Тема 8: Альтерглобалізм та його форми

8.1. Поняття антиглобалізму та альтерглобалізму в сучасній глобалістиці

8.2. Історія становлення і розвитку антиглобального руху

8.3.Цілі, завдання, принципи, види діяльності, програми альтерглобалізму

8.4. Перспективи розвитку альтерглобалізму: внутрішні і зовнішні суперечності анти глобального руху, проблема кінцевої мети і узгодженості дій

8.1. Поняття антиглобалізму та альтерглобалізму в сучасній глобалістиці

Антиглобалізм –

соціально-політичний рух,

який виник наприкінці XX ст.

і виступає

за глобалізацію «знизу»

в інтересах громадян.

Прибічники антиглобалізму,

як правило, не використовують

цю назву для самоіндентифікації,

тому що рух вважає за необхідне

не протистояти процесам інтеграції,

а змінити пануючу

на теперішньому етапі

ліберальну капіталістичну форму глобалізації.

Основною метою руху є

розвиток процесів інтеграції

економік,

народів і культур

на основах демократії,

соціальної справедливості,

поваги до самостійності

та самобутності

національно-культурних утворень.

Термін «альтерглобалізм»

був висунутий

самими представниками

вищеописаного руху

для протиставлення

нав’язаному офіційними ЗМІ

терміну «антиглобалізм».

Префікс «анти» вказує

на повне заперечення глобалізації,

що суперечить змісту,

методам діяльності

та складу учасників

глобального руху –

противників

існуючої моделі глобалізації,

які є прихильниками

нової ціннісної парадигми,

яка істотно

відрізняється від

пануючої неоліберальної

наданням переваги

захисту навколишнього середовища

перед економічним ростом,

співробітництву перед конкуренцією,

підтримкою заощадження ресурсів

для майбутніх поколінь,

зменшенню технологічних ризиків,

ширшій участі громадян

у прийнятті важливих рішень тощо.

8.2. Історія становлення і розвитку антиглобального руху

Зміцнення

неоліберального фундаменталізму

у світовій економіці

та запевнення його прибічників

щодо відсутності альтернативи

неоліберальній глобалізації

стимулювали на початку 90-х рр.

дискусії з питань

можливості утворення

умов для більш

соціально,

економічно і

екологічно справедливої глобалізації.

У дискусіях, що відбулись

у багатьох країнах світу,

противники глобалізації

поступово формулювали

спільні позиції

з основних проблем

сучасного етапу розвитку

світової економіки.

Сформувалось загальне уявлення

про відповідальність міжнародних

фінансових і економічних організацій

за політичні конфлікти та

економічні провали

як в окремих країнах,

так і в цілих регіонах світу.

У суспільній свідомості

затверджувалось уявлення про те,

що в основі всіх тих проблем,

які мала світова економіка

й окремі країни

протягом 80–90-х рр., –

неолібералізм та

діяльність міжнародних організацій.

Демократичні вимоги антиглобалістів

спрямовані на

збереження та зміцнення

громадського контролю

над проблемою

вирішення долі людей

в країні, регіоні, суспільстві, світі.

Саме тому ключовими пунктами

їхньої програми є соціальні питання.

У цілому можна зазначити,

що альтерглобалізм

народився разом з тими

негативними наслідками,

особливостями,

суперечностями і парадоксами,

які прийшли у світ разом

з глобалізацією на засадах неолібералізму.