- •1. Поняття геосфери.
- •2. Характеристика атмосфери
- •3. Характеристика літосфери.
- •4. Характеристика гідросфери.
- •5. Біосфера – жива оболонка Землі.
- •6. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- •Функції живої речовини біосфери (за Лаппо)
- •Зразок задачі по розрахунку об’єму повітря, необхідного для хімічного аналізу та приведення його до нормальних умов
- •Коефіцієнти для приведення об’ємів повітря до нормальних умов.
- •Зразок форми протоколу відбору проби повітря.
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Методи відбору проб повітря
- •Визначення хімічної речовини в повітрі
- •Визначення газів і парів газоаналізатором типу уг-2
- •Визначення вмісту хімічних речовин в повітрі газоаналізатором уг-2
- •Гігієнічна оцінка мікробного забруднення повітря приміщень аптеки
- •Методи бактеріологічного контролю повітря приміщень
- •Знайомство з основними поняттями і принципами гігієнічного нормування.
- •Зустрічі з успішними професіоналами.
- •Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
- •Особливості біологічної дії іонізуючого випромінювання:
- •Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні
- •Розрахункові температура і кратність повітряобміну в рентгенологічних відділеннях
- •Освітленість робочих місць приміщень рентгенологічних відділень
- •Фізико-технічні умови роботи рентгенівської діагностичної апаратури у безперервному режимі
- •Максимально допустима активність радіонуклідів на робочих місцях
- •Перелік і площі приміщень відділень променевої терапії
- •Радіаційно-гігієнічні регламенти та захист населення в умовах радіаційної аварії
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок товщини екрану по таблицям
- •248 Отдаленные последствия радиационного облучения организма
- •Неопухолевые отдаленные последствия облучения
- •Канцерогенные эффекты облучения
- •Сокращение продолжительности жизни
- •282 Витяг з ЗаконуУкраїни
- •У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забороняється:
- •У зоні гарантованого добровільного відселення забороняється:
- •Змістовий модуль 6. Загальні питання гігієни та екології.
- •251 Радіометричний аналіз і його етапи.
- •284 Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
- •I. Природні катастрофи (стихійні лихоліття):
- •II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
- •III. Природні – техногенно підсилені:
- •IV. Техногенні – природно підсилені:
- •V. Соціальні:
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Медичні наслідки урагану
- •Шкала бофорта
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Слід знати, що небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко 4.2. Вражаючі фактори техногенних небезпек
- •1.Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій.
- •1.1. Природні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.2. Техногенні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.3. Соціальні:
- •1.4. Природні - техногенно підсилені:
- •Міжнародні організаційні структури по ліквідації та медичному забезпеченню наслідків катастроф:
- •Національні формування медицини катастроф:
- •2.Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій
- •Особливості праці в осередку надзвичайних ситуацій:
- •4.1. Види і засоби розміщення військ.
- •Польове розташування військ в мирний час застосовується під
- •4.2. Задачі медичної служби по забезпеченню польового
- •4.3. Особливості польового розташування.
- •За будовою:
- •Невентильовані сховища призначені для короткочасного
- •Сухий пайок, набір сухих продуктів, індивідуальний раціон харчування
- •Призначення польових лабораторій лг-1 та лг-2
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
- •Загальні дані[ред. • ред. Код]
- •Характеристика аес[ред. • ред. Код]
- •Хронологія подій[ред. • ред. Код]
- •Розслідування[ред. • ред. Код]
- •Причини аварії[ред. • ред. Код]
- •Недосконалий реактор[ред. • ред. Код]
- •Проектні помилки[ред. • ред. Код] Позитивний паровий коефіцієнт реактивності[ред. • ред. Код]
- •«Кінцевий ефект»[ред. • ред. Код]
- •Помилки операторів[ред. • ред. Код]
- •Роль оперативного запасу реактивності[ред. • ред. Код]
- •Альтернативні версії[ред. • ред. Код]
- •Наслідки аварії[ред. • ред. Код] Безпосередні наслідки[ред. • ред. Код]
- •Поширення радіації[ред. • ред. Код]
- •Евакуація населення[ред. • ред. Код]
- •Забруднення довкілля[ред. • ред. Код]
- •Вплив аварії на здоров'я людей[ред. • ред. Код]
- •Гостра променева хвороба[ред. • ред. Код]
- •Дози опромінення[ред. • ред. Код]
- •Онкологічні захворювання[ред. • ред. Код] Рак щитоподібної залози[ред. • ред. Код]
- •Лейкемія[ред. • ред. Код]
- •Спадкові хвороби[ред. • ред. Код]
- •Інші хвороби[ред. • ред. Код]
- •Повідомлення тарс: суворі уроки Чорнобиля[ред. • ред. Код]
- •Подальша доля аес[ред. • ред. Код]
- •315. Особистість, колектив, команда
- •Присутність командного лідера, або «капітана команди»
- •1. Хімічне забруднення атмосфери
- •Основні забруднюючі речовини
- •Аерозольне забруднення атмосфери
- •Фотохімічний туман (смог)
- •2. Забруднення атмосфери рухомих джерел викидів
- •2.1 Автотранспорт
- •201. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
Сухий пайок, набір сухих продуктів, індивідуальний раціон харчування
09.07.2016
Сухий пайок, набір сухих продуктів, індивідуальний раціон харчування
Одним з найважливіших факторів, що впливають на боєздатність особового складу розвідувальних підрозділів при виконанні бойових завдань є правильна організація харчування.
