалізація суттєво впливає
на економічні функції держави
і це перш за все пов’язано з тим,
що економічний простір держави
стає більш відкритим і врегульованим
не тільки
державними правовими актами,
а й міжнародними правовими угодами.
10.3. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
Слід згадати,
що діюча світова економіка
сформувалась протягом
достатньо довгого історичного часу,
починаючи з укладання
24 жовтня 1648 р. Вестфальського миру,
згідно з яким
основною ланкою світової економіки
є окрема держава
з усіма відповідними
її правами і обов’язками,
на основі яких вона
входить у певні відносини
з іншими державами світу
і таким чином утворює
так звану вестфальську структуру
світових зв’язків.
Шлях до глобальної економіки
веде через передачу
частини функцій
держави догори й донизу.
Це стосується і
функцій держави у галузі економіки.
Тобто, держава у процесі формування
глобальної економіки
має зменшувати свій вплив
на ті економічні процеси,
які відбуваються як всередині країни,
так і у її зовнішньоекономічній діяльності.
