- •Тема 1. Часові межі феномену глобалізації
- •1.1. Сутність глобалізації
- •1.2. Західні концепції теорії глобалізації
- •1.4. Хронологічні межі глобалізації в працях сучасних науковців
- •Тема 2: Сучасна методологія глобалістики
- •2.2. Еволюція концепцій глобалізації
- •2.3. Чотири державно-політичні платформи сучасного глобалізму.
- •Тема 3: Школи і міждисциплінарний статус глобалістики
- •3.1. Концепт глобалізації: історичний і міждисциплінарний аспекти.
- •3.2. Погляди на глобалізацію гіперглобалістів, скептиків та трансформістів
- •3.3. Основні школи сучасної глобалістики
- •1. Перша школа представляє концепцію «Межі зростання».
- •4. Четверта школа,
- •3.4. Міждисциплінарний статус глобалістики
- •Критична/радикальна антиглобалістська спрямованість
- •Тема 4: Становлення глобальної економіки
- •4.1. Сутність глобальної економіки та її становлення
- •4.2. Передумови та специфіка формування глобальної економіки
- •4.3.Транснаціоналізація і регіональна інтеграція як шляхи становлення глобальної економіки
- •Тема 5: Цивілізаційні виміри глобальних економічних процесів
- •5.1. Глобальні економічні процеси
- •5.2. Специфіка локальних цивілізацій
- •5.3. Цивілізаційна специфіка перебігу глобальних економічних процесів
- •Тема 6: Суперечності і дуалізм сучасного етапу глобалізації
- •6.1. Рушійні сили глобалізації
- •6.2. Суперечності та асиметрії економічної глобалізації
- •6.3. Дуалізм сучасного етапу глобалізації
- •Тема 7: Парадоксальна природа глобальних трансформацій
- •7.1. Сутність поняття «парадокс» і його прояви в економіці
- •7.2. Парадокс глобалізації за д.Родріком та іншими вченими
- •7.3. Особливості глобальних трансформацій в сучасному світі
- •Тема 8: Альтерглобалізм та його форми
- •8.1. Поняття антиглобалізму та альтерглобалізму в сучасній глобалістиці
- •8.2. Історія становлення і розвитку антиглобального руху
- •8.3. Цілі, завдання, принципи, види діяльності, програми альтерглобалізму
- •8.4. Перспективи розвитку альтерглобалізму: внутрішні і зовнішні суперечності антиглобального руху, проблема кінцевої мети і узгодженості дій
- •Тема 9: Глобальна економіка як прогностична реальність
- •9.1. Особливості сучасного стан у глобалізації та можливості її кількісного вимірювання
- •9.2. Глобальні фінансово-економічні кризи
- •9.3. Підходи, умови і фактори визначення перспектив глобалізації
- •9.4. Прогностичні сценарії розвитку глобалізації
- •Тема 10: Регулятивні механізми глобальної економіки
- •10.1. Сутність держави, її функції
- •10.2. Управлінські функції державної влади, варіативність механізмів державного управління у країнах
- •10.3. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
- •10.4. Глобальна інституалізація економічного розвитку
- •10.5. Регулятивний потенціал міжнародних економічних організацій
- •10.6. Роль суспільних інститутів в глобальних економічних процесах
- •Тема 11: Міжнародні стратегії глобалізації
- •Тема 12: Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
2.2. Еволюція концепцій глобалізації
Слово «глобалізм» по ходить від англійського global – всезагальний, латинського globus terrae – земна куля.
Синонімом терміна виступає французька версія цього поняття – мондіалізм.
Спрощено глобалізм розглядається як система поглядів на сукупність найважливіших проблем, що постають перед людством, і шляхів їх розв’язання.
Глобалізм, вважає відомий український вчений Т.В. Кальченко, є ідеолого-політичною платформою, своє рідною доктриною, надбудовою, змістовним центром процесів глобалізації, тією точкою відліку, звідки виходить уся множина векторів сучасного світового економічного розвитку.
Формування сучасних характеристик глобалізму як ідеології відбулося на тлі історично ї перемоги прибічників
геополітичної стратегії талассократії (могутності моря)
над прибічниками
стратегії теллурократії (могутності суші).
Взагалі ж залежно від домінування тієї чи іншої стратегії глобалізм може набувати тих чи інших модифікованих ідеологічних форм.
Теллурократія є історично обумовленою фіксованим простором, стійкістю якісних орієнтацій і характеристик.
На цивілізаційному рівні це знаходить відображення у певній консервативній державно-політичній моделі, її жорстких юридичних нормативах.
Твердість Суші відбивається у твердості етичних і соціальних традицій, колективізмі та ієрархічності.
Талассократія, на відміну від теллурократії, ґрунтується на протилежних базисах і демонструє більший динамізм, рухомість, схильність до технологічного розвитку.
Її пріоритетами є індивідуалізм як вища цінність, розмитість юридичних і етичних норм.
Такий тип цивілізації швидко розвивається, активно еволюціонізує, легко змінює зовнішні культурні ознаки, зберігаючи незмінною лише внутрішню ідентичність загальної установки.
Континентальна геополітична традиція пов’язує глобалізацію з наступом талассократії. О.С.Панарін зазначає, що
світові війни XX ст. представляють одну історичну подію, що розгортається у часі. Ця «Велика світова війна» й створила умови реалізації глобалізаційного проекту.
Існує також оцінка глобалізації як
тотального наступу атлантизму
з метою
остаточного руйнування континентального типу цивілізації.
Цінністю такого підходу є насамперед підкреслення залежності розвитку глобалізації від територіального імперативу розвитку суспільства та від конфігурації співвідношення сил у світі.
Засновник геополітики – британський географ, дипломат і політичний діяч, один із засновників Лондонської школи економіки Х.Макіндер вважав протистояння між талассократією і теллурократією об’єктивним історичним процесом.
Сутність континентального глобалізму.
У 60–80-х рр. ХХ ст. набув розвитку континенталізм, завданням якого було на ідеологічному рівні протистояти атлантизму.
Атлантистська лінія геополітики.
Розвиток американської (атлантистської лінії) геополітики після 1945 р. являв собою розвиток теорії Х.Макіндера, А.Мехена, Н.Спікмена. Американський вчений С.Коуен запропонував розподіляти
основні геополітичні реалії
на «ядра» і
«дисконтинуальні пояси».
Яскравий представник
«ліберального антифундаменталізму»
Дж.Сорос у своїй праці
«Криза глобального капіталізму.
Відкрите товариство під загрозою»
виступає перш за все як
палкий прихильник Карла Поппера і його теорії про відкрите суспільство та його ворогів.