Раціональне харчування відновлює витрачену організмом енергію, забезпечує його високу працездатність і підвищує опірність впливу зовнішнього середовища.
Головною вимогою до їжі є: висока калорійність, правильне співвідношення в ній білків, жирів, вуглеводів, солей і вітамінів, а також гарну якість продуктів і смачне приготування.
Харчування особового складу при виконанні бойових завдань організується і здійснюється рішенням командира розвідувального органу. Він встановлює норми витрати продуктів, видаткову частину пайка і недоторканний запас, який зазвичай складає не менше однієї сутодачи.
Зазвичай при діях у розвідці особовий склад отримує продовольство у вигляді сухого пайка, який містить набір продуктів, який повністю задовольняє добову потребу організму людини. Продукти сухого пайка консервовані, їх можна вживати без додаткової теплової обробки. З окремих продуктів сухого пайка можна приготувати гарячу їжу.
Сухий пайок, набір сухих продуктів, індивідуальний раціон харчування (ІРП), – набір продуктів, призначений для харчування військовослужбовців в умовах, коли немає можливості готувати гарячу їжу. Сухий пайок розраховується на харчування однієї людини протягом доби, або на один прийом їжі.
До сухого пайку пред’являються наступні вимоги:
Можливість тривалого зберігання. У сухий пайок не повинні входити продукти, що потребують особливих умов зберігання (майонез, свіжі фрукти тощо);
Продукти, що входять в сухий пайок повинні бути готовими до вживання, або простими у приготуванні;
В сухий пайок повинні входити легкозасвоювані продукти, які не викликають харчових розладів, алергії і т. д.;
Упаковка сухого пайка повинна захищати його від води і забруднень;
Достатня харчова та енергетична цінність.
У Збройних Силах СРСР (Червоної Армії) норми добового забезпечення сухим пайком на день, на одну людину були затверджені Постановою РНК СРСР і ЦК ВКП(б) № 1357—551сс від 15.05.1941 та Наказом НКО СРСР № 208 від 24.05.1941 року. Введені з 01.06.1941 року і становили:
У Збройних силах СРСР у вісімдесяті роки використовувався сухий пайок, який складався з банки м’ясних консервів 250 р. двох банок «м’ясо-рослинних консервів» (тобто гречана або рисова каша з м’ясом) по 250 г кожна, упаковки чорних сухарів, пакетики чаю і досить великої кількості цукру (еталон №1).
Для забезпечення живлення розвідників у перші дні перебування в тилу противника розвідувальні підрозділи повинні були використовувати спеціалізовані сухі пайки, що включають набір різних продуктів. Наприклад, один з таких пайків (еталон № 5 або еталон № 5А) в своєму комплекті мав:
— Галети з обойної муки — 270 р .;
— Консерви м’ясні, 3 банки (сало шпик або бекон,
ковбасний фарш або м’ясо тушковане) — 300 р .;
— Молоко згущене з цукром — 125 р .;
— Шоколад — 45 р .;
— Цукор — 45 р .;
— Сіль — 10 р .;
— Сухе пальне — 30 р .;
— Концентрат супу — 50 — 75 р .
Пайок розрахований на харчування одного розвідника протягом доби. Наявність в пайку сухого пального дозволяло підігрівати перед вживанням продукти (консерви), швидко готувати суп з концентрату, кип’ятити чай. По своїй калорійності і набору продуктів пайок цілком забезпечував нормальну життєдіяльність розвідника при значних фізичних навантаженнях.
До середини 1985 року у війська почав надходити сухий пайок «Гірський експериментальний» двох видів: — «Літній» і «Зимовий». Цей сухий пайок разюче відрізнявся від норми № 9 в кращу сторону. Харчова промисловість Союзу, почавши поставляти цей сухий пайок у війська, зробила великий ривок у поліпшенні якості і різноманітності. До складу цього пайка входили сік, згущене молоко, смачні супи і т. п. Набір продуктів з цього пайка був дійсно збалансований виходячи дій у високогір’ї. І що не менш важливо, продукти з цього пайка не приїдалися.
