Гігієнічна оцінка мікробного забруднення повітря приміщень аптеки

Попадання мікроорганізмів і продуктів їх розпаду в ін’єкційні  лікарські форми може привести до такого явища як пірогенність (гарячковий стан організму).

         Санітарно-гігієнічну оцінку чистоти повітря виробничих приміщень проводять на основі визначення кількості мікроорганізмів, що містяться в 1 м³ повітря.

         Для зниження обсіменіння повітря мікрофлорою до меж, що нормуються методичними вказівками “Виробництво лікарських засобів. Належні правила і контроль якості (МВ 64 У-1-97), використовуються методи знезараження повітря виробничих приміщень УФ-опроміненням; фільтрацією повітря через стерильні фільтри з матеріалом марки ФПП-15-3, що представляє шар ультратонких волокон з перхлорвінілового полімеру; використанням пересувних рециркуляційних повітроочисників (ПОПР-0,9 і ПОПР-1,5) і пристроїв з ламінарним (шаруватим) потоком очищеного стерильного повітря.

         Згідно з методичними вказівками “Виробництво лікарських засобів. Належні правила і контроль якості (МВ 64 У-1-97) при виробництві нестерильних лікарських засобів на фармацевтичних підприємствах застосовують класифікацію виробничих приміщень за припустимим вмістом мікроорганізмів в повітрі (додаток 1). Стерильні лікарські засоби необхідно виготовляти в “чистих” стерильних приміщеннях (додаток 2).

         Гігієнічну оцінку чистоти повітря приміщень проводять на основі визначення загальної кількості мікроорганізмів, що містяться в 1 м³ повітря (таблиця 2). Крім цього, оцінку повітря можна дати по вмісту санітарно-показових мікроорганізмів (гемолітичних стрептококів та стафілококів), які містяться в слизових оболонках дихальних шляхів (таблиця 3).

Таблиця 2

Бактеріологічні показники чистоти повітря аптечних приміщень (з розрахунку на 1 м³ повітря)

Ступінь чистоти повітря	Літній період			Зимовий період
	мікробне число	гемолітичний стафілокок	зеленящий і гемолітичний стрептокок	мікробне число	гемолітичний стафілокок	зеленящий і гемолітичний стрептокок
Чистий	 3500	 24	 16	 5000	 52	 36
Середньозабруднений	3500-5000	24-52	16-36	5000-7000	52-124	36-102
Сильно забруднений	 5000	 52	36	 7000	 124	 102

Таблиця 3

Показники чистоти повітря аптечних установ (з розрахунку на 1 м³ повітря)

Повітря	Загальна кількість бактерій	Кількість гемолітичних стафілококів
Чистий	  4000	 100
Середньо забруднений	4000-7000	100-150
Сильно забруднений	 7000	 150

                Таблиця 4

Санітарно-бактеріологічна характеристика повітряного середовища аптеки (по кількості мікрофлори, що осідає на 1 м² поверхні в хвилину)

Приміщення	Санітарний стан повітря
	Добрий	задовільний	Поганий
Зал обслуговування	До 150	150-175	Більше 175
Асистентська, фасувальна, дефектарська, матеріальна	До 100	100-125	Більше 125
Асептична, кубово-стерилізаційна	До 50	50-75	Більше 75
Мийна	До 125	125-150	Більше 150

                До рекомендованих нормативів чистоти повітря приміщень відносять окиснюваність повітря. Вважається повітря чистим, якщо вміст кисню не перевищує 6 мг/м³, помірно-забрудненим – до 10 мг/м³, забрудненим – більше 12 мг/м³.

         Одним з головних джерел бактеріального забруднення аптечного інвентаря, обладнання, ліків є повітряне середовище, що містить бактеріальні аерозолі,що виділяються покупцями і робітниками аптек. Через повітря можуть поширюватись такі патогенні мікроорганізми, як стафілококи, стрептококи, пневмококи, менінгококи, збудники туберкульозу, дифтерії, сибірської виразки, туляремії, чуми, віруси грипу, віспи, кіру, епідемічного паротиту, вітряної віспи і ін.

         Мікрофлора, що попадає в ліки, приводить до зміни їх фізико-хімічних властивостей, зниженню терапевтичної активності, зменшенню термінів зберігання, а також може стати причиною розвитку хвороб і ускладнень у хворого.

         Основними причинами високого бактеріального забруднення повітря непатогенними мікроорганізмами, а також поширення аерогенних інфекцій в аптеках, є порушення санітарно-гігієнічного режиму (погане прибирання приміщень, недостатньо якісна дезинфекція повітря, предметів і обладнання, недотримання правил особистої гігієни і ін.), незадовільне планування приміщень, низька ефективність роботи вентиляційної системи і т.д.

         Найбільш інтенсивне бактеріальне забруднення повітря спостерігається в торговому залі, мийній і допоміжних приміщеннях. Провізори повинні знати можливі шляхи бактеріального забруднення ліків і вміти організувати міроприємства по оздоровленню повітряного середовища. З метою попередження мікробного забруднення повітря в аптеках проводять комплекс міроприємств по забезпеченню правильного планування основних і допоміжних приміщень, організації ефективної припливно-витяжної вентиляції, ультрафіолетового опромінення повітря, регулярного прибирання приміщень з застосуванням дезинфікуючих засобів, дотриманню правил особистої гігієни і ін.

          Для знезараження різних предметів і повітря використовують УФ-промені з довжиною хвилі 254-257 нм, джерелом яких є бактероцидні увіолеві лампи (БУВ). Випускаються три типи бактерицидних ламп: потужністю 15 і 30 Вт – БУВ-15, БУВ-30 і БУВ-30П.

         В аптеках використовують настінний бактерицидний опромінювач (НБО), який має дві лампи БУВ-30П, одна з яких екранована і служить для опромінення верхньої зони в присутності персоналу, друга відкрита і направляє свій потік променів вниз (включається в момент відсутності людей в приміщенні).

         Опромінювачі в аптеках необхідно встановлювати в слідуючих приміщеннях: асептичному блоці, асистентській, мийній, торговому залі і дистиляційно-стерилізаційній. Середня питома потужність встановлених екранованих ламп повинна бути на рівні 1 Вт на 1 м³, а для відкритих – 3 Вт/м³.