Особливості праці в осередку надзвичайних ситуацій:

1.Фізичне навантаження, грижі, травми, опіки, отруєння газом особового складу військ, інших рятівних команд і цивільного населення через проведення важких немеханізованих робіт у завалах;

2.нервово-психічне перевантаження (стрес) і відсутність умов для повноцінного відпочинку і відновлення сил приводили до зниження працездатності,психічних зрушень, що вимагало інколи медикаментозної допомоги.

Фізична стомлюваність особового складу рятувальних формувань погіршувалась недоступністю харчування, неякісним водопостачанням, відсутністю належних умов для миття тіла, для відпочинку і сну. Виникло ряд проблем з розміщенням людей в умовах відсутності житла, які майже повністю зруйновані землетрусом. Недостатнє забезпечення спецодягом, засобами індивідуального захисту тіла, органів дихання при роботах по ліквідації пожеж та інше погіршували умови роботи і відпочинку рятувальних формувань і медичної служби зокрема.

4.  Гігієна польового розташування військ та населення   

під час  надзвичайних ситуацій.

Бойова діяльність військ в умовах маневрованої війни пов’язаної з пересуванням військ похідним порядком, а також умови надзвичай-

них ситуацій потребують для повноцінного відпочинку, відновлення сили, тобто боєздатності, правильної цілеспрямованої організації розташування військ та формувань, населення в польових умовах.

4.1. Види і засоби розміщення військ.

Розташування військ буває: стаціонарним, постійним, тобто ка -      зармовим або польовим (тимчасовим). В мирний час війська переваж-но розташовуються стаціонарно у військових містечках, на території      

яких розташовуються казарми, а також у військових таборах.

Польове розташування—це розташування військ поза житловим 

помешканням (казарми). Воно використовується і в мирний час, і в воєнний період.

Польове розташування військ в мирний час застосовується під

час відпочинку на марші, на навчаннях, під час виходу на заняття до

навчальних центрів, при НС, катастрофах мирного часу. У воєнний

період застосовується тимчасове (польове) розташування особового складу військ діючої армії.

Відповідно з вимогами Уставу внутрішньої служби озброєних Сил України командири частини (підрозділів) зобов’язані організову-

вати розташування особового складу військ, формувань та населення

і нести за це повну відповідальність.

4.2. Задачі медичної служби по забезпеченню польового

розташування військ.

Розташування військ—це забезпечення відповідних умов для ві-

дпочинку, відновлення сил і зміцнення здоров'я, від цього залежить боєздатність військ та резистентність організму постраждалих. Тому

медики повинні цьому питанню приділяти максимум уваги:

1.  вибору земельної ділянки для розташування військ та фор- мувань, санітарному стану района розташування підрозділів, сані-тарному захисту навколишнього середовища, так як він може перет-воритися в джерело інфекційних захворювань.

2.  площі, кубатури та якості повітря польового житла.

3.  освітленню, водопостачанню.

4.  мікроклімату в ньому.

5.  забезпеченню особового складу та населення харчуванням.

6.  знезараженню, видаленню і знешкодженню відходів (поки-

дьок).

7.  забезпеченню особового складу військ та населення  лазнею,зміною білизни (тобто лазнево-пральне обслуговування).

8.  виконання правил особистої і загальної гігієни. Заходи для     профілактики обморожень і розвитку „траншейної” стопи (в холодний період року—співпадання холоду і сирості), „воєнних”, або „окопних” невритів, що пов'зано з частковою і за-

гальною дією холоду.Під час 2-ї Світової війни армія (наприклад американська) мала (несла) великі збитки від „траншейної стопи” в Арденах.

9.  культурно-побутове обслуговування.

Важливо, щоб всі види споруд для розташування військ були максимально стійкими до уражуючих факторів ворога, особливо ОМП.

Щоб вони максимально попереджували тепловитрати (для профілак-тики сирості). Повинні бути умови для просушування взуття, портя-нок (онуч), обмундирування.