Весь набір продуктів добового сухого пайка упаковувався в картонну коробку. Для екіпажів танків і бронемашин коробки робилися з міцного непромокального картону. Передбачалося надалі упаковку сухого пайка робити герметичній металевій з тим, щоб упаковку можна було використовувати в якості каструлі для приготування їжі, а кришку в якості сковороди.
Після розпаду Радянського Союзу перед співробітниками армійського тилу, як в Росії так і в Україні, стояло завдання поліпшити не змінювався вже півстоліття армійський сухий пайок «Еталон», створивши більш поживний і смачний, а також більш зручний для застосування в бойових умовах зразок. Чотири складали вміст «Еталона» банки м’ясо-рослинних консервів у картонній коробці давно не відповідали ні вимогам характеризується все зростаючою мобільністю сучасної війни, ні казавшемуся вже глузуванням назвою допотопного сухпайка. Особливо на тлі миготять у телерепортажах з району проведення «Бурі в пустелі» сучасних сухпайків американських морських піхотинців.
Росія
У Збройних силах Російської Федерації в середині 90-х був створений «Індивідуальний раціон харчування» у двох основних різновидах: ІРП-Б і ІРП-П (Склад регламентований Наказом Міністра оборони РФ від 22 липня 2000 р. № 400 «Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил Російської Федерації на мирний час»).
Індивідуальний раціон харчування — бойовий (ІРП-Б)
Створений ІРП(Б) відчутно перевершує «Еталон» і формою, і змістом. Завдяки асортименту продуктів – до традиційних тушенке і каші додалися рибні консерви, сухі напої, молоко, соус, чай, кава та сушені фрукти. Виконаний у декількох варіантах ІРП(б) не повинен був приїдатися тижнями, а запаковані в ламістера консерви навіть під дощем легко розігрівалися з допомогою таблеток сухого спирту — пайок переставав бути «сухим». Крім продуктів, до складу раціону увійшли портативний разогреватель, сірники ветроводоустойчивые, гігієнічні серветки і знезаражують воду таблетки. А делившая вміст раціону на сніданок, обід і вечерю пластикова упаковка з ручкою не тільки не розвалювалася при ударі, подібно картонної, але і надійно захищала вміст від вологи і хімічного впливу і мала зручно кріпитися до спорядження і «броні». У підсумку сидять в окопах піхотинцям, за задумом творців ІРП(Б), більше не потрібно було думати, як врятувати їжу від дощу, а вирушають у рейд розвідникам – куди пересипати вміст сухпайка. Однак, розвідник, прущий на своїх плечах «рейдовики» нагадує ялинку обвішану дуже нестандартними іграшками. Ну і незручності відразу ж виникають після цього. При десантуванні, при проходженні через зарості і густий ліс, все це чіпляється за гілки і норовить обірватися.
Отже, ІРП-Б комплектується згідно з вимогами ТУ 9104-367-004605473-99:
Харчова цінність: білки — 115 р. жири — 147 р. вуглеводи — 353 р .
Енергетична цінність: 3590 ккал.
Вага ІРП-Б — 1,5 кг разом з упаковкою .
Малогабаритний раціон харчування (МРП)
Для частин і підрозділів спеціального призначення розроблено висококалорійні пайки (Малогабаритний раціон харчування). Майже, що все теж саме, що і ІРП(Б) тільки пайок менше габаритами (розмір пайка на одне відділення «обід» звичайного «зеленого»), галет набагато менше, пакетик з шоколадними цукерками, згущене молоко та ін.
Наказ Міноборони РФ від 22 липня 2000 р. за № 400
«Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил Російської Федерації на мирний час» (із змінами від 12 березня 2005 р .)
1. За даною нормою за рахунок держави забезпечувати:
а) особовий склад військових частин спеціального призначення, безпосередньо беруть участь у виконанні спеціальних завдань з відривом від пунктів постійної дислокації на термін більше однієї доби;
б) військовослужбовців Повітряно-десантних військ, комендатур десантного забезпечення військово-транспортної авіації та інших військових частин військово-транспортної авіації, військова служба яких пов’язана із здійсненням стрибків з парашутом, у період десантування.
2. Малогабаритним раціоном харчування забезпечувати особовий склад у випадках, коли приготування гарячої їжі з продуктів основних пайків не представляється можливим, на підставі наказу командира військової частини.
Індивідуальний раціон харчування — повсякденний (ІРП-П)
Індивідуальний раціон харчування — повсякденний (ІРП-П), має різні №, розрахований на добу (на три прийоми їжі і не сильно відрізняється від бойового, він трохи менше по масі і калорійності, його використовують при повсякденній діяльності, у відсутності польової кухні. В ІРП-П-4 входять:
В залежності від територіального розміщення, виробника комплектація та упакування ІРП-П може відрізнятися.
Короткий опис статті: раціон харчування